Найцікавіші проекти Закарпаття-2019, інвестиції в область та ідеї для бізнесу, - інтерв'ю з Денисом Маном

Закарпаття – регіон з потужним потенціалом. Близькість до кордонів, термальні води, Карпати – ці та інші переваги географічного розташування дає області великий економічний потенціал. Та чи використовуємо ми усі свої спроможності? Як це можна зробити і що насправді може дати Закарпаттю значний розвиток? Про іноземні інвестиції, про можливості для громадян втілити проект, який принесе користь і громаді, і їм самим, а також про найцікавіші проекти, що почнуть втілюватися уже цього року, кореспондент Сайту міста Ужгорода поговорив із очільником департаменту економічного розвитку і торгівлі Денисом Маном.

Громади мусять розуміти, що завдяки проектам на місці вони принесуть гроші і на вікна, і на двері, і на дороги

Денис Ман розповідає, що соціальні та інфраструктурні проекти у краї можуть втілюватися через кілька державних програм. Кажучи простими словами - якщо у громаді є ідея якогось проекту, то її цілком можна втілити у життя – варто лише подивитися, до якої програми це пасуватиме найбільше.

«Органи самоврядування, починаючи від сільських рад і закінчуючи облрадою і ОДА, можуть залучати гроші з тих державних програм, які зазначені в держбюджеті за різними розпорядниками коштів. Зокрема, найбільше грошей є, мабуть, у Мінрегіонбуду (якщо не враховувати Мінінфраструктури з дорогами)», - каже Ман.

Наприклад, є державна програма Фонду регіонального розвитку (ДФРР). Це те, що на слуху: програма пов’язана з державною регіональною політикою, і щороку на неї мало б виділятися не менше 1% від держбюджету. Цього року це - 7.6 мільярдів гривень; це менше 1%, але для областей зафіксована саме така сума. Процедура передбачає, що заявник реєструє на платформі свій проект: він має відповідати державній регіональній стратегії, тобто бути спрямованим на розвиток регіону, підтримувати його спроможність; є вимоги, які «обрубують» маленькі проекти – наприклад, проекти з будівництва і ремонтів усіх видів повинні подаватися на суму не меншу, ніж 5 мільйонів гривень. Є й інші проекти – на придбання обладнання, наприклад. Але ця програма фінансує виключно розвиткові проекти. Оцінюють кожен проект за чіткими критеріями – детальніше про те, як це працює, можна почитати тут.

У межах ДФРР є ще одна підпрограма «Всеукраїнський громадський бюджет». Процедура наразі ще не виписана, але департамент уже має проект положення. «Ми чекаємо прийняття змін до постанови Кабміну про ДФРР, де буде зазначено, що є і громадський бюджет. Це положення передбачає, що на конкурсній основі будь-який закарпатець, що досяг 18-річчя, зможе зареєструвати проект. За нього голосуватимуть жителі Закарпатської області (за допомогою ЕЦП чи банківської картки). Так і визначатиметься, який із проектів буде профінансовано.Якщо на ДФРР є 267 мільйонів, то на громадський бюджет є тільки 18.5 мільйонів. Та хоч сума і не така значна, це – хороша можливість для втілення менших проектів», - зазначає Денис Ман.

Є програма, ініційована Президентом – «Розвиток медицини у сільській місцевості». Ця програма передбачає 302 мільйони гривень для Закарпаття – вони вже в області, але ще немає усіх документів для проектів, які будуть реалізовуватися на території краю: це складна і тривала процедура, яка потребує значної робити саме місцевих рад. Програма стартувала минулого року у другому півріччі. Кошти є перехідними з року в рік, і програма має стабільне фінансування з державного бюджету. Завдяки цій програмі можна буде, наприклад, збудувати сільську амбулаторію з усім оснащенням, транспортом тощо, включаючи навіть проживання сімейного лікаря.

«Є ще одна програма – трохи нижча за статусом, бо вона є більш місцевою, але разом з тим – регіонального рівня, бо опирається на практику 4-х областей Карпатського регіону. 15 березня ми закінчили прийняття документів на конкурс місцевих ініціатив карпатських громад. «Єврорегіон Карпати» спільно з 4-ма ОДА й облрадами оголосили цей конкурс: Закарпатська обласна рада спрямувала 2 мільйони гривень – це членський внесок, який одразу ж виступає і часткою у формуванні бюджету програми. Закарпатські органи самоврядування, благодійні фонди, громадські організації скерували на участь у цьому конкурсі 39 проектів. Порівняно з минулим роком це – вдвічі більше.

Закарпаття має дуже класний досвід у ще одній програмі – секторальній бюджетній підтримці. Це повністю конкурсна програма – кошти передані ЄС до бюджету України, зокрема, Мінрегіонбуду. Відбір здійснюється на конкурсній основі за сімома напрямками; можна подати заявки абсолютно різного спрямування: починаючи від «м’яких»маркетингових, освітніх заходів і завершуючи великим будівництвом. Для Закарпаття попередній конкурс був досить вдалим – ми маємо 7 виграних проектів, з них 4 – у сфері туризму», - зазначає очільник ДЕРТ.

Втім, за його словами, у цій програмі є і значний мінус - наразі вона нестабільна; через неї, до прикладу, планували відновити Невицький замок (нагадаємо, вежа, не дочекавшись реставрації, обвалилася від негоди). «Ще у серпні минулого року було прийняте рішення про реставрацію, але кошти надійшли лише в кінці минулого року, і, відповідно, знову повернулися в держбюджет і досі області не повернуті. Причина - технічні моменти з боку Мінрегіону. З нашого боку зроблено усе, що було можливе – наразі, не чекаючи фінансування, ми приводимо документаціюдо вимог, які передбачені саме для реставрації пам’яток національного значення», - зазначив він.

Хотілося б, щоб акцент робився на розвитковості. Я розумію, що в першу чергу усім хочеться поремонтувати вікна і двері в школі чи амбулаторії і залатати дороги. Але проекти, націлені на розвиток у майбутньому, в результаті дадуть більше і громаді, і людині, яка цей проект створить: наприклад, у нас немає жодного проекту підприємства, яке було б напівдержавним – а в такому випадку можна було б отримувати дивіденти від своєї частки.Для гірських територій цікавими і актуальними могли б бути збирання, обробка, сушіння ягід та грибів. На жаль, таких проектів ще не надходило. Хоча вони б отримали максимальні бали за багатьма критеріями. Громади мусять розуміти, що завдяки саме таким, розвитковим проектам вони принесуть гроші і на вікна, і на двері, і на дороги.

Інвестиції в Закарпаття: минулого року в економіку області вкладено 27 мільйонів доларів

За словами Дениса Мана, інвестиції мають позитивну динаміку ще з 1994 року з незначними періодами спаду. Утім, останні 2 роки відчутний підйом. «Коли з Угорщини приходить підприємство, переносить свої потужності в Закарпаття, то це досить добрий знак і хороший дзвіночок для інших інвесторів, що тут, в області, все добре», - каже він.

Інвестор – це людина, яка мусить розуміти ризики, які вона несе в разі вкладення коштів у розвиток території. Безперечно, це, в першу чергу, зайнятість населення, збільшення кількості робочих місць. Бо це - не лише робота для людей, а й податки у державну казну. Серед інструментів, які зараз має місцева влада для зацікавлення інвесторів, лишається тільки земельний податок, який можна підіймати чи опускати в залежності від того, яка ситуація і наскільки цього інвестора хочуть залучити.

На жаль, болючим питанням є кадри – люди, маючи можливість працювати за кордоном, за більші гроші, часто обирають саме цей варіант. Але цей механічний рух населення був на Закарпатті завжди, тобто це не є якось новинкою для нашого регіону. За словами Дениса Мана, одним із можливих варіантів вирішення проблеми може стати активне впровадження дуальної освіти: «Якраз інвестори розуміють і свою відповідальність/своє навантаження по навчанню персоналу. Так, у нас є сфера профтехосвіти, у нас є вищі навчальні заклади, але дуже часто теорія занадто відірвана від практики і від ринку праці. Освіта – це ліцензії, це чіткий перелік освітніх послуг, а виробництво часто не може чекати і рухається, змінюється значно легше і швидше.

Тому сучасне законодавство і реформування сфери освіти дозволяє мати дуальну форма освіти – коли безпосередньо на підприємстві ти здобуваєш і фах, і освіту, і одночасно маєш гарантію робочого місця. Тому ми закликаємо наші підприємства розглянути можливість дуальної освіти в себе, і тішимося, коли це відбувається і без наших закликів. Якраз іноземні інвестори більше розуміютьпотребу у цьому і хотілося б, щоб і вітчизняні виробники теж до цього підключалися».

Стосовно ж обсягу інвестицій в Закарпаття, то рейтинги останні 2 роки показують картину підйому. З точки зору інвестиційної привабливості Закарпаття є одним з кращих регіонів в Україні, зокрема, через географічні можливості.

Обсяг прямих іноземних інвестиції в Закарпатську область у 1994 – 2018 р.р. становив 340 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).Зараз в області функціонує 580 підприємств з іноземними інвестиціями. У 2018 році в економіку області вкладено 27 мільйонів доларів, що майже на 7,5 млн більше, ніж у 2017-му.

В області працюють інвестори із 45 країн світу: десять із них дають більше 84% загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Із країн Європейського Союзу вкладено 260 мільйонів доларів (77% від загальної кількості інвестицій), решта - 79,4 млн. дол. США- з інших країн світу.

Дуже часто ми бачимо багато цікавих ідей для розвиткових проектів (наприклад, на презентації стартапів в УжНУ), але через брак коштів або хоча б якусь початкову грошову стимуляцію вони так і залишаються на рівні ідеї. Фінансова підтримка, хай і не дуже значна, може стати рушієм для початку бізнесу. Як правило, такі розробки без підтримки «тікають» за кордон навіть без самих розробників. І це дуже прикро. Тому я сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо втілити в життя механізми, які дозволять дати хоча б певний старт таким проектам, які в перспективі можуть стати малим чи середнім бізнесом.

Найцікавіші проекти, які почнуть втілювати у 2019 році

Ми обговорили багато проектів, які плануються до втілення на Закарпатті уже цього року – усі перерахувати неможливо. Утім, ми виділили кілька найважливіших, найцікавіших проектів, які вже ось-ось почнуть реалізовуватися.

На думку Дениса Мана, один із найкрутіших проектів, - це музей лісу і сплаву на Міжгірщині, який буде відновлений, реконструйований. У сфері туризму це – дуже важливо, при чому не лише місцевого, а й світового масштабу. Таких музеїв лише два у всьому світі -наш, закарпатський, єдиний у Європі.

Другий проект – вистражданий Невицький замок, який дуже давно чекає уваги влади, і реконструкція, яка «ось-ось почнеться», і це «ось-ось» триває вже два роки. «Ситуація не найкраща, але так працює програма секторальної підтримки (про це ішлося вище, - авт.). Ми мусимо вичекати усю процедуру», - каже Денис Ман.

Наступне - ремонт доріг. Він потрібен для всіх – починаючи від інвестора, від людини, яка живе у кожному куточку Закарпаття, і закінчуючи інвестором, який прийде сюди тоді, коли в нього буде зручна логістика, коли йому буде зручно переміститися з точки А в точку В.

Також це - аеропорт, який сьогодні потрібен всім: «Це має перестати бути дивиною чи навіть диковизною. Це має бути звичайний транспортний хаб, який дозволить зав’язувати різні сфери економіки і дасть можливість людині вибрати альтернативний спосіб переміщення з Ужгорода в будь-яку точку країни», - зазначив очільник департаменту.

Денис Ман розповів, що важливо ув’язати туристичну інфраструктуру в області у єдиний функціональний вигляд: «Зокрема, ми почали вивчення питання можливості встановлення кемпінгів на території області. Це може допомогти залучити і європейського туриста, який хоче їздити з машиною,яка передбачає можливість проживання – їм просто потрібне гарне і функціональне місце з ресурсами. Ми готові почати формувати інфраструктуру, мабуть, на основі державно-приватного партнерства. Для приватників можуть бути цікавими, наприклад, можливість огляду машини, кав’ярня. Держава зі свого боку може зробити під’їзні шляхи, мінімальну інфраструктуру для такого проекту.

Плануються і туристичні стоянки вздовж автомобільних доріг – зараз вони робляться зусиллями управління лісомисливського господарства у вигляді рекреаційних пунктів. Не завжди це – той функціонал, який хочуть туроператори і туристичні агенції, екскурсоводи; у нас таких стоянок має бути облаштовано 7».

І наостанок: фахівці департаменту економічного розвитку та торгівлі періодично проводять навчання, як правильно подавати заявки на ту чи іншу програму. «Ми Їздимо по районах і навчаємо сільських голів, як писати такі заявки. Ми показуємо в режимі онлайн, як подати документи, як заповнити заявку, пройти реєстрацію і так далі», - каже Денис Ман. На сьогоднішній день можна відслідкувати усі процедури, вони є у відкритому доступі. Також можна стежити за оновленнями на сайті ОДА чи на сторінках департаменту у соцмережах, зокрема, Facebook. Головне – не залишати ідею на рівні ідеї: завжди можна знайти шляхи для її реалізації.