"І наймудріші чада подякують": закарпатський письменник Петро Мідянка про реконструкцію набережної Незалежності в Ужгороді

Про Петра Мідянку в широкому літературному колі дізнались лише після 2012 року, коли він став лауреатом Шевченківської премії. Мідянка — вчитель української мови та літератури в закарпатському селі Широкий Луг, насправді один із найкращих закарпатських поетів та непублічний інтелектуал. Поезія Мідянки насичена горами, природою, часом ностальгією, проте ніколи жінками. Поет, який пише лише про Закарпаття, бо про інші регіони виходить «не так органічно».

Закарпатського письменника теж занепокоїла ситуація із реконструкцією набережної Незалежності та тим, що зараз коїться на ній. Дуже гарні слова він опублікував у соцмережі про Ужгород. У коментарях ужгородці подякували Петру за підтримку, назвавши його слова "щирою правдою". А ви згідні з ними?

"Я далекий від Ужгорода географічно, хоч там здобув вищу освіту й маю по жінці рідню. Львівські кам'яниці віяли на мене вогкістю Розточчя, а в Ужгороді було затишно, не було кави з баняків і чайників, а був щемний запах спілого винограду й екзоти скверу Лаудона.

Він формувався, як єпархіальний центр з часів Бачинського, в ньому був центр комітату Унг. Небагато будівель з австро-угорського періоду: аптеку на Корзо знищили, "Корону" спотворюють, ні "Золотого ключика", ні кавовара Вайса, ні неповторних одноповерхівок Швабської й Капушанської, дивом стоїть початок Собранецької, але без "Скали".

За 20 років чехословацької адміністрації Ужгород став європейським модерним містом, що сміливо конкурував з адмінцентрами Корони, з Пряшевом і навіть Кошицями.

Робили регуляцію Ужа - будували набережні, як на Влтаві. Мало будували - садили липи, магнолії, туї, сакури, це гармоніювало з чеським конструктивізмом. Так творився культурний шар міста. І не масариківськими, не гортіївськими шандарями відполірована набережна, вона шліфована й моїми молодими дужими ногами. Я вже не кажу про Волошина, Бращайків, Снігурського, Федиця, багатьох європейських світил. Ніхто не чіпає дунайські набережні Відня, Пешта, Нового Саду, чехи бережуть увесь комплекс на Влтаві, мило пройтися.

Залиште набережну в спокої, Гройсман хай влаштовує Діснейленд кольорових фонтанів у Вінниці, що була хіба що повітовим містечком Подільської губернії. Не знаю, що каже кафедра ботаніки про липи й уславлену кілометрову алею, але ніхто не буде в захопленні від голої плитки, яка гірша, ніж цвинтарні алеї. Інвестуйте бодай голий раз у культурний ландшафт старовинного Ужгорода. І не перевертатимуться у вузьких гробах предки, і наймудріші чада подякують, як ми дякуємо Фінцицькому й Сові, навіть Дьологу й Ландовському...".

Отримуй першим свіжі новини - вподобай 0312 на Facebook!