«Основна зміна парадигми фінансування системи охорони здоров’я полягає у тому, що ми переходимо від фінансування за ліжкомісце до фінансування за пацієнта. Якщо раніше гроші розподілялися методом субвенції і нараховувалися за ліжко-місця, то система стимулювала наявність власне цих ліжко-місць. Протягом кількох років дослідження ми виявили, що за умови зменшення кількості людей, наприклад, у диспансері, тривалість їхнього перебування на ліжко-місці зростала, і навпаки. Тобто людина, яка потрапила туди «не в сезон», мала відлежати, як то кажуть, і за себе, і за того хлопця. Тепер же ті лікарні, які надають якісні й безпечні послуги, і лікарі, яких обирають пацієнти, у новій системі будуть вигравати, адже отримуватимуть більше (фінансування – ред.). І це стосується усіх рівнів надання медичних послуг і всіх форм власності», – поінформувала Тетяна Бойко.