Мати вбитої ужгородки стоятиме до останнього

15-річна Крістіна Пінджоля, з Ужгорода, померла від удару електрострумом, коли купалася в річці Уж. Правоохоронці встановили — "пробивав" насос, що закачував річкову воду в приватний басейн.

— Крістінку поховали п'ятого, у четвер. Сьогодні — сьомий день по смерті. Пом'янули її у церкві, — каже 34-річна Вікторія Пінджоля, мати Крістіни.

Зустрічаємося в понеділок на вул. Собранецькій біля будинку Вікторії.

— Ми жили вчотирьох: я, моя 82-річна бабуся і двоє дочок — Крістіна і 12-річна Женя. З чоловіком розійшлися. Працюю на двох роботах — в охоронній фірмі та у квітковому магазині. Крістіна була розумною дівчинкою, їздила на олімпіади по французькій мові. У цьому році закінчила 10-й клас. Думали, наступного вступатиме на французьку філологію. 
Напередодні трагедії Вікторія Пінджоля посварилася з дочкою.

— Крістіна була з характером. Додавався ще й перехідний вік. У понеділок вранці написала дівчатам список, що вони мають зробити протягом дня. Пішла на роботу — у той день працювала на прохідній охоронцем. Десь по обіді Крістіна подзвонила й каже: "Мама, вибач, будь ласка, що я така недобра. Я тебе дуже-дуже люблю. Я все зробила. Можна я піду позагоряти на річку?". Я й відпустила її. Дочка домовилася про зустріч з однокласницею Сашею Саєнко. Удвох пішли на набережну до ресторану "Венеція" — вони там постійно відпочивали. Менша, Женька, була вдома — Крістіна її ніколи з собою не брала.

Дівчину вбило струмом у річці

О 16.30 Вікторії Пінджолі зателефонувала Христина Саєнко, мати 16-річної Олександри.

— Я на прохідній готувалася до пропуску додому працівників підприємства, — згадує Вікторія. — Христина каже: їдь до "Венеції", твоїй дочці погано — піна з рота пішла. Я подумала, що дочка перегрілася на сонці. Попросила знайомого відвезти на набережну. З машини вискакувала на ходу. Коли спустилася до річки, лікарі несли Крістінку на носилках. Їм допомагав власник ресторану Олександр Опшитник. Помітила, що нога у дочки посиніла. Її відвезли до реанімації, а через 10 хвилин лікар сказав: "Ваша донька мертва". 
Вікторія Пінджоля повернулася на набережну.

— Христина Саєнко розповіла, що дочку вразило струмом, коли вони з Сашкою купалися.

У річку були вкинуті три насоси, що качали воду в басейн ресторану. Пізніше у міліції сказали: вони не були заземлені, тому віддавали током.

Судмедексперти зробили висновок, що Крістіна Пінджоля померла від "ураження технічним струмом".

— Дівчата виходили з води, коли Саша відчула, що її щось щипає по тілу, — розповідає батько Олександри Анатолій Саєнко, 55 років. — Встигла спитати, чи Крістіна щось відчуває. Та кивнула і впала у воду. Саша була за метр від подруги. Схопила її за руку, думала, що та послизнулася. Але її теж вдарило. З рота Крістіни пішла піна. Сашка покликала на допомогу. Підбігли дві дівчини, але відчули, що їх щипає струм і повернулися. Тоді підбігли чоловіки, один із них вимкнув насос і Крістіну витягли на берег. "Швидка" прибула десь за 15 хвилин, але Крістіна вже не подавала ознак життя.

Олександра чотири дні пролежала в реанімації. Потім її перевели до обласної дитячої лікарні. 
— Спеціалісти розповідали: якби моя донька схопилася за Крістіну міцніше — могли бути два трупи, — продовжує Анатолій Саєнко. — Тепер у Саші тахікардія й порушення провідної системи серця. Якщо не лікувати, серце може зупинитися.

У прокуратурі Ужгорода порушили кримінальну справу за фактом вбивства з необережності. Розслідує міське управління міліції.

— Вивчаємо, чи мав власник басейну дозвіл на забір води з річки, чи були витримані технічні умови роботи насосів. Тобто проводяться експертизи, — каже Іван Косей із прокуратури Закарпатської області. — Але вже відомо, що у тій штепсельній розетці, до якої підключали насос, заземлення не були.

У прокуратурі не готові сказати, яке покарання матиме винуватець.

— Стаття 119, за якою порушено кримінальна справа, передбачає три-п'ять років позбавлення волі або обмеження волі на той самий строк.

Вікторія Пінджоля говорить, що справу спробують закрити.

— У власника ресторану багато грошей. Але я стоятиму до останнього.

Олександр Опшитник, який орендує приміщення ресторану й облаштував біля нього басейн, каже телефоном:

— Доки не буде експертизи, я не хочу нічого говорити. Кабель насоса, наприклад, міг потрапити на гострий камінь і пробитися.