Владика Мілан Шашік: благі справи за життя і добрий приклад у спадок

14 липня греко-католицька спільнота втратила одного зі своїх духовних отців – єпископа Мілана Шашіка. Це втрата не лише для Мукачівської єпархії, але й для Закарпаття, сусідніх регіонів європейського прикордоння.

Від самого дитинства усе життя Преосвященного владики Мілана було пов’язане з Богом. Це був свідомий вибір і усвідомлене покликання.

У віці 8 років він приступив до першої Святої Сповіді та першого Святого Причастя. Опісля став міністрантом і прислуговував під час церковних богослужінь. У 10 років в парафіяльному храмі прийняв Таїнство Миропомазання. Після 9 класу основної школи взяв участь у паломництві до храму Пресвятої Богородиці в Левочі на Східній Словаччині: там він уперше був присутній на греко-католицькій Літургії оновленої греко-католицької Церкви, яка вийшла з підпілля. 31 серпня 1971 року у віці 18 років був таємно прийнятий до місійної спільноти Св. Вінкентія де Поль (лазаристи) та розпочав новіціят, за рік склав тимчасові обіти, а 27 вересня 1973 року в провінційному домі сестер вінкентинок в Мендрику (сьогодні Чеська Республіка) – вічні обіти.

Далі було навчання у священичій семінарії на Кирило-Мефодіївському богословському факультеті в Братиславі, висвячення на диякона і священника. Першу святу Літургію Мілан Шашік звершив у базиліці Семиболісної Діви Марії, головної покровительки Словаччини в Шаштині. А у неділю 13 червня 1976 року майбутній єпископ вперше служив у своєму рідному селі Легота, тоді до служби долучилися тисячі людей з околиць.

Служба Божа отця Мілана супроводжувалася вкрай несприятливими, а часом і небезпечними політичними обставинами. Поряд із відправлянням Літургій та офіційною катехизацією дітей у школі, священнослужитель підпільно працює з молоддю, проводить літні табори в Польщі, багато сповідає… Після призначення помічним священиком до парафії Ступава з філіями Масть та Борінка й організації першої Оази в Словаччині Мілан Шашік потрапляє на перший допит органів держбезпеки у Братиславі. Подальші погрози закінчились відібранням у жовтні 1981 року державного дозволу працювати в Західнословацькому краї. У січні 1986 року після тиску поліції отця Мілана переводять до однієї з найменших парафій єпархії – Висока при Банській Штявниці.

Послаблення режимного тиску на церкву ознаменувалося для священника переводом 15 липня 1989 року парохом до села Яцовце при Топольчанох. Там разом із помічним священиком він катехизує велику кількість дітей, проводить Богослужіння, сповідає, євангелізує.

У 1990-х отця Мілана направили на духовні студії до Риму. У червні 1992 року він закінчує навчання в Римі – отримує ліцензіат із богослов’я. Згодом бере участь у Генеральному зібранні отців лазаристів у Римі і отримує запрошення до Апостольської Нунціатури в Києві, де працює з 5 жовтня 1992 року до 5 липня 1998 рок. За цю працю отця Мілана нагороджено Папським орденом «Pro Ecclesia et Pontifice».

Закарпатська сторінка життя Мілана Шашіка починає писатися у 1992 році з візиту у село Довге, пасторальної служби для словацької спільноти у Великому Березному, Кольчині, Довгому й Лисичові… Із серпня 2000 року отця Мілана призначають настоятелем спільноти отців лазаристів і парохом у Перечині для римо-католиків. Із двома співробітниками він обслуговував ще й Тур’я Ремети, Оноківці, Гуту, Великий Березний і Забрідь, а також і греко-католиків.

З листопада 2002 року Мілан Шашік був призначений за єпископа для греко-католиків Закарпаття – Апостольським Адміністратором Мукачівської греко-католицької єпархії із осідком в Ужгороді. Хіротонізований в єпископи Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ 6 січня 2003 року в Римі. З цього часу за участі отця Мілана на Закарпатті відбувалися знакові події для усієї релігійної спільноти:

27-28 червня 2003 року відбулося урочисте перенесення мощей блаженного Теодора Ромжі до Ужгородського кафедрального собору;

28 червня 2004 року освячено завершену будову Ужгородської греко-католицької богословської академії та семінарії;

12 травня 2009 року на запрошення владики Мілана відбулася зустріч єпископів Східних католицьких Церков Європи, в якій взяли участь майже 40 владик;

у грудні 2011 року з ініціативи владики Мілана на площі Святого Петра у Ватикані поставлена різдвяна ялинка з Великого Бичкова як дар від усіх церков України;

у 2008 році разом із архієпископом-емеритом Теодором (Мекеріком) із Вашингтону Мілан Шашік освятив завершену будову семінарійної церкви Перенесення мощей Блаженного Теодора та будинку милосердя;

24 червня 2012 року відбулося перенесення копії чудотворної ікони Божої Матері із базиліки Санта Марія Маджоре, освяченої Папою Римським Бенедиктом ХVІ, до найстарішої церкви Закарпаття – Горянської ротонди.

Попри те, що громадянство України Мілан Шашік прийняв лише у 2009 році, до того він вже був нагороджений орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня (2007 р.) та обраний почесним громадянином Ужгорода (2008 р.). 17 березня 2010 року отець Мілан іменований єпархом Мукачівським, а 24 квітня святково інтронізований на кафедру в Ужгородському Хрестовоздвиженському кафедральному греко-католицькому соборі.

За даними Мукачівської греко-католицької єпархії, владика Мілан за свою службу освятив більше 160 храмів та каплиць, висвятив понад півтори сотні нових єпархіальних священиків. Мілан Шашік є прикладом не лише вірного служіння Богу, але й відповідального ставлення до землі, на якій живеш, і людей, які тебе оточують. Його чули, розуміли і наслідували – у ставленні до Бога, до ближнього, до обов’язків. Вплив Преосвященного владики Мілана на Закарпаття вимірюється не позиціями у топ-рейтингах, де він посідав поважні місця, а однаково глибокою повагою за життя і глибоким сумом після втрати Отця і Наставника. Глава Мукачівської греко-католицької єпархії лишив у спадок сучасникам і прийдешнім поколінням власний приклад доброго слова і благого діла, віри і любові до людей.

Вічна пам’ять світлій Людині.

Сайт міста Ужгород 0312.ua