Індивідуальна податкова консультація від ДФС: що потрібно знати громадянам

Головне управління ДФС у Закарпатській області з метою упередження випадків скасування чи визнання протиправними судами різних інстанцій індивідуальних податкових консультацій, підготовлених ДФС, інформує, що відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі орган и надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушується платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обгрунування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

За вибором платника податків ця консультація надається в усній або письмовій формі. Звернення на отримання податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

• найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
• код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
• зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
• підпис платника податків;
• дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Наслідком застосування податкової консультації є те, що не може бути притягнуто до відповідальності, зокрема фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та /або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована, разом з тим положення застосовується до податкової індивідуальної консультації за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

Вбачається, що податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення конкретному платникові податків щодо конкретної норми закону. Разом з тим податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб’єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Водночас положеннями статті 52 ПКУ не передбачено право контролюючого органу на витребування від платника податків певних документів з метою вивчення особливостей діяльності платника для надання йому податкової консультації чи відмови у її наданні у зв’язку з відсутністю у нього певних документів, що не дає контролюючим органам можливості більш об’єктивно оцінити ситуацію, що викликала у платника необхідність отримання індивідуальної податкової консультації.