Голова СБУ вперше розкрив деталі атаки на Кримський міст

Вибухівка у плівці, незвичайні дрони та розгублена ФСБ, — NV реконструював дві надсекретні спецоперації СБУ, спрямовані на улюблену «іграшку» Путіна.

Джерело: журнал NV

«Ці кадри бачили лише обрані», — каже голова СБУ Василь Малюк, демонструючи на екрані свого телефону відео, датоване 17 липня 2023 року.

На ньому група співробітників спецслужби переглядає на моніторі комп’ютера зображення з камери морського дрона. Апарат старанно лавірує на хвилях, ковзаючи в напрямку масивної конструкції, в якій можна впізнати одну із секцій так званого Кримського мосту, побудованого росіянами через Керченську протоку після окупації півострова. На зад­ньому фоні чути голос самого Малюка, який звертається до оператора дрона: «Тихіше, тихіше». Хвилі перехльостують через корпус безпілотного корабля, що невблаганно зближується з опорою мосту. Мить — і зображення з камери тьмяніє, а присутні навколо монітора люди радісно підхоплюються.

Ховаючи телефон, Малюк пояснює, що на відео зафіксовано другу атаку на міст, унаслідок якої обвалилася час­тина прольоту його автомобільної частини. «Це було непередаване відчуття. Багато місяців розробки й успіх — словами важко таке описати», — каже про свої емоції шеф СБУ.

Операцію з повторного підриву Кримського мосту в СБУ, за ініціативи особового складу, назвали символічно — Морський малюк. До слова, так само називається й нове покоління надводних дронів, які використовує СБУ.

За вісім місяців до цієї спец­операції команда Малюка вперше націлилася на міст, який є ключовим сегментом російських військових постачань до Криму і на окупований південь України.

Удар № 1 стався похмурим ранком 8 жовтня 2022 року. У той момент мостом ішов численний потік автомобілів. У цьому трафіку о 5:40 камера російської системи відео­стеження зафіксувала навантажену фуру, яка на великій швидкості рухалася в бік Криму. За мить довгомір вибухнув, пошкодивши два прольоти і підпаливши залізничний потяг із цистернами, наповненими пальним, який рухався паралельно. Від удару загинули, за даними російської сторони, п’ять осіб, включно з водієм фури, а рух мостом повністю зупинили.

За тим вибухом стежили не тільки окупанти — була ще одна камера, відео з якої в режимі реального часу дивився у своєму кабінеті в Києві Малюк. Де вона містилася, шеф СБУ не розкриває, але запевняє, що спостерігав вибух у всіх деталях.

Перша операція на Кримському мосту розлютила російського диктатора Володимира Путіна, для якого ця переправа стала символом власної успішності.

Після підриву, який стався наступного після 70‑річчягосподаря Кремля дня, росіяни провели потужну ракетну атаку на Київ і взялися методично обстрілювати енергетичну інфраструктуру України. Крім того, у РФ створили спецкомісію з розслідування обставин вибуху, до якої увійшли представники МНС, Мінтранспорту, ФСБ, МВС і Росгвардії. Згодом російський суд відправив у СІЗО вісьмох підозрюваних, проте наразі провину жодного з них не доведено. Московське «слідство», за оцінками СБУ, продемонструвало крайню ступінь непрофесійності, адже оголосило в розшук керівника ГУР Кирила Буданова, який не мав стосунку до операції.

Повторний же удар по мосту справив на Кремль гнітюче враження, зміцнивши Москву в розумінні того, що Україна здатна зруйнувати цю незаконно побудовану масштабну конструкцію. Хоча російська сторона неодноразово декларувала невразливість мосту для будь-яких видів зброї і створила навколо нього спеціальну систему охорони.

«Керченський міст став вигаданим граалем для Кремля. Тому його руйнування не тільки порушило логістику, а й показало, що путінський режим такий самий крихкий і нестійкий, як і конструкції мосту, — вважає Олександр Коваленко, військово-політичний експерт групи Інфоспротив. — У цій спецоперації були військові та політичні цілі, і всі вони неймовірно успішні».

Перший вибух

«Розробкою та реалізацією спецоперації з мостом займався я особисто та двоє моїх довірених співробітників», — пояснює Василь Малюк.

СБУ, за його словами, виношувала ідею підриву Кримського мосту ще з весни 2022 року. Розглядали різні варіанти. Думали переправити вибухівку в товарних вагонах. Але росіяни заборонили провезення залізничною частиною мосту будь-яких вантажів, крім військових. Зрештою зупинилися на варіанті з фурою, навантаженою бочками з олією, в яких і ховалася б вибухівка.

Але сумніви в ефективності залишалися. «Було важливо, щоб закамуфльована вибухівка могла проїхати з пункту А в пункт В. При цьому обов’язково перетнути Керченський міст», — пояснює Малюк. Варіант із бочками такої «непомітності» не гарантував.

І тоді шеф СБУ вигадав варіант із вибухівкою, обережно обмотаною целофановою плівкою. Такий вантаж — великі рулони — виглядав абсолютно цивільним і не повинен був викликати підозр.

СБУ розрахувала товщину шару плівки, достатню, щоб приховати від митних сканерів накачані сумішшю гексогену металеві циліндри-сердечники.

Такий вигляд мала схована у плівці вибухівка — ексклюзивне фото від СБУ / Фото: прес-служба СБУ

«Рулонами» забили цілий контейнер — їхня сумарна вага у тротиловому еквіваленті відповідала 21 т, або 42 російським «гіперзвуковим» ракетам Кин­джал.

Проходження вантажу з України до місця вибуху на мосту було дуже непростим. Але деталі цього ризикованого маршруту Василь Малюк не розголошує, посилаючись на те, що й досі необхідно обов’язково дотримуватись вимог конспірації.

Однак шеф СБУ підкреслює, що це був тернистий шлях. І українська спецслужба провела по ньому вантаж без залучення іноземних партнерів. Використовувалися виключно можливості СБУ. Що ще раз підкреслює високий рівень спецоперації, зазначає Малюк.

СБУ довелося врахувати ще один важливий момент: на постах біля Кримського мосту стоять спеціальні РЕБ, завдання яких — збивати GPS-координати на вибухових пристроях, налаштованих на певну точку. Команда, зібрана Малюком, створила технічно складну систему, завдяки якій рано-вранці ­ ­­8 жовтня 2022‑го вантаж"плівки" все‑таки злетів у повітря приблизно на середині мосту.

«Ми сім кіл пекла пройшли, використали в темну стільки людей! Росіяни «закрили"22 людини — ув’язнили. Інкримінують їм усім спів­участь у терористичному акті. Хоча насправді вони займалися звичною для себе буденною справою. Це були звичайні російські контрабандисти», — з усмішкою розповідає Малюк.

У Кремлі в цьому питанні довго не розбиралися. Уже через шість днів після атаки в ­СІЗО опинилися п’ятеро громадян РФ, підозрюваних у спів­участі. Згодом їхня кількість зросла.

Російська опозиційна журналістка Олена Романова, яка мешкає в Німеччині і працює у виданні Новая газета. Європа, писала про одного з них — логіста із Санкт-Петербурга Олега Антипова. Через нього пройшла одна з транспортних угод із перевезення 21 т «поліетиленової плівки».

Антипов сам прийшов у ФСБ після вибуху мосту, розповів, що знає, — його відпустили, а потім затримали і відправили в ізолятор. Нари в СІЗО пітерський логіст гріє досі, ставши живим прикладом поширеної серед російських спецслужб практики — у складних випадках шукати найлегший варіант «розслідування». «Силовикам у РФ потрібно показувати свою ефективність. Тому вони хапають першого-ліпшого підозрюваного і навішують на нього всі гріхи світу», — каже Романова.

Другий вибух

Після «першої проби пера» в СБУ одразу взялися за розробку нового удару по мосту.

Велику роль у реалізації цієї ідеї відіграв керівник одного з управлінь військової контр­розвідки — офіцер на псевдо Хантер, який доклав руку до створення морських дронів.

Українські спецслужбісти створили начинені вибухівкою дистанційно керовані плавзасоби-камікадзе, зроблені з унікального матеріалу, непомітного для ворожих РЛС, конструкція яких передбачала три види управління і самознищення в разі необхідності.

Зовнішній вигляд розроблених СБУ морських дронів, якими було атаковано Кримський міст / Фото: прес-служба СБУ

Уперше в обставинах реального бою плавучі безпілотники інженери і фахівці СБУ випробували на кораблях російського Чорноморського флоту, коли восени минулого року атакували в Севастопольській бухті ракетні фрегати Адмірал Макаров і Адмірал Ессен. Останній після цієї спецоперації довгий час стояв у доці на ремонті.

Зрозумівши, що дрони не здатні потопити великі судна, кількість вибухівки на них довели до 850 кг гексогену. Також модернізували систему управління безпілотниками, отримавши якісно новий зразок надводного «месника».

Малюк залучив до співпраці командувача ВМС Олексія Неїжпапу, який надав значну допомогу в реалізації усього проєкту. Об'єднана команда флоту і спецслужби почала готувати морську операцію з підриву Кримського мосту.

Дрони продовжили вдосконалювати, навіть встановили на корпусі два реактивні вогнемети підвищеної дальності Шмель-М. Були й інші ноу-хау, деталі яких в СБУ поки що не розкривають. Модифіковані дрони були готові до виконання надскладних завдань.

У середині липня СБУ і ВМС нарешті випустили дрони у відкрите море, направивши їх на ціль. «Дві ночі ми не спали — буквально щохвилини стежили за дронами. Ми перебували на такому драйві, що доводилося трохи заспокоювати хлопців, аби вони не гнали безпілотники», — згадує Малюк.

Врешті безпілотники вдарили по опорі мосту, зкинувши з неї, якщо судити з оприлюднених пізніше фото, цілий проліт його автомобільної частини.

«Коли стався вибух, ми дуже голосно кричали, тому що напруга всередині була величезною, — зізнається Малюк. — Скажу чесно: я молився, щоб усе вийшло. І коли дрон вибухнув, від радості „вибухнули“ й ми».

Законна мета

Голова СБУ, описуючи NV деталі атак на Кримський міст, кілька разів наголосив: ці операції готували виключно силами України, і жодні іноземні спецслужби до них не причетні.

Так само Малюк уточнив, що Кримський міст — це законна мета для України. Наприклад, Женевські конвенції, що регламентують певні правила ведення воєн, не містять заборони атакувати такі об'єкти. А Кодекс Лібера — Інструкція з управління діючою армією США — визначив законною метою «перешкоджання шляхам і каналам руху, пересування або зв’язку».

Своєю чергою Валерій Кондратюк, колишній очільник ГУР та екскерівник Служби зовнішньої розвідки, коментуючи дії колег із СБУ, запевняє: операції з мостом було проведено так, щоб завдати максимальних збитків Кремлю і зберегти хороші стосунки із західними партнерами.

«Це дуже тонка робота для спецслужби — бути ефективними і досягати успіху в операціях, балансуючи між страхами іноземців перед ядерною війною, — вважає Кондратюк. — У цій формулі укладені напружена праця і титанічна самовіддача українців».

Цей матеріал вперше надрукований в журналі NV № 3 за серпень 2023 року.

Читайте також: прикордонники розповіли, яка ситуація у пунктах пропуску на західному кордоні

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!