Людина
18:00, 20 листопада 2017 р.
Наймолодший волонтер Ужгорода - 9-річний Руслан Балог: про недитячі вчинки, війну і мрію (ФОТО)
Людина
Дитинство. Безтурботна пора, сповнена радості, пригод, розбитих до крові колін і врешті-решт щасливих миттєвостей.
Упевнені, що у дитинстві 9-річного Руслана Балога вистачає всього переліченого.
Однак, є те, що змусило цього п’ятикласника трошки швидше подорослішати.
Війна, яка чи не щодня забирає на той світ найкращих синів країни, змусила багатьох поглянути на все по-іншому.
У свою чергу, у 2014-ому році, коли бойові дії тільки набирали обертів, 6-річний хлопчина долучився до армії волонтерів і дотепер не покидає міцні ряди цих благородних людей.
0312.ua з нагоди Всесвітнього дня дитини, який відзначають сьогодні, 20 листопада, поспілкувався із Русланом та його мамою Людмилою.
Руслан та його мати охоче погоджуються на інтерв'ю о 14:00. Кажуть: "Можемо зустрітись біля "України".
Приходимо на місце зустрічі о 13:54.
Мати із сином уже в очікуванні. Руслан "намотує" круги навколо мами, а Людмила чемно чекає.
Привітавшись, спілкуємось із мамою. Людмила із неабиякою любов'ю розповідає про свого малого:
"Він у нас взагалі активний. У бібліотеку любить ходити, там проводять чимало цікавих заходів. Руслан старається навіть зараз максимально долучатись до усіх можливих волонтерських подій».
Як виявилось, захоплення волонтерством розпочалось зі школи:
«Якось перша вчителька Руслана, Тетяна Юріївна Тюшка, запитала у мене, чи не зможу дві години постояти, допомогти військовим на сході. Так усе й почалось. Згодом я долучила до цієї хорошої справи й Русланчика».
Жінка із сином часто стояли у супермаркетах і збирали кошти для військових, що іноді викликало недовіру серед ужгородців:
«Звичайно, дитина не до кінця усвідомлювала на той час, що у країні – війна. Деякі речі було нелегко пояснити. Однак, Руслан своєю роботою доводив, що хоче допомогти. Авжеж, було багато недовіри з боку людей, навіть міліцію на нас викликали. Закидали нам, ніби ми собі все забираємо. Але радує, що є ті, яким не байдуже. Як не дивно, часто пенсіонери віддавали останню копійку на допомогу військовим».
За словами Людмили, хлопчику відразу сподобалось бути волонтером: «Я пишаюсь своїм сином!»
«Я готовий», - посміхається Руслан, коли приходить його черга спілкуватися із нами.
«Як я став волонтером?. Моя вчителька, Тетяна Юріївна, багато розповідала усьому класу про рух волонтерів, як вони допомагають військовим і наскільки це важливо. Мені це сподобалось, а потім зміг і сам побути волонтером», - розповідає Руслан.
Про свої обов’язки волонтера, школяр розповідає із гордістю:
«Я збирав кошти, продукти, старався допомогти, як міг. А тим, хто не допомагає солдатам, я би порадив почати це робити, бо у нас в країні – війна. А вони (військові – авт.) нас захищають».
Руслан неодноразово писав листи бійцям на Схід:
«У листах я бажав їм перемоги. Я хочу, щоб ця війна закінчилась».
Окрім волонтерства, Руслан вчиться у школі і займається спортом:
«Мені подобається математика, українська мова. Люблю плавання».
Чимало дітей у свій всесвітній день побажали б собі якісь матеріальні блага і, можливо, це було б логічно і виправдано. Але тільки не Руслан.
«Здоров’я і собі, і усім дітям», - відповів на це питання маленький ужгородець.
Насамкінець, хлопець сказав, що у майбутньому хоче стати лікарем, однак волонтерську справу покидати не збирається .
Нагадаємо, головний медик 15 батальйону Михайло Сіка: «Ми повинні показати, що ми – українці. От і все».
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
12:22
Вчора
Оголошення
18:59, 10 грудня
12:03, 2 грудня
18:59, 10 грудня
18:59, 10 грудня
18:59, 10 грудня
live comments feed...