Хто зірвав децентралізацію на Закарпатті?

Біла пляма на карті України. У 2019 році Закарпаття залишається єдиною областю країни, яка по сьогоднішній день не прийняла Перспективний план створення спроможних територіальних громад та фактично повністю провалила реформу децентралізації. У той час, коли по всій державі уже створено понад 900 ОТГ, на Закарпатті їх досі лише 7. Та й то сьома - Мукачівська ОТГ - була офіційно визнана спроможною буквально тиждень тому. Для порівняння, у сусідній Львівській області уже створено 40 громад, в Івано-Франківській – 30. Однак головна цифра у цій історії інша. І це – гроші, котрі протягом останніх кількох років втратило Закарпаття. Але про все по порядку.

Інфографіка Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України

Інформація про те, що в області нарешті з’являється нова, сьома ОТГ, з’явилась саме під час підготовки цієї статті. Нова громада - наразі найбільша та найпотужніша в регіоні. Мова про Мукачівську ОТГ, котру 5 червня Кабмін визнав спроможною. Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook одразу після прийняття рішення повідомив координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіонбуді Іван Лукеря. «Тепер подальші кроки реорганізації для остаточного завершення процесу», - написав Лукеря.

І додав: «Звичайно жаль, що був втрачений час через одну людину, який завалив всі починання останніх п’яти років і потім просто пішов з посади. І це також ми маємо знати».

Пояснювати зайвий раз, кого мав на увазі Лукеря, певно, не варто. Геннадій Москаль, колишній очільник Закарпатської ОДА, став чи не головним противником децентралізаційної реформи не лише на Закарпатті, а й по всій країні. Прямий ставленик та представник президента у регіоні не лише заблокував створення громад в області, а й подав позов до Верховного Суду, намагаючись скасувати окремі положення Закону «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Дійшло навіть до заяв про те, що децентралізація загрожує територіальній цілісності України як такій. Зокрема, на думку посадовця, реформа створила механізми для відділення Закарпаття від країни.

Через позицію голови ОДА та його прямий вплив на формування ОТГ, потенційні громади не змогли провести вибори, не змогли перейти на прямі міжбюджетні відносини з урядом, минаючи районні та обласну адміністрації, як розпорядника коштів, не змогли отримати додаткову фінансову підтримку ОТГ від Кабміну та міжнародних програм, які спільно фінансуються ЄС та його країнами-членами. А від початку процесу децентралізації ця сума сягнула мільярдів гривень.

Читайте також: Провалена децентралізація: Хто і чому заблокував найуспішнішу реформу на Закарпатті

За даними Центрального координатора при Офісі реформ, експерта Юрія Ганущака, лише інфраструктурні субвенції громадам Закарпаття, якби вони об’єдналися, за три роки (2016-2018) могли б становити близько 1,5 млрд грн, а регіон натомість отримував лише 15 млн грн щороку. Так, за рахунок державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ у 2016 році уряд виділив 1 млрд грн, із яких Хмельниччина (22 ОТГ) отримала 216 млн грн, Тернопільщина (26 ОТГ) – 141 млн грн, а Закарпаття (2 ОТГ) лише 15 млн грн. У 2017 році Хмельниччина мала 167 млн грн, Тернопільщина – 115 млн грн, а Закарпаття – знову 15 млн грн.

Через безсистемність та блокування процесу децентралізації на Закарпатті до тодішнього президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та голови облради Михайла Рівіса неодноразово звертався народний депутат України Роберт Горват з колегами. Одне з таких звернень він надіслав у березні 2018-го. У документі нардеп просив забезпечити єдність державної політики щодо формування територій громад та територіальної організації влади на шляху до згуртованості державного простору.

«Реформа місцевого самоврядування успішно працює в усій країні. Останні два роки, присвячені цій роботі, яскраво це показали. Однак Закарпатська область поки, на жаль, демонструє не ті результати, які хотілося б бачити. Із понад 700 ОТГ, створених в Україні, Закарпаття має лише 6 [станом на березень 2018 року – ред.] і все ще залишається “білою плямою” на децентралізаційній карті України. Ми втрачаємо можливості, поки реформа ефективно реалізується в решті регіонів країни», - пояснив тоді, коментуючи подання звернення, народний депутат Роберт Горват.

Однак Петро Порошенко не чув чи не хотів чути усіх, хто виступав за децентралізацію на Закарпатті. Він дослухався лише до думки свого ставленика Геннадія Москаля, який заявляв, що не дасть «розвалювати райони і область псевдореформаторам, які хочуть коронувати себе князьками, або під виглядом ОТГ нарізати округи під наступні вибори».

На один із найбільших форумів (у лютому 2018-го), який стосувався реформи децентралізації і проходив саме на Закарпатті, Геннадій Москаль прийти не наважився. Обговорити проблеми та перспективи у цій сфері до Ужгорода з’їхалися представники успішних ОТГ – закарпатських та з інших регіонів країни, представники профільного міністерства та чиновники з ОДА, експерти Офісу реформ і європейські партнери реформи. Однак очільник облдержадміністрації вкотре прислав замість себе заступника - Віктора Мікуліна.

Мікулін зачитав на форумі доповідь з поясненнями, чому на Закарпатті досі не прийнято перспективний план. Серед виправдань було і те, що в області просто хочуть створити неймовірної якості Перспективний план, тому його розробка займає дуже багато часу. На його аргументи зал, де були присутні голови чинних та потенційних ОТГ, реагував відвертим сміхом. Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода тоді був щиро здивований ситуацією, що склалася в краї:

«Я знав, що ситуація напружена, але не думав, що все настільки погано. Закарпаттю не варто дискредитувати саму політику уряду та президента в частині децентралізації», - сказав Негода.

Віктор Мікулін виступає на децентралізаційному форумі в Ужгороді. На фото зліва направо: В'ячеслав Негода, Віктор Мікулін, Роберт Горват, Юрій Ганущак

Минув рік, Геннадій Москаль подав у відставку з посади голови ОДА, вийшов із партії Петра Порошенка і паралельно встиг подати до суду на рішення Кабміну про визнання Мукачівської ОТГ спроможною. Схоже, свій “хрестовий похід” проти децентралізації на Закарпатті Геннадій Геннадійович зупиняти не збирається навіть зараз.

Тим часом, 30 червня в Україні відбудуться перші вибори ще у 66 об’єднаних територіальних громадах. Закарпатської області, звісно ж, у списку немає. Можемо сподіватися хіба, що Мукачівська ОТГ приєднається до виборів, якщо колишньому голові ОДА не вдасться заблокувати цей процес через суд.

«Для Петра Порошенка протягом періоду його президентства Москаль-губернатор чомусь був важливішим, ніж децентралізація на Закарпатті. Через це область втратила забагато часу та ресурсів. Зараз процес необхідно запускати і робити це треба якомога швидше. Тим більше, ми бачимо, що об’єднання громад все ще намагаються заблокувати через суд. Сподіваюся, зміна голови ОДА нарешті дозволить провести реформу децентралізації в Закарпатті», - зазначає Роберт Горват.

Чи допоможе зрушити реформу із мертвої точки призначення нового очільника Закарпатської ОДА та чи повернеться єдність державної політики і здоровий глузд в управлінні областю – покаже час. А поки зазначимо, що нещодавно Мінрегіонбуд презентував проект Перспективного плану створення спроможних ОТГ Закарпатської області та надіслав його на ознайомлення до Закарпатської ОДА. Згідно з проектом, на Закарпатті має бути створено рівно 40 громад (із урахуванням уже існуючих). Зокрема, в Ужгородському районі передбачено, окрім існуючої Баранинської, створення ще трьох ОТГ – Ужгородської, Чопської та Середнянської. Сьогодні цей план - лише рекомендація для Закарпаття і його можна змінити, зважаючи на економічну, географічну, етнічну та культурну специфіку області. Однак уже у вересні 2019 року уряд затверджуватиме території об'єднаних громад областей на основі перспективних планів. У Закарпаття такого плану, нагадаємо, все ще немає. Часу на його прийняття у тому вигляді, котрий влаштовуватиме жителів краю, також практично не залишилось. Тому варто поквапитись. Інакше дійде до того, що нам просто скажуть, як саме мають бути об’єднані громади і нікого на місці слухати не будуть.

Читайте також: Призначення року: Хто може замінити Геннадія Москаля на посаді голови Закарпатської ОДА