90-річний закарпатець, якого в 50-ті роки засудили за "державну зраду" і відправили у заслання, дочекався виправдання (ФОТО)

Закарпатець Іван Мирон цього року відсвяткував своє 90-річчя. Нині він – єдиний із Закарпаття, хто відбув у таборах ГУЛАГу усі 25 років, так і не скорившись і не попросивши про помилування, бо вважав не за вину, а за честь захист своєї землі від ворога. І єдиний, хто досі лишався обвинуваченим у «державній зраді», оскільки у далеких 1950-х боровся за свободу України зі зброєю в руках. Він же став першим, з кого Національна комісія з реабілітації зняла всі обвинувачення, керуючись новим Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

ÐаÑÑоналÑна комÑÑÑÑ Ð· ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ñавдала 90-ÑÑÑного закаÑпаÑÑÑ Ðвана ÐиÑона

Біографія Івана Мирона нагадує біографію багатьох його однолітків, на долю яких випали випробування радянськими «визволителями» та боротьба за людську гідність і право бути українцями на своїй землі. Народився він 9 березня 1929 року в селі Росішка Рахівського району, у звичайній селянській родині. Батько, сільський дяк, знав ціну освіті і любов до книги та знань передав своїм двом синам – Іванові і Василеві. Після закінчення сільської п’ятирічки Іван продовжив навчання у Великобичківській десятирічці, влаштувавшись по завершенню учителем початкових класів у селі Чорна Тиса.

UFc1563453291rWb.jpeg

Щоправда, його методи навчання розходилися з пропонованими радянськими канонами. Бо читав він дітям на уроках вірші Шевченка з «Кобзаря», виданого ще у 20-х роках і не спотвореного радянською цензурою. «Кобзаря», якого дивом вдалося зберегти – «енкаведисти» масово проводили обшуки в односельців і всю «націоналістичну» літературу вилучали і спалювали привселюдно.

На все життя лишилися в пам’яті і спогади, як їх агітували вступати в колгоспи. «Організували таку собі чорну кімнату — де була майже темрява. Там був стіл, стілець. До неї заводили по черзі людей, саджали за стіл, давали папір і ручку й казали підписати. То була заява на вступ у колгосп. Підписував — вставав і йшов звідти. А як не хотів підписувати, то казали, що в колгосп не беруть тільки калік. І наказували покласти обидві руки на стіл, а тоді брали сокиру й замахувалися над ними — наче відрубати хотіли. Людина в страху забирала руки й підписувала заяву. Отак то в нас «добровільно» в колгосп приймали. От наша сім’я, ми живемо у гірській місцевості, і щоб тут поселитися, то самі викорчовували все на цій землі. А потім прийшла радянська влада й нам сказали: «Ми забираємо у вас цю землю». То за що я мав любити радянську владу?», - згадував Іван Мирон в одному з інтерв’ю.

Тому, коли у 1950 році йому прийшла повістка йти служити в червону армію, він не захотів обертати зброю проти своїх і зв’язався з націоналістичним підпіллям, обравши нелегальне становище. «Давати присягу владі, яка стільки зла принесла моїй сім'ї і всій Україні, я не міг. Як я міг присягнути тим воронам, які зробили моїх батьків рабами на своїй землі?!», - зізнавався Іван Васильович. Періодично зустрічався з активістами ОУН та Української Повстанської Армії (УПА), виконував їхні завдання.

Tm71563452983ISH.jpeg

Фото з кримінальної справи 22-річного Івана Мирона

У квітні 1951-го він роззброїв охоронця в сільраді в Росішці – відібрав зброю з набоями. А через місяць його разом з 17-ма іншими повстанцями заарештували енкаведисти – постарався зрадник, якого всі вважали «своїм». «Пізніше, під час допитів, я зрозумів, наскільки багато інформації про нас здавалося, такого, про що чужі знати не могли», - каже повстанець. Під час обшуку в Мирона «енкаведисти» знайшли сховані маленький синьо-жовтий прапорець, який батько привіз у 1937 році з чергового з’їзду просвітян у Львові, та заборонені твори Шевченка,.Грушевського, Винниченка, часопис «Ідея і Чин».

Івану Мирону і ще п’ятьом його товаришам було призначене максимальне покарання – 25 років суворого режиму (ще суворішим заходом був тільки розстріл). Йому тоді заледве виповнилося 22, але він не розкаявся, пронісши до кінця важку ношу, так і не скорившись.

O0Z15634530591Ad.jpeg

«Анкета заарештованого»

Далі були пересильні тюрми та табори: Харків, Новосибірськ, Красноярськ, етап по річці Єнісей до Норільська. Там він став одним із учасників відомого табірного повстання, про яке досі згадує до найменших дрібниць. «Норильське повстання з чого почалося – з пісні! Нас вивели на нічну зміну (ну як нічну, тоді сонце вже не заходило, то ж за Полярним колом, той Таймирський півострів), половину зони вже перевели з робочої частини в житлову, і в них лишилася після роботи ще година до відбою, то вони пішли співати за барак. Знаєте, хоч заспівати б, бо чи сумує українець, а чи радіє, то все хотів би співати. То співають, і йде зміна конвою та кричить: «Замалчать!». А хлопці співають! Конвойний взлився і чергу з автомата пустив, то одного волиняка й убив, декого поранив. А ми на роботі почули це і знаємо, що коли стрілянина – то не просто, то когось мусили вбити. Взнали то й покидали всі роботу (будували будинки кількаповерхові), у двох таборах великих, 4-му і 5-му. З того почалося повстання: ми не пішли у зону, лишилися на роботі, але працю лишили, покидали інструменти, а в самій зоні люди не йшли до роботи», - пригадував повстанець.

Норильське повстання, як і повстання в Кенгірі, Воркуті, поклали початок занепаду всесильної доти системи ГУЛАГу. Система змушена була піти на поступки, умови утримання покращилися. Самого ж Івана Мирона у 1955-му перевели до «Озерлагу», в Іркутську область. А в 1961-му – в Мордовські табори, де він познайомився з Василем Овсієнком, Левком Лук’яненком, братами Горинями, Валентином Морозом. І там відзначався гордим і непоступливим характером, раз-по-раз потрапляючи до карцеру, де тримав тривалі голодування, на межі смерті (про кілька таких епізодів згадує Василь Овсієнко у своїй книзі «Світло людей»). А причин потрапити до карцеру довго шукати не доводилося. «За найменше порушення — карцер. Заспівав українську пісню — карцер, прочитав напам’ять вірш Кобзаря — карцер, помолився рідною мовою — карцер. І так без кінця», - розповідав Іван Мирон.

1Hj1563453155fw3.jpeg

Таборове фото. Іван Мирон (праворуч) із товаришем Андрієм Скрипкою.

Саме любов до України та неприховане небажання коритися ворогам стали на заваді дострокового звільнення закарпатця. І в 1953-му, коли після смерті Сталіна була оголошена амністія, і в 1960-му, коли прийняли новий Кримінальний кодекс, за яким максимальний термін покарання зменшили з 25 до 15 років. Варто було лише публічно покаятися і визнати себе винним. Однак на всіх комісіях «із перевиховання» Іван Мирон вперто повторював, що захист своєї країни і свого народу не вважає злочином.

Його звільнили лише в травні 1976-го. З Мордовських таборів його доправили до Москви, звідти, в супроводі офіцерів КДБ, — літаком до Закарпаття. В Ужгороді його зустрів брат, з яким разом повернулися додому, в рідне село Росішка. Тут він живе і досі, як місцева легенда. Бо, попри поважний вік, він має ясний розум, чітку пам’ять і все той же непокірний і незламний характер. І весь цей час він чекав, коли його право захищати Україну зі зброєю в руках визнають не лише історики та патріоти, але й держава.

Власне, саме збройний опір, який чинили повстанці у 1951-му, став головною завадою для реабілітації Івана Мирона ще у 1995-му – тоді комісія просто перекваліфікувала справу зі «зради Батьківщині» на «державну зраду», відмовивши йому в знятті тавра злочинця з посиланням на… Кодекс 1961-го року, де тим, кого затримали зі зброєю в руках, реабілітація не передбачалася. І тільки нині, після прийняття 13.03.2018 року Закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» цю правову колізію вдалося зняти.

cQ415634532558V9.jpeg

До речі, за новим законом статус потерпілих від репресій отримали і діти репресованих, які на момент арешту батьків були неповнолітніми, і дружини «ворогів народу», які часто після вироку чоловікам залишалися не лише без підтримки рідної людини, але і в повній суспільній ізоляції. І треба було мати неабияку силу духу, щоб вистояти і вижити в цій боротьбі.

Іван Мирон став одним із небагатьох українців, хто за життя дочекався таки офіційної реабілітації і, відповідно – визнання державою правдивості своєї боротьби за вільну Україну. Більшість із тих, чиї справи розглядала сьогодні Національна комісія з реабілітації, отримали цей статус посмертно. Утім, це не зменшує важливість справи, яка стартувала сьогодні.

Наталка Позняк-Хоменко.

Фото Сергія Гудака та з матеріалів справи і архіву (фото із сайту)

Читайте також: Ужгородка Маргіта Чомбокош сьогодні відзначає 100-річчя

Закарпаття злочин виправдання
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
790 переглядів в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
Рятувальники 19 серпня о 18:30 отримали повідомлення від начальника чергової зміни ОКЦ Івано-Франківської області, що під час проходження туристичного маршруту в районі г. Говерла травмувалася мешканка м. Івано-Франківськ 1981 р.н. та потребує медичної допомоги. Жінка отримала перелом лівої гомілки. О 18:20 туристку знайшли та надали їй долікарську допомогу. А 20 серпня близько 01:00 травмовану транспортували в м. Рахів та передали рідним. Нагадаємо, У мер...
Суспільство
В Ужгороді, у мікрорайоні Шахта, де щодня джерельну воду набирають сотні людей – хтось зафарбував її і зробив непридатною для пиття. Ужгородці раз на тиждень приїжджають сюди за водою. Кажуть, вона завжди чиста і смачна, тому вже три роки поспіль, набирають її тут. Сьогодні ж коли зачерпнули, – рожевої води – здивувались. Вода з криниці, затікає і у кілька приватних дворів поряд. Катерина Федорівна, показує рожевий потічок на своєму подвір’ї. Розповідає, щ...
Суспільство
Водоканал Ужгорода повідомляє, що працівниками дільниці водопровідної мережі, проводяться термінові роботи з ліквідації аварійної ситуації по вулиці Легоцького, в районі будинку №76. В зв’язку з цим, тимчасово, протягом виконання робіт, призупинено подачу водопостачання зі станції підвищення тиску, розташованій по вулиці Легоцького. До завершення робіт, вода буде відсутня за наступними адресами: Перелік будинків: 8 Березня 35, 37, 39 Бестужева 4, 8, 12, 14...
Суспільство
Як інформують в У ДСНС Закарпатської області, 19 серпня о 11:55 до ОКЦ надійшла інформація про виявлення тіла особи чоловічої статі у річці. Померлому близько 50 років (дані особи та причина смерті встановлюється), його знайшли в руслі річки Латориця, за адресою м. Мукачево, вул. Духновича. Для вилучення тіла з води було залучено особовий склад ДПРЧ-18 м. Мукачево. Нагадаємо, очевидцям та медикам не вдалось врятувати закарпатця, який потонув у глибокому ст...
Суспільство
Відділ цивільного захисту Ужгородської міської ради повідомляє, що надійшло знову повідомлення про замінування закладів Ужгорода. За старою схемою, Управління державної служби надзвичайних ситуацій у Закарпатській області отримало повідомлення на електронну пошту про замінування всіх дитячих садків, АЗС та одного медичного закладу. Містян просять зберігати спокій, на місцях працюють відповідні служби. Ініціатора замінувань важко вичислити через використанн...
Спорт
Їзда по бездоріжжю знайшла чимало прихильників цього виду спорту і відкрила не менше талантів. Одним з таких є і Юрій Хромей із села Терново. Юрій каже: багато часу проводить у своїй майстерні. Тут лагодить автомобілі та вважає це заняття основним видом своєї діяльності. Те, що вагому частину його життя займають і мотоцикли, можна помітити, звернувши увагу на чисельні грамоти та нагороди. Юрій – мотоцикліст «Hard Enduro». Наразі за очками Юрій Хромей займа...
Суспільство
Відеозвернення до президента від закарпатського підприємця. Директор товариства «Євро Континент» Роман Гнатик звернувся до Володимира Зеленського з проханням захистити бізнес. Минулого тижня до бізнесмена додому та на підприємство завітали люди зі зброєю, вилучили комп’ютери, документацію, печатки та гроші із сейфу. Виявилося, це працівники управління Державної фіскальної служби в Сумській області. Керівник товариства стверджує, приводів для візиту гостей...
Пригоди
Вчора, близько обіду, до патрульних звернулася жінка, яка виявила 3-річну дитину без нагляду у одному з громадських закладів на вулиці Богомольця в Ужгороді. Відповідну інформацію оприлюднили на сторінці “Патрульна поліція Закарпатської області“. “На місці події поліцейські поспілкувалися з хлопчиком та з’ясували, що з ним прогулювався його дідусь. Останнього вдалося відшукати неподалік. З дідусем провели профілактичну бесіду та передали хлопчика”, – йдеть...
Кримінал
Прокуратурою області встановлено порушення умов конкуренції при закупівлі послуг харчування Ужгородським міським пологовим будинком на майже 2,2 млн грн. Прокуратурою Закарпатської області, за результатами проведеного аналізу стану дотримання вимог антикорупційного законодавства під час здійснення публічних закупівель Ужгородським міським пологовим будинком встановлено порушення умов конкуренції. Встановлено, що Ужгородським міським пологовим будинком упро...
Новини по темі
Джерельну питну воду, яку в Ужгороді невідомі пофарбували у рожевий, здали на перевірку (ВІДЕО)
11 вулиць "Нового району" в Ужгороді залишились без води (ПЕРЕЛІК БУДИНКІВ)
В Мукачеві у річці Латориця потонув чоловік
В Ужгороді замінували дитячі садочки, АЗС та медичний заклад
Розправа з бізнесом? На Ужгородщині на приватне підприємство завітали люди зі зброєю (ВІДЕО)
Давні традиції: На Закарпатті досі збереглась унікальна професія вівчаря (ВІДЕО)
Ужгородський замок став найбільш відвідуваним серед музеїв області
З початку року бюджет Закарпаття поповнився на 17,8 млн грн за рахунок податків і зборів
Три тисячі різнокольорових кущів хризантем до кінця серпня з'являться на клумбах Ужгорода (ФОТО)
Маленькому закарпатцю збирають кошти для лікування на благодійному ярмарку (ФОТО)