Таємницi минулого: Що приховує Ужгородський замок (ФОТО)

 У самому  центрi  древнього Ужгорода височiє Замкова гора на вершинi якої знаходиться могутнiй, суворий, овiяний легендами Ужгородський замок.

Ця найдавнiша та найцiннiша iсторико-архiтектурна пам'ятка мiста, є його вiзитiвкою. Замок має майже тисячолiтню цiкаву iсторiю, до наших днiв зберiгся у чудовому станi,  чим притягує до себе сотнi тисяч туристiв щороку.

 Протягом майже чотирьох столiть iсторiя Ужгорода i угорської держави була тiсно пов’язана з родом графiв Другетiв. Вони прийшли до Угорщини на початку ХiV ст. з Неаполiтанського королiвства разом iз претендентом на угорську корону Карлом Робертом Анжуйським.  Першим угорським Другетом був Фiлiп Другет, який отримав у якостi гонору Ужгородський замок та належну до нього територiю, а у 1322-1327 рр. обiймав посаду королiвського палатина (першого мiнiстра). За час володарювання у краї, Другети збудували, а точнiше докорiнно перебудували Невицький та Ужгородський замки.

 Науковi дослiдження, а саме обстеження замку спецiалiстами Українського спецiального науково-реставрацiйного виробничого управлiння у 1968-69 рр., доводять, що замок, який зберiг основнi риси до наших днiв будувався i перебудовувався у кiлька етапiв протягом  Хiii-ХVii ст. Спочатку у ХiV -  ХV ст. були зведенi з каменю схiдне та захiдне крило палацу, якi мiж собою з'єднувалися фортечними стiнами. Цi споруди були обнесенi сухим  ровом та земляним насипом iз частоколом. Зведенi вони були у романському стилi.

Останнi суттєвi перетворення родиною Другетiв у замку були здiйсненi у кiн. ХVi - серединi ХVii ст. У кiнцi ХVi ст. перебудовано палац Ужгородського замку, зведено могутнi вежi в усiх чотирьох кутах та з'єднано житловими примiщеннями схiдне та захiдне крила палацу. Тогочасну перебудову замку пов'язують  iз одним з найбiльших землевласникiв Пiвнiчно-Схiдної Угорщини, Ужанським та Земплинським наджупаном iштваном V Другетом. Останнiй десь мiж 1580-88 роками вигнав силою з Ужгорода вдову Мiклоша Другета з дочками i захопив їх володiння.

Потрапити у палац можна було через єдинi ворота, якi закривалися пiдйомним мостом. Вхiд, як i частина вiкон та дверей, був прикрашений бiлокам'яним порталом у стилi ренесансу. На обрамленнi головних ворiт палацу (внутрiшнього замку) є викарбувана дата 1598 (у деяких джерелах 1592). Тобто до цього часу були завершенi основнi будiвельнi роботи. Над воротами у стiну було замуровано камiнь з висiченим гербом родини Другетiв.

Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб  Другетів (ФОТО) (Вхід до палацу Ужгородського замку. 1930-ті рр. (3))
Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб Другетів (ФОТО) (Вхід до палацу Ужгородського замку. 1930-ті рр. (3))

У 1884 р. вiдомий краєзнавець, засновник музейної справи на Закарпаттi Тиводар Легоцький в угорському науковому журналi «Турул» подав iнформацiю про старий родинний герб Другетiв, який зберiгся над головним входом до замкового палацу. Геральдичний щит розмiщувався над карнизом, практично стояв на ньому. Вчений не тiльки подав досить детальний опис герба, але i зробив точний його малюнок. Це була майже квадратної форми кам'яна плита з майстерно витесаним рельєфним зображенням. У обрамленнi  декоративної  смужки (облямiвки) знаходиться центральна композицiя, роздiлена навпiл стрiчкою з трьома пряжками. У верхнiй частинi зображенi чотири птахи, у нижнiй – три. Повернутi всi вони у праву геральдичну сторону. У головi композицiї рослинний орнамент iз декоративного стилiзованого листя. Композицiйно герб нагадує iншi вiдомi нам герби та гербовi печатки роду Другетiв ХVi – ХVii ст.. Т. Легоцький зазначає, що вже на той час кам'яна плита була потрiскана, а нижня частина майже повнiстю втрачена.

Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб  Другетів (ФОТО) (Головний вхід до палацу Ужгородського замку. 2019 р. (5))
Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб Другетів (ФОТО) (Головний вхід до палацу Ужгородського замку. 2019 р. (5))

По сьогоднiшнiй день триває дискусiя, якi птахи зображенi на гербi Другетiв – шпаки чи дрозди. Цiкаво, що при описi герба науковець кiлька разiв вживав слово  птахи, не вказуючи їх видову назву. А в дужках один раз, можливо як припущення, написано «seregéli», що з угорської мови перекладається як шпак. Не заглиблюючись  у дослiдження цього питання хочеться вiдмiтити, що чорний дрiзд є рiдкiсною фiгурою у європейськiй геральдицi. Найчастiше його застосовували у територiальнiй геральдицi Францiї i рiдше на родових гербах. А от шпак є негеральдичною фiгурою i використовується переважно у територiальнiй геральдицi.  

Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб  Другетів (ФОТО) (Головні ворота палацу Ужгородського замку. 1968 р. (4))
Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб Другетів (ФОТО) (Головні ворота палацу Ужгородського замку. 1968 р. (4))

На свiтлинi 30-их рокiв минулого столiття ще чiтко видно вцiлiлу верхню частину старовинного герба з чотирма птахами та пряжками внизу. Нижня частина геральдичного щита вже була втрачена на той час. Можливо, причиною цього стало встановлення металевого пiддашка над кам'яним карнизом. Нагадаємо, що на той час у замку дiяла Ужгородська духовна семiнарiя Мукачiвської греко-католицької єпархiї (1778-1944). 

Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб  Другетів (ФОТО) (Малюнок герба Другетів зроблений Т. Легоцьким (2))
Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб Другетів (ФОТО) (Малюнок герба Другетів зроблений Т. Легоцьким (2))

 А от на знiмку 1968 р., на мiсцi геральдичного щита бачимо тiльки велику вирву у стiнi. Точно не вiдомо коли на протязi 30 рокiв було остаточно втрачено чи демонтовано старий герб Другетiв, який служив стражем замкових ворiт майже три столiття. У ходi реставрацiйних робiт було зроблено реконструкцiю, але, на жаль, не зовсiм точну. Тому що вiдтворено тiльки верхню частину геральдичного щита iз чотирма птахами та стилiзованим листям

Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб  Другетів (ФОТО) (Фрагмент плану Ужгородського замку. 1760-ті рр. (1))
Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб Другетів (ФОТО) (Фрагмент плану Ужгородського замку. 1760-ті рр. (1))
Замок таємниці легенди родинний герб
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
2909 переглядів в грудні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі