«Гуцульська бриндзя»: арифметика наймасштабнішого фестивалю Закарпаття (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У неділю, 8 вересня, у Рахові в амфітеатрі «Буркут»відбувся ХІХ фестиваль-ярмарок «Гуцульська бриндзя». Попри те, що захід має статус місцевого свята, його по праву вважають наймасштабнішим дійством в області, а географія учасників і гостей фестивалю є підтвердженням популярності фестивалю далеко за межами Закарпаття.

Отже, аби не бути голослівними, наведемо кілька актуальних цифр цьогорічної «Гуцульської бриндзі». За інформацією Рахівської РДА, близько півсотні виробників бриндзі з Закарпаття, Івано-Франківщини і Львівщини привезли на ярмарок 13 тонн сирів, що на тонну більше, ніж минулого року. Як повідомили «Сайту міста Ужгород» у Головному управлінні Національної поліції України у Закарпатській області, відвідали фестиваль протягом дня понад 4 тисячі гостей. Окрім закарпатців, на свято завітали делегації з гуцульських регіонів сусідньої Румунії, Івано-Франківщини, Львівщини, Чернівеччини, а також делегація Хмельницької області. Серед туристів, що приїхали до Рахова у день свята, можна було зустріти представників практично усіх областей України та закордоння.

Свято традиційно почалося з велелюдної ходи з центра міста до амфітеатру «Буркут». Родзинкою заходу стала імпровізована зустріч вівчарів, що саме поверталися із полонини. Вони й почали частувати присутніх гуцульською бриндзьою. У супроводі кінної групи сотні учасників ходи прямували вулицею Богдана Хмельницького, а вітали їх рахівчани та гості найвисокогірнішого райцентру України. Хода не лише вигравала колоритним національним вбранням, але й звучала грою десятків трембіт – різні техніки виконання різних трембіт створювали органічну мелодію Карпат, яку ні з чим не сплутаєш.

В амфітеатрі «Буркут» в оточенні гірських вершин відбулася офіційна частина свята – привітання почесних гостей, нагородження обласними відзнаками, визначення кращих серед виробників овечої бриндзі.

Другий рік поспіль у рамках фестивалю в Рахові відбувається конкурс гуцульської овечої бриндзі, участь у якому беруть виробники-члени Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів.

«Цього року на конкурс було подано 19 зразків овечої бриндзі, з яких 10 – у категорії «Молода бриндзя», тобто виготовлена у сезоні 2019 року, і 9 – минулорічна бриндзя категорії «Зріла» сезону 2018 року. Критеріями відбору даного продукту, у першу чергу, є відповідність процесу виробництва, технології, специфікації. По-друге, звертаємо обов’язково увагу на органолептичний профіль – еталонні показники зовнішнього вигляду, текстури, смаку, запаху. Усі виробники конкурсних зразків працюють на полонинах у високогір’ї Рахівського району на висоті від 700 метрів над рівнем моря і випасають виключно овець. Переможці конкурсу отримають подарунки і грошові сертифікати на 15, 10 і 5 тисяч гривень за І, ІІ, ІІІ місця відповідно. Ці кошти будуть витрачені на покращення процесу виготовлення бриндзі», – розповів у коментарі «Сайту міста Ужгород» експерт проекту з розвитку сільських територій, модератор цьогорічного конкурсу Тарас Антонюк.

До слова, гуцульська овеча бриндзя стане першим українським харчовим продуктом із європейським географічним зазначенням. За словами національного експерта з маркетингу і комунікацій проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» ІванаГайвановича, фінальну крапку у процесі присвоєння гуцульській бриндзі географічного зазначення Україна поставить ще до кінця цього року.

Після урочистої частини на галявині запалили полонинську ватру – цю почесну місію виконав голова Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко. Далі ж гості свята попрямували на огляд самобутніх композицій від населених пунктів Рахівщини. Серед іншого усі бажаючі могли побачити увесь процес виготовлення гуцульської бриндзі. Тут чи не найголовнішими персонажами були вівці – тварини, яким особливо раділи діти, адже овечок можна було годувати та фотографувати. За словами вівчарів, орієнтовна арифметика технології виготовлення тієї самої гуцульської овечої бриндзі така: 200 овець за день дають до 120 літрів молока, з яких мають до 30 кілограмів бриндзі.

На ярмарку головний продукт «Гуцульської бриндзі» коштував від 170 гривень за кілограм з дерев’яної діжки, а за пакування у склі довелося викладати у кілька разів більше. Одночасно волонтери проводили опитування серед споживачів щодо сприйняття білого золота Карпат. У більшості відповідей люди засвідчували своє бажання бачити і купувати гуцульську бриндзю у торгівельних мережах своїх міст. Серед якостей, які найбільше приваблюють у цьому продукті, називали екологічність, натуральність, оригінальний смак і користь для здоров’я.

Виробники бриндзі із захопленням розповідали, що цей продукт – справжній гастрономічний скарб, з яким можна приготувати не лише гуцульські, але й вишукані страви високої кухні, наприклад, пате з бриндзі та копченого лосося на огірку, гриль-баклажан на пюре з бриндзі та цвітної капусти, помазанку з овечої бриндзі з каперсами та кмином. Якщо вам таке не до смаку, то гуцульський токан, бриндзяники і вареники із бриндзьою ніхто не відміняв.

Загалом же ярмарок, який простягнувся майже за усім маршрутом ходи, був багатий не лише сирами, яких ми нарахували понад 20 видів, але й усім, що лиш можна собі уявити і забажати. Це і національне вбрання, і капелюхи, й іграшки, і меблі, і прикраси, і саджанці садових дерев та винограду, хутряні і шкіряні вироби, вино, м’ясна і рибна продукція, випічка, вироби ручної роботи – від посуду до стоголосих дзвіночків для худоби… Фудкорт свята, здається, заповнив своїми ароматами увесь Рахів. До речі, звичні закарпатські страви розбавив гастрономічний колорит Львівщини і Прикарпаття.

Якщо відійти від суто фестивального дійства, «Гуцульська бриндзя» видається родинним святом славетного гуцульського краю, а ще прекрасним приводом вдягнути національне вбрання. Такої кількості і розмаїття автентичного одягу й атрибутики треба ще пошукати. Тут і суто гуцульські орнаменти, й традиційні українські вишиванки, і ошатне румунське вбрання. Фестиваль мав і насичену концертну програму, яка у святковому ансамблі барв і емоцій поставила співочу крапку, але лише до наступного ювілейного ХХ фестивалю-ярмарку «Гуцульська бриндзя».

Катерина Ірха для 0312.ua