Що думають про закарпатське вино закордоном (ФОТО)

"Закарпаття — наш виноградарський край". Банери з такими написами зустрічають усіх гостей регіону, які приїжджають туди за мальовничими горами та озерами, замками і смачними сирами. Замовник реклами — шато "Чизай" — один з найбільших виробників вина закарпатського краю.

У всіх цивілізованих країнах вино — це, передусім,продукт певної місцевості. Саме тому підприємство, про яке піде мова, інвестує власні кошти у створення іміджу Закарпаття як виноробного краю. Туристам тут є чим зайнятися, але без місцевого вина картина відпочинку на Закарпатті буде неповною.

Багато українців, які часто подорожують і знають винну карту світу, скептично ставляться до українського вина як бренду. Мовляв, Україна — це не країна вин, тут нема багатовікових традицій і досвіду з виробництва якісного продукту.

Проте є підприємці, які здатні ламати ці шаблони. У кожному з чотирьох основних теруарів України, розташованих в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях, є "драйвери" цього руху. Шато "Чизай" — один з них.

ЕП переконалася в цьому, побувавши у них в гостях. "Чизай" — одна з небагатьох українських компаній, яка для виробництва вина використовує лише свій виноград, називає площу виноградників і позиціонує Закарпаття як край виноробів.

 

Фермери вирощують тут виноград з 13 століття у таких же кліматичних умовах, як і винороби в Бургундії та на півдні Шаблі у Франції.

 

Виноградники "Чизаю" в Береговому нагадують пейзажі Швейцарії, Італії або Франції. Рослини висаджені на гірських схилах "під лінієчку".

Власник і засновника підприємства — 66-річний Геннадій (Хуго) Гутман, який живе і в Україні, і в США. У профілі компанії в публічних реєстрах у графі "Адреса засновника" вказано: "Район Бруклін, Нью-Йорк". Зрештою, це не заважає Гутману успішно управляти одним з найвідоміших в Україні винних брендів.

 

Підприємець майже щодня займається спортом, любить біле сухе вино і каже, що його кюве здатне вразити смаком найвибагливішого любителя вин.

Все почалося у 1995 році. Тоді кілька бізнесменів купили ділянку для заводу з виробництва алкогольних напоїв. Сподівалися, що зможуть виробляти пиво і вино. "Я швидко зрозумів, що вино не терпить конкуренції, тому потужності для виробництва пива були перенесені в інше місце", — розповідає власник шато.

За його словами, тоді, в середині 1990-х років, у Береговому було важко знайти навіть цеглу для заводу, тому її доводилося імпортувати з Угорщини.

 

"У свою першу відпустку після запуску заводу я взяв чемодан книжок про вирощування виноградної лози та виробництво вина і десять днів не вилазив з готелю. Дружина дорікала: "Прекрасну відпустку ти організував", — згадує Гутман.

Проте отриманні знання, бізнес-інтуїція і роки практики зробили шато "Чизай" знаним не лише на Закарпатті, а й за кордоном. Зараз винарня підкорює ринки США, Канади, Австралії, Ізраїлю, Нігерії та країн ЄС.

"До нас і з Угорщини приїжджає багато туристів. Вони вражені нашими винами, здивовані, чому не можуть купити їх у своїй країні", — усміхається власник.

 

"На жаль, в Україні нема державної підтримки ні на виноград, ні на експорт вина, а в ЄС галузь отримує скажені дотації. Уявіть, як тісно на полиці у США чи ЄС. Ми можемо конкурувати з місцевими виробниками лише якістю, бо їх споживач розуміється на вині", — пояснює директор підприємства Анатолій Полосков.

Винарня має дві лабораторії якості. Крім того, виробництво контролює голова асоціації сомельє Угорщини Золтан Шлезак. "Це один з найбільш грізних сомельє Європи, який бере участь в міжнародних конкурсах. Він — наш консультант з винарства", — знайомить ЕП із сомельє директор "Чизаю".

 

На заводі Шлезак буває тричі на тиждень і знає, як відрізнити рислінг від фурмінту із зав'язаними очима.

Майже все своє життя присвятив виноградникам головний виноградар "Чизаю" Тібор Годор. Він буває на виноградних схилах щодня. Осінь — гаряча пора збору урожаю і потрібно не проґавити виноград.

"Виноградар з Херсонщини чи Миколаївщини не зможе працювати на Закарпатті, бо у кожного регіону свої підходи до вирощування лози. Наш головний консультант із сусіднього Токаю — відомий та авторитетний угорський виноградар Дюрі Ровжа — за три роки співробітництва зробив справжню революцію в догляді за виноградниками", — розповідає Гутман.

За його словами, спочатку потрібно підготувати ґрунт, потім посадити виноград, три роки йому кланятися, розмовляти з ним і лише на четвертий рік можна отримати врожай, придатний для виробництва вина.

 

Сонячна погода — основний друг винороба восени, адже дощ впливає не лише на процес збору, а й на цукристість кожного грона.

"У виноградаря не буває відпустки, бо спочатку в тебе сезон збору винограду, потім сезон обрізання, обв'язування лози, а потім, коли в тебе все є, починається сезон розливу. Найскладніше — це продати вино", — наголошує Гутман.

 

На 272 гектарах шато "Чизай" — 1 млн саджанців, які потребують постійного догляду. Інвестиції в один гектар становили близько 10 тис дол.

Саджанці були куплені в Австрії. Компанія "Чизай" єдина в Україні на початку 2000-х придбала комбайн для автоматичної посадки винограду. Після того тривалий час надавала послуги виноградарям південних областей України.

"Наші виноградники розташовані на одній широті з Токаєм. Їм 12 років і це оптимальний вік для отримання якісного вина", — зазначає власник.

Спочатку винарня не мала власної сировини і жила без виноградників кілька років. "Ми починали із заготівлі 8-9 тис тонн винограду по всій Україні. Купували в Угорщині, Словаччині, Македонії. Випускали понад 1 млн пляшок вина на місяць, а потім зрозуміли, що нам потрібні свої виноградники", — розповідає Гутман.

 

"Коли сьогодні купуєш виноград в одному регіоні, а завтра — в іншому, то отримуєш зовсім різне вино. Совіньйон ніколи не буде однаковим з кримського і одеського винограду", — додає він. За словами Гутмана, тільки власні виноградники можуть гарантувати якість продукції і зберігати її унікальність.

В урочищі "Чизай" на гірських схилах зараз росте кілька десятків сортів винограду, серед яких — рислінг, ізабела, піно нуар, каберне, фурмінт, мерло. На рік завод виробляє близько 2 тис тонн вина. У шато є сертифікат організації OK Kosher Certification на випуск кошерних вин та виноградного соку.

 

"Вино робити — не цеглу випускати. Ми давно сконцентрувалися не на обсягах, а на якості. Ми не хочемо бути просто хорошими, ми хочемо бути найкращими. Шато "Чизай" позиціонує себе як український виробник, ми вчимо людей, як сприймати вино. Майбутнє — за теруарними винами", — наголошує Гутман.

 

Інших виробників регіону керівництво шато вважає не конкурентами, а партнерами. Підприємство заохочує до виноробної справи однодумців. Наприклад, з урожаю шато авторське вино робить лідер гурту "ВВ" Олег Скрипка.

За останні роки держава зробила значні кроки назустріч малим виноробам: скасувала ліцензію на оптову торгівлю і спростила ліцензію на виробництво. Однак для отримання ліцензії на виробництво потрібен договір з лабораторією.

Шато "Чизай" пропонує виноградарям Закарпаття перевіряти якість своєї продукції у їх лабораторіях. "Ми зацікавлені, щоб усі наші колеги виробляли якісні вина. Не можна робити вино без хорошої лабораторії", — пояснює Полосков.

Невдовзі шато планує відкрити для туристів інтерактивний музей виноградарства і виноробства закарпатського регіону.

 

Вина шато "Чизай" вразили не лише українців, а й дегустаційну комісію 25-го Міжнародного виноробного конкурсу на фестивалі Bukkaljai Borfesztival в Угорщині. Там у 2017 році біле десертне марочне вино "Троянда Карпат" отримало гран-прі, а ще чотири вина "Чизай" були удостоєні золотих медалей.

 
Закарпаття вони світ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
59 переглядів у квітні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Пожежa 13 квітня зaлишилa без дaху нaд головою 4 сім'ї з Береговa. Як зaзнaчaє нa своїй сторінці у мережі Facebook Берегівський міський головaЗолтaн Бaбяк, погорільці мешкaли в будинку зa aдресою вул. A. Яношa, 200. Нaрaзі родинa потребує меблі (ліжкa, столи, стільці, кухонні тумби, шaфи тощо), мікрохвильову піч, гaзову плиту, ковдри, будівельні мaтеріaли тa кошти нa відбудову будинку. Охочі допомогти можуть звертaтися зa телефоном – 0507797685 (Йордaн Вaс...
Суспільство
1. Центрaльний кaфедрaльний собор нa честь ікони Почaївської Божої Мaтері (площa Федоровa). Нaстоятель: митрополит Мукaчівський і Ужгородський Феодор. 00.30 – 01.00 – святковa Пaсхaльнa Зaутрення. 01.00 – 02.30 – святковa Пaсхaльнa Божественнa літургія. з 02.30 по 10.00 – освячення пaсок кожні півгодини. 2. Кaфедрaльний собор нa честь Різдвa Богородиці (мікрорaйон Росвигово). Нaстоятель: митрополит Мукaчівський і Ужгородський Феодор. 00.00 – 01.00 – святко...
Культура
Викладач-математик, музикант і письменник, і усе це – про одну людину. Василь Лавер у березні презентував свою збірку оповідань-жахливчиків в Ужгороді, а вже завтра, 25 квітня, поціновувачі цього жанру зможуть поспілкуватися з автором у Мукачівській міській бібліотеці. Про ідеї, джерела натхнення та роботу над збіркою Сайт міста Ужгорода 0312.ua поговорив із автором збірки «У тіні Ердеґа». Василь Лавер. Фото: Михайло Мельниченко Завжди старався писати так,...
Суспільство
Натомiсть позбувся автiвки, iнформує ДФС у Закарпатськiй областi. Сьогоднi, 24 квiтня 2019 року, на митному посту "Тиса" працiвники Закарпатської митницi ДФС припинили незаконне вивезення до країн Європейського Союзу тютюнових виробiв. Українець прямував до iталiї на автомобiлi "MERCEDES-BENZ SPRINTER". Громадянин проходив митний контроль "червоним коридором". При усному опитуваннi заперечивши наявнiсть у нього будь-яких товарiв в обсягах, що пiдлягають об...
Суспільство
За процесуального керiвництва прокуратури Закарпатської областi слiдчими ГУНП в Закарпатськiй областi завершено досудове розслiдування у кримiнальному провадженнi стосовно 33-рiчного мешканця м. Кременчук, Полтавської областi за обвинуваченням у ДТП, що спричинила смерть потерпiлого. Подiя мала мiсце у серпнi 2018  року. Як встановлено в ходi досудового розслiдування, пiдозрюваний, близько 13 год. дня, порушивши правила дорожнього руху, виїхав на зустрiчну...
Суспільство
Про це повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби у Закарпатській області. До Головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області звернулося четверо краян щодо можливого порушення їхніх прав при наданні послуг пасажирських автомобільних перевезень. Зокрема, споживачі звертались до автотранспортного підприємства із проханням повернути їм кошти за придбані квитки на автобусні рейси, які не відбулися. Однак з невідомих їм причин кошт...
Суспільство
Його завжди надихало бажання продовжити життя деревини за допомогою мистецтва. Зануритися у процес повернення та збереження, надiляючи матерiал новим образом i характером. Тячiвський рiзьбяр iван Райчинець через свої скульптури намагається нести красу i позитив людям. За професiєю Iван Райчинець столяр, закiнчив Ужгородське вище комерцiйне училище №6. Деякий час працював за фахом, але, зiзнається, завжди мрiяв про бiльше. Визначитися з майбутнiм напрямком...
Суспільство
На засiданнi протиепiдемiчної комiсiї в Ужгородськiй мiськрадi, що вiдбулося днями, йшлося про ситуацiю iз захворюванiстю на кiр. У зв'язку з iнтенсивними темпами поширення недуги, за рiшенням комiсiї, щеплення мають зробити всi працiвники медичних та освiтнiх закладiв, оскiльки вони контактують зi значною кiлькiстю осiб, що в групi ризику. Також наголошувалося, що вiдповiдно до ст. 15 Закону України "Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб" дiти, яким...
Суспільство
25 будинкiв села Ганичi залишились без захисту вiд повенi. 500 метрiв берега гiрської Тересви лишили без протипаводкової дамби. Через це просто зараз рiчка тече городами мiсцевих мешканцiв. Люди бояться, щойно вода пiднiметься i берег просто розмиє. Їх будинки опиняться пiд загрозою зсуву. Минулi паводок та льодохiд спричинили значне пiдмивання берегiв. Зараз рiчка протiкає за 20 метрiв вiд будинкiв. Бiльше дивiться у сюжетi телеканалу Sirius: Читайте тако...
Новини по темі