В Ужгороді відбулася масштабна презентація нематеріальної культурної спадщини краю – культурно-мистецький захід «Жива спадщина»

Подію вже вчетверте організував Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури за підтримки Закарпатської обласної військової адміністрації. 

Про це інформує Ужгородська міська рада.

Проєкт «Жива спадщина» був започаткований уже під час повномасштабної війни, і це символічно: адже саме культура, традиції та жива пам’ять поколінь формують національну ідентичність, стають духовною опорою у складні часи.

Як і в попередні роки, гості заходу мали змогу познайомитися з традиціями, обрядами та ремеслами Закарпаття, поспілкуватися з носіями культурних практик, долучитися до майстер-класів народних ремесел, скуштувати страви місцевої кухні, насолодитися автентичним співом і танцями та придбати вироби народних майстрів.

Цьогоріч подія охопила кілька локацій: окрім основного майданчика – Ужгородського скансену, долучилися Ужгородський замок і краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, у рові якого розгорнувся ярмарок крафтової продукції. 

У заході взяли участь представники 14 територіальних громад із п’яти районів області, які презентували 17 елементів нематеріальної культурної спадщини. Серед них – унікальні надбання, внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України: «Ізянське лозоплетиво» (Хустська громада), «Гуцульська бриндзя» (Ясінянська громада), «Традиційне свято “Міра”» і «Сливовий леквар» (Берегівська громада).

Також представлено 6 елементів із Регіонального переліку, зокрема «Річанські гуні» та «Колочавська ріплянка» – обидва вже подані на включення до Національного переліку.

Вперше в межах «Живої спадщини» презентували елементи місцевого значення – переможців обласного конкурсу «Збережемо традиції Карпат»: рисильовані (терті) голубці з с. Полянська Гута, Раковецьку начинку з Білківської громади, традицію кукурудзоплетіння із с. Вишково, весільний обряд «Латкання» з Великоберезнянської громади.

Мистецьку програму прикрасили виступи відомих фольклорних колективів, зокрема «Шовкової косиці», яка представила старовинний гуцульський весільний обряд села Чорна Тиса.

Для найменших відвідувачів організували дитячий простір із читанням народних казок від фольклориста Івана Хланти, творчими майстерками, іграми та аквагримом.

Крім того, гості могли оглянути тематичну виставку «Мистецтво з коріння роду».

Цьогоріч захід також присвячений 80-річчю Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури – установи, що десятиліттями зберігає, досліджує та популяризує культурні традиції краю.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!