Актори київського незалежного проєкту "Театральна біржа" показали в Ужгороді дві вистави (ВІДЕО)

Дві вистави показали 8 квітня актори київського незалежного проєкту "Театральна біржа" на сцені Закарпатського облмуздрамтеатру. Вони приїхали на Закарпаття для тимчасового проживання через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Виступатимуть актори щоп’ятниці о 12:00 з виставою для дітей та о 17:00 – для дорослих. 8 квітня грали вп’яте. Журналісти Суспільного побували на виставі "Казки відомі й невідомі".

18 учасників “Театральної біржі" на Закарпатті вже місяць, – повідомив засновник незалежного проєкту Лев Сомов. "Наших дітей-акторів поселили в Чинадієві, там є школа середня. Там наша житлова база і репетиційна. Деякі приїхали просто з пакетом якихось речей тому що вже не мають будинків. Наші актори змогли – ми зараз маємо принаймні тут вже за цей місяць чотири вистави, які ми транслюємо на майданчиках Ужгорода, Мукачева. Ми не граємо за гроші. От, принаймні, в Мукачеві, там продаються квитки і люди купують квитки, і вчора була вистава "Шукаю людину", але всі гроші йдуть на підтримку моторизованої бригади Закарпаття”, — розповів Лев Сомов.

Валерія Демченко головна режисерка "Театральної Біржі" каже: "Казка для діток світла, добра, весела, приємна...Про світлі речі, про пригоди і, мабуть, про те, що мріють зараз усі, щоб подорожувати лише уві сні. Ми цю казку назвали "Казки відомі й невідомі", тому що цю казку ми створили разом із нашими акторами, зі студентами самі. Написали сюжет, зробили підбір того, що було".

О 12:00 з виставою для дітей актори “Театральної біржі” вийшли на малу сцену Драмтеатру в Ужгороді. У виставі троє поросят, дракон, пірати й дикуни. У цій казці грає й 21-річний Руфат із Бучі. Він разом із сім’єю приїхав на Закарпаття три тижні тому.

"Насправді дуже жорстока почалась у Бучі... ну, всі ці події. По телевізору всі бачили, що там відбувалося. І ми можна сказати були майже в центрі цього всього. І нам було дуже важко виїхати. Десь два тижні ми просиділи. Вже під кінець не було ні світла, ні газу, але ми все одно трималися тому що ми були разом. І потім, коли ми вже виїхали, дуже була довга дорога, доїхали до Білогородки, там наші українці нас зустрічали з їжею, з чаєм, з кавою... І вже потім, коли приїхали, ми мало того, що не вірили, що ми виїхали, мама дуже плакала, сестра, ми всі дуже багато плакали. Насправді хочу сказати, що я б нікому не побажав, щоб вони таке переживали, тому що моя мама досі дуже сильно від цього відходить і вона не може прийняти той факт, що ми просто поїхали з дому", — розповів Руфат.

Тетяна Лукачина, теж грала у виставі для дітей. Дівчина приїхала з Києва 26 лютого. "Через те, що із Мукачева тільки я, то в нас перевалочний пункт. Усі, хто приїжджають — спочатку до нас, а потім вже там розселяються. Тому що, а куди їх діти. Все забито, нічого швидко не можна знайти. Через нашу квартиру зараз пройшло стільки людей. Я не знаю, як мама це все витримує. Двокімнатна квартира. І там то 11 людей ночує, то сім, то вісім. Уже не розумієш, хто заходить, а хто виходить, але це всі рідні люди, тому що ми вчимося в одному університеті. Й хоч там Саша — це мій одногрупник, я його знаю давно вже, Руфата ми знаємо тільки два роки, ну не тільки Руфата, а й всіх хто сьогодні виступав, але це взагалі не є важливим. Як казав Руфат, гроші нічого не вирішують — вирішує тільки людяність", — каже акторка.

Наступні вистави "Театральна біржа" зіграє на сцені Драмтеатру в Ужгороді, 15 квітня.

Подробиці в сюжеті Суспільного Закарпаття: