Боржава vs вітряки: Чи виживе Карпатський хребет під навалою металевих гігантів?

Проект вітроелектростанції на Боржавських полонинах має як прихильників, так і опонентів. В Закарпатській ОДА кажуть, що для отримання об’єктивної картини й ухвалення зваженого рішення готові зустрічатися й вислухати аргументи всіх без виключення сторін.

9adc483696835787076f326ddce6f721-wide-big.jpg

Пристрасті навколо будівництва вітряків на полонині Боржава не просто не вщухають, а стрімко доходять до точки кипіння: ситуація може вибухнути.

Наприкінці серпня відбулась зустріч керівництва ОДА, Воловецької та Свалявської РДА з представниками Мінекономрозвитку, інвестора і забудовника вітроелектростанції (ВЕС) на Боржавських полонинах. Зустріч не була проанонсована, і цей факт викликав обурення у представників відкритого коаліційного об’єднання громадських організацій і науковців "Форум екологічного порятунку Закарпаття", до якого ввійшли 34 організації екологічного і природоохоронного спрямування, десятки науковців та сотні громадських активістів Всеукраїнської мережі SAVE Borzhava.

В Коаліції виступили із заявою, в якій висловили стурбованість з приводу проведення зустрічі, до участі в якій запросили виключно прихильників проблемного проекту будівництва ВЕС на Боржавських полонинах. Підписанти нагадали керівництву області про нещодавнє засідання утвореної за ініціативи ОДА робочої групи з питань розміщення ВЕС у складі 22 осіб, на якому після кількагодинних дискусій було вирішено продовжити роботу щодо вивчення питання можливості розміщення ВЕС.

"Минуло майже півтора місяця, але друге засідання створеної робочої групи не скликається. Натомість з-за меж області підключились у форматі "зустрічі" представники з Центру, які жодного стосунку до вирішення екологічної та природоохоронної і стратегічно-економічної складових проблеми ВЕС на Боржаві не мають, але обласній владі радять для більш легкого просування Проекту і для зняття суспільної напруженості "посилити інформаційну діяльність серед населення і громадських організацій". Все це, вкупі з відмовою посадовців ОДА дати роз’яснення і коментарі щодо істинних причин і намірів та результатів закритої для громадськості "Воловецької зустрічі", викликає тривогу щодо того, що долю Боржавських полонин, не виключено, намагаються вирішити поза межами Закарпаття", – припускають підписанти.

Закарпатській ОДА коаліціянти поставили вимогу "провести робочу зустріч тепер уже лише з ключовими експертами, науковцями-екологами, правниками, природоохоронцями і фахівцями у сфері екологічно-збалансованого економічного розвитку Закарпаття, які напрацювали обґрунтування, розрахунки і дослідження, що доводять категоричну неприпустимість, економічну недоцільність та згубність проекту масштабного будівництва ВЕС саме на гірському хребті Боржавських полонин".

Противники вітряків категорично заявили, що предметом і платформою подальших публічних обговорень і дискусій вважають не "усунення недоліків" в наявному і за будь-яку ціну нав’язаному проекті ВЕС на Боржавських полонинах, котрий, безсумнівно, є небезпечним проектом колоніальної і згубної для природи і громад Закарпаття економіки, а виключно перенесення місця розташування ВЕС на інші прийнятні території області.

Читайте по темі: Врятувати Боржаву: Чим загрожує Закарпаттю будівництво туристичного комплексу на карпатському хребті

На таку заяву, звісно ж, відреагували в ОДА, заявивши, що позиція учасників Коаліції, м'яко кажучи, дивує. "Підкреслюємо, що організатором конференції, на якій 22 серпня у Воловці обговорювався проект ВЕС, було Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, тому анонсувати цей захід чи запрошувати на нього учасників облдержадміністрація не мала повноважень", – апелювали в місцевому "білому домі". Також там зауважили, що ОДА не дозволяє собі нав’язувати громадським організаціям, науковцям та екологам формат чи робочий графік їхньої діяльності, тому категорично не сприймає ультимативний тон заяви "Форуму", де в односторонньому порядку озвучуються терміни наступних робочих зустрічей щодо проекту ВЕС, а сам проект безапеляційно називається "безсумнівно небезпечним проектом колоніальної і згубної для природи і громад Закарпаття економіки".

"Позиція ОДА щодо можливої реалізації проекту ВЕС залишається незмінною. Воловеччина є одним із найбідніших районів Закарпаття, який для свого розвитку гостро потребує внутрішніх та зовнішніх інвестиційних вливань. Проект ВЕС на Боржавських полонинах має як прихильників, так і опонентів, і для отримання об’єктивної картини й ухвалення зваженого рішення ОДА готова зустрічатися й вислухати аргументи всіх без виключення сторін. Для цього й створена відповідна робоча група, на якій кожен може висловити свою позицію. Реалізація проекту ВЕС, як і будь-якого іншого інвестиційного проекту, можлива тільки на умовах законності прийняття рішень, прозорості, а також врахування інтересів як місцевих мешканців, так і Закарпатської області загалом", - підкреслюють в ОДА.

Читайте по темі: Зберегти Карпати: Триває збір підписів щодо заборони будівництва вітряків на полонині Боржава

Офіційного продовження "перепалки" поки не має, але в соцмережах активність як прихильників, так і опонентів забудови Боржавських полонин виросла в рази. Так, неабиякий резонанс викликав пост про деякі нюанси Звіту про оцінку на довкілля, підготовлений забудовником. Особливо вразили ілюстрації та деякі розрахунки до них. До прикладу, виникло питання, як сформувати будівельний майданчик розміром 48 м на 90 м на хребті з крутими схилами. У Звіті йдеться про те, що облаштування такої ділянки можливе десь на глибині від 20 м від вершини хребта – внаслідок чого в хребті з'явиться "діра-котлован" глибиною 20 м, шириною 48 м і довжиною 90 м. Очевидно, що десь на такій же глибині необхідно буде прокласти дорогу, яка з’єднає між собою майданчики. Обсяг земляних робіт при облаштуванні одного майданчика такого розміру – приблизно 40 тис. куб м (десь 5000 самоскидів типу КАМАЗ). Від г. Стій до г. Великий Верх необхідно облаштувати 10 таких штучних котлованів. Що залишиться від схилів після такої роботи – не уточнюється.

Користувачі "Фейсбук", коментуючи публікацію, не приховували своїх емоцій.

Нагадаємо, що інвестори планують розташувати на полонині Боржава 34 вітряки (на початковому етапі), що генеруватимуть електричну енергію з вітру. Вітряки заввишки до 180 м мали би розміститися на ділянці протяжністю 10 км. Вітрогенератори загальною потужністю 120 МВт хочуть побудувати на території п'яти сільрад у Воловецькому та Свалявському районах. Також планується побудувати електричну підстанцію, три розподільних пункти і підземні лінії електропередачі напругою 35 кіловольт і 110 кіловольт. За проектом, мають бути проведені масштабні земляні роботи – будуватися дороги та під’їзні шляхи, стоянки для техобслуговування вітрових установок, викопуватися траншеї глибиною близько 2-х метрів для прокладання електричних кабелів на всій протяжності розташування вітряків. Втілювати амбітний проект на Закарпатті виявили бажання турецькі інвестори через компанію ТОВ "Атлас Воловець Енерджі", яка була створена у січні 2017 року. У тому ж році був підписанний і Меморандум про співробітництво, який передбачає будівництво електростанцій.

Інвестори просять 30 га високогір’я полонини Боржава і обіцяють щонайменше €1,4 млн інвестицій у місцеві бюджети Воловецького та Свалявського районів. Та плани інвестора, незважаючи на "благі наміри" зустріли опір з боку екологів. Вони вказують, що полонина Боржава – це унікальна природна територія, яка є місцем існування рідкісних червонокнижних видів рослин і тварин, має статус міжнародної природоохоронної території, що входить в Ізумрудну мережу і охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Над Боржавою проходить міграційний шлях журавлів, лелек, луней, шулік тощо, тут зустрічаються різні види кажанів. Зведення вітрової електростанції може привести до травмування і загибелі птахів і кажанів від лопатей вітрогенераторів. Також від будівельних робіт буде знищено частину рослинного покриву, пошкоджений грунтовий покрив, рельєф території і хід природних процесів.

Чиї аргументи будуть переконливішими - поки важко сказати. Але показовим є один факт: на сайті президента 4 липня зареєстровано петицію "Про заборону будівництва вітрової електростанції". За 32 дні до закінчення терміну збору підписів петицію підтримали 1271 громадян із 25000 необхідних. А інвестор не приховує наполегливості, тим більше, що Закарпатський окружний адмінсуд не підтримав позов щодо недопущення будівництва вітрової електростанції на боржавських полонинах: у забороні будівництва громаді відмовили.

Читайте також: Бондаренко ініціював створення робочої групи для вивчення питання будівництва вітряків на Боржаві

Депо Закарпаття