Найстаріші дерева в Ужгороді: фоторепортаж

Історія Ужгорода багата на доленосні події, яскраві постаті і … старі дерева. За проханням читачів сайту 0312.ua ми дізналися, які дерева в обласному центрі є найдавнішими. 

За інформацією відправляємося на біологічний факультет. Нам погоджується допомогти Інна Бесеганич,  кандидат біологічних наук і доцент кафедри ботаніки біологічного факультету УжНУ.

Зі слів доцента дізнаємося, що в Україні ніхто не охороняє старі дерева. До прикладу, якщо біля чийогось будинку є старе дерево і воно заважає мешканцям, то люди запросто можуть його зрубати. Ніяке покарання за такий вчинок не передбачається. 

У 2009 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища була проведена всеукраїнська інвентаризація стародавніх дерев. За її підсумками встановлено, що в Україні ростуть близько 300 стародавніх дерев, віком більше 400 років. Із них 51 дерево має більше 1000 років. 

Де в Ужгороді ростуть найстаріші дерева?

Перше місце, куди скерувала нас доцент - Підзамковий парк. Як виявилося, деяким тутешнім деревам по декілька століть.

Найстаріше дерево у парку - платан кленолистий (близько 400 років) За легендою, його посадили ще Другети.

"Вік дерева встановити важко. Найточніший спосіб - радіовуглицевий аналіз - дуже дорогий. Нам не по-кишені. - каже Інна Веніаминівна. - На практиці часто розраховують вік дерева за формулою, у якій враховують обхват стовбура  або його діаметр на висоті 1,3 метри. Отриманий результат буде приблизний, тому що швидкість росту залежить від виду дерева, його особливостей,  місця зростання. Тим не менше, з усіма припущеннями і похибками вік платана у парку більше 400 років". І додає: "Також у парку зростають декілька екземплярів липи серцелистої віком понад 300 років". 

Вулиця Замкова та парк Ужгородського замку 

Тут зростають два дерева тиса ягідного, вік яких становить більше 400 років. - продовжує пані Інна, - Добре, що господарі будинку на Замковій, біля якого посаджений один тис, доглядають за ним. Взагалі, це дерево живе довго, понад 1000 років, а найбільша довговічність може сягати 3000 років".

Із Замкової відправляємося на набережну Незалежності. Тут росте славнозвісний ясен Масарика. Дереву приблизно 120 років. Хоч ужгородці вважають його чи не найстарішим деревом у місті. А все через габарити дерева.

"Ясен Масарика досить молодий. Збереглася фотографія початку минулого століття, на якому він ще зовсім «маленький». Через те, що ясен росте біля річки, він і виріс такий". - розповідає Інна Бесеганич. Дивно, що сторічне дерево охороняється, а його "прабабусі" і "прадідусь" у Підзамковому парку - ні.

Йдемо набережною аж до будівлі Закарпатської обласної адміністрації. Там, за словами пані Бесеганич, ростуть старі тополі, вік яких становить приблизно 150 років. У народі цю територію називають Малий Галагов.

Вікова межа тополь - всього 200-300 років. Для міста вони дуже корисні, адже їхнє листя поглинає і нейтралізує шкідливі речовини, що забруднюють повітря. А кисню продукують у два рази більше, ніж дуб і майже втричі більше, ніж липа. Одне дерево тополі за літо поглинає  30 кг пилюки. на жаль, ґрунти у місті часто безструктурні і деградовані, тому тополі не витримують і падають.

Ужгородцям потрібно пишатися деревами-ветеранами. "Хочеться, аби мешканці міста почали цікавитися старими дерева, і сподіваюся, що все ж таки ужгородці не залишаться байдужими до їхньої долі. - говорить доцент Бесеганич. - Стародавні дерева є пам'ятками історії, культури, живими свідками минулих століть. Вони можуть бути з різноманітними стовщеннями на стовбурі, грубою зморшкуватою корою, часто з  покрученими гілками, дуплами, але ці риси надають їм індивідуальності і шарму".

Пані Інна радить брати за взірець Європу: "Цивілізована Європа показує нам унікальні приклади шанобливого ставлення до прадавніх дерев. Так, у Великобританії на теперішній час заповідано 100 тисяч вікових дерев. Регулярно видаються книги, календарі із зображеннями дерев-патріархів. До речі, англійська королева заснувала спеціальну премію для нагородження активістів, які охороняють стародавні дерева. Хотілося би, щоб і в наших людей сформувалося таке ставлення до прадавніх дерев".