В Ужгороді запустили онлайн-школу зеленого туризму (ФОТО)

Школа зеленого туризму дiє як iнтернет-платформа, де експерт Олександр Коваль, старший викладач факультету туризму та МК Ужгородського унiверситету, викладатиме корисну iнформацiю для власникiв агросадиб, фермерiв, а також для тих, хто тiльки планує вiдкрити зелену садибу.

Проект стартував щойно в листопадi, навчання у школi — безкоштовне. Тут можна здобути ази маркетингу, брендингу, знайти партнерiв для розвитку. Надалi автор iдеї планує наповнювати платформу лекцiями, тренiнгами, вiдеосемiнарами. Олександр вважає, що, розвиваючи зелений туризм у країнi, можна дати значний поштовх сiльським громадам.

ІДЕЯ – ПОБУДУВАТИ ОНЛАЙНОВУ ПЛАТФОРМУ З КОРИСНИМИ РІШЕННЯМИ І ЧІТКИМ ПЛАНОМ ДІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ РОЗВИВАТИ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ

Ідея Школи зеленого туризму виникла в Олександра Коваля цього року. Проект щойно розпочався, i нинi платформа формує аудиторiю — щодня збiльшується число пiдписникiв.

– Щорiчно в Українi проводяться сотнi тренiнгiв, десятки семiнарiв та конференцiй, форуми на теми розвитку туризму, де мова йде про збiльшення потенцiалу та створення продуктiв, послуг на територiї сiльських громад. Учасники навчань отримують iнформацiю, але не розумiють, що з цим робити далi, – каже Олександр. – За останнi 2 роки провiв сам десяток схожих тренiнгiв, загалом у 10 областях України — говорили здебiльшого на тему формування привабливостi та маркетингу сiльських територiй, про розробку турпродуктiв, започаткування власної справи на селi, сiльський туризм. Це дало менi змогу зрозумiти, що власникам садиб, працiвникам сiльських рад, громад потрiбен доступ до iнформацiї, постiйне спiлкування та пiдтримка у їхнiй дiяльностi з розвитку потенцiалу сiльських територiй. Тобто не тренiнги при нагодi, а постiйний доступ до потрiбної iнформацiї. Саме через це я вирiшив створити таку можливiсть – побудувати онлайнову платформу, де публiкуватиму кориснi рiшення i чiткий план дiй для тих, хто хоче розвивати зелений туризм в Українi. Головна перевага — те, що платформа вiдкрита й iнформацiю можна буде легко застосувати на практицi.

Олександр Коваль

Олександр Коваль переконаний, що його цiльова група — не лише тi, хто вже має сiльську садибу, чи тi, що хочуть її вiдкрити. Найперше – це громада, село, де побудована садиба. Це, звiсно, й фермери, пасiчники, якi теж можуть працювати в туризмi й з часом вiдкрити власну агросадибу. У цьому випадку кожен господар повинен розумiти, що вiн має дiяти як пiдприємець, що в цiй сферi також працюють правила маркетингу — i без їхнього розумiння та знання успiху не буде!

ЛЮДИ ЧАСТО ДУМАЮТЬ, ЩО ГОЛОВНЕ – ВІДКРИТИСЯ, А ГОСТІ ТОЧНО ПРИЇДУТЬ

Олександр Коваль акцентує, що власна справа у сiльськiй мiсцевостi має свою специфiку та проблеми, але рiшення та iнструменти є.

– Менi часто доводиться спостерiгати, коли пiсля рiзних тренiнгiв, навчань всi одразу горять бажанням, хочуть працювати, але часом люди не можуть ступити перший крок. Вiдтак менi приходять листи з проханням допомогти з просуванням сiльської садиби, — бо самотужки не виходить. Запитую елементарнi речi, мовляв, розкажiть про вашу садибу — i це питання вiдразу ставить господаря у ступор. Чому так? Чому ви не можете розповiсти про свiй продукт, про свою послугу, про те, чому туристовi до вас варто приїхати i чому варто ще раз повернутись тим, хто вже був? Нерiдко, умiючи надавати ексклюзивнi туристичнi послуги, господарi не можуть це розрекламувати, вони соромляться публiчних виступiв, камери, не умiють користуватися iнтернетом. Люди вкладають кошти у бiзнес, найчастiше думають, що мета – вiдкритися, а гостi просто повиннi приїхати. Але це нiколи не приведе до успiху!

Олександр Коваль

Власне, саме тому Олександр заохочує власникiв садиб реєструватися на освiтнiй платформi й учитися. Навчання кожен може сформувати за тим графiком, який йому зручний.

– До школи зеленого туризму зможе «потрапити» кожен. Уся iнформацiя буде у вiдкритому доступi на сайтi «Школа сiльського туризму». Тут iтиметься про шляхи просування своєї садиби, створення продуктiв i послуг, побудову партнерств, маркетинг i менеджмент сiльського туризму — i власне, чiткi покроковi плани дiй у цих напрямках, – каже Олександр Коваль. – Головний наш ресурс – це час, тому кожен власник садиби може собi обрати той формат навчання, який пiдходить. У перспективi плануємо виставляти на сайтi вiдеолекцiї та покроковi iнструкцiї.

Щодо вартостi навчання – матерiал на сайтi доступний безкоштовно.

Наразi, зi слiв експерта, на платформi триває робота з формування контенту за напрямками: власна справа, маркетинг i менеджмент садиби, просування сiльської садиби, робота з цiльовими групами. Разом iз наповненням, каже ентузiаст, формується також аудиторiя.

САДИБА НА 8 ЛІЖКОМІСЦЬ МОЖЕ ДАВАТИ ДО 30 ТИСЯЧ ПРИБУТКУ

Олександр Коваль

– Сьогоднi тут уже можна навчитися, як побудувати партнерство (мiж власниками садиб, громадами та органами влади, бiзнесом), також – прогнозуванню та плануванню роботи. Крiм того, є приклади успiшних садиб та iсторiї їхнього успiху, взятi iз Закарпаття – як регiону, де зелений туризм дав розвиток цiлим територiальним кластерам (таким прикладом може слугувати село Жденiєво на Воловеччинi). Але мета, наголошує експерт, – передати цей досвiд на всю Україну. Адже саме завдяки таким унiкальним туристичним продуктам, як агросадиби, нинi реально пiдвищити привабливiсть територiї — цим, до речi, вдало користуються в ОТГ й на Закарпаттi в тому числi (бiльшiсть об’єднаних громад вказують туризм у своїх стратегiях розвитку).

Разом iз тим, сiльськi садиби можуть стати центрами активностi та економiчного розвитку у громадi.

– Наприклад, садиба на 8 лiжкомiсць може приносити господарю до 30 тисяч грн на мiсяць — за умови максимального завантаження. i це ми не враховуємо додаткових послуг (як-от харчування чи туристичний супровiд — на це потрiбнi окремi дозволи, але якщо вони є, то буде ще плюс кiлька десяткiв тисяч гривень на мiсяць). Крiм того, при садибах можливий продаж мiсцевих продуктiв вiд фермерiв — ще один спосiб заробiтку. Одне слово, акцентує експерт, при правильному пiдходi сiльська садиба — це реальний бiзнес для людей у селi, якi можуть, займаючись ним, розвивати територiю, а не виїжджати за кордон у пошуках роботи.

Читайте також: в Ужгороді відкрили першу в області школу дебатів

Джерело