Щодо питання Мукачівської греко-католицької єпархії та бажання УГКЦ закріпити свої позиції в Закарпатті: подробиці та обґрунтовання.

Пропонуємо спочатку ознайомитися із цим дописом, в якому ми писали, що стратегічне завдання УГКЦ – поглинання безпосередньо підпорядкованої Ватикану МГКЄ. Питання порушувалося й раніше, але відповідь Престолу завше була негативною. Ми писали, що в 2019 році Верховний Архієпископ УГКЦ Святослав Шевчук зустрічався з Папою, розраховуючи на отримання статусу Патріархату. Але ми тоді не розповіли про ще одну цікаву деталь – під час зустрічі Святослав передав Папі листа, в якому просив розглянути можливість включення МГКЄ до складу УГКЦ. Як нам повідомляють джерела – розробляв листа особисто очільник Перемисько-Варшавської єпархії архієпископ Євген Попович.

Після смерті єпископа МГКЦ Мілана Шашіка, в УГКЦ вирішили підготувати колективного листа єпископів, в якому ієрархи ще раз звернуться до Папи з проханням розглянути це питання.

Цікаво, що у цьому листі самостійність МГКЄ називається «канонічною аномалією», яка призвела до того, що свідомі українці розчаровуються в Католицькій Церкві. Також пригадується, що протягом останніх 30 років питання включення МГКЄ до УГКЦ не вирішувалося, що, у свою чергу, підірвало віру українців Закарпаття в Апостольський Престол. Як нам неодноразово розповідали, в УГКЦ практично уголос один одному скаржаться на Апостольського Нунція Клаудіо Гуджеротті, який займає «проРКЦшну» позицію та Святослава Шевчука, який не може захистити Церкву.

На думку авторів, створіння ПЦУ та надання автокефалії активізувало процес переходу патріотичних греко-католиків до православ’я (ми про це писали три тижні тому) і цей перехід є сигналом для ієрархів УГКЦ, сигналом який говорить – зараз або ніколи.

Позиція УГКЦ проста: сьогодні немає підстави для автономного існування греко-католиків Закарпаття, а також для їхнього включення до «Греко-Католицького Патріархату», про який пліткують греко-католики Угорщини та Словаччини. Жоден статут sui juris або заклики до збереження традицій не скасовують того факту, що Закарпаття – невід’ємна частина незалежної України, а 80% мешканців – етнічні українці.

Лунають навіть зовсім фантастичні загрози створити в Закарпатті паралельні структури УГКЦ, якщо Ватикан не піде назустріч.

Щодо реальних фактів: готуються історичні документи, які обґрунтовують необхідність реформи. Серед доказів – підтвердження того, що русини – це штучний етнос, який створювали після Другої світової. Також, як нам передає джерело, духовенство має факти, які підтвердять політичність проекту «русинства» - вони планують розкрити подробиці підтримки США ідей сепаратизації Закарпаття під час Холодної війни. Ці ідеї Штати використовували яко засіб впливу на територіальну цілісність УРСР. Саме так зараз русинство використовує Москва та московський патріархат, який намагається дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Напевно наші читачі захочуть дізнатися, в якому стані зараз знаходиться проект розгортання єпархії УГКЦ. На цей час проведено перемовини із Конгрегацією Східних Церков. Кардинал Сандрі схвалив реформу МГКЄ, визнавши, що Закарпаття – український, а не словацький, або угорський терен. Але все залежатиме не від нього…

УГКЦ чекає на зміну Апостольського Нунція Клаудіо Гуджеротті, а також… на призначення українським послом у Ватикані пані Христину Гайовишин, яка зараз займає посаду завідувача відділу Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції. Противником пані Гайовишин буде посол Словаччини Марек Лисанський, який активно протидіє включенню Мукачівської єпархії до складу УГКЦ.