• Головна
  • Ужгородці першими побачать виставу на вірші Аттили Могильного
10:22, 29 березня 2012 р.

Ужгородці першими побачать виставу на вірші Аттили Могильного

28-31 березня в Ужгороді всьоме пройде фестиваль еротичного мистецтва "Березневі коти". Серед численних акцій буде і одна театральна.

У суботу, 31 березня, о 18.00 в обласному ляльковому театрі відбудеться показ вистави київського театру поезії "Мушля", художнім керівником якого є Сергій Архипчук, що нещодавно відвідав Закарпаття. "Я давно мріяв про виставу, де би в центрі був Амур і все, що пов'язане з любов'ю" -- каже він. -- Бо зараз багато спекуляцій довкола Ероса".

Отримавши запрошення на фестиваль, театр "Мушля" вирішив приїхати з виставою, яку ще ніхто не бачив. За основу вибрали поезії Аттили Могильного, поета київської школи. Мама Аттили -- закарпатська угорка, а батько -- український дитячий письменник Віть Вітько, що за радянських часів був переслідуваний. У 2008 році Аттила Могильний несподівано помер. "Це був справжній поет, який жив тільки поезією, -- розповідає Сергій Архипчук. -- Він був непристосований до нашого життя, такий собі "вічний підліток". Наступного року йому би виповнилося тільки 50".

Ось як описують середовище, в якому виростав Аттила Могильний: "На початку 60-х, після десятиліть антиукраїнських погромів, свідомий українець почувався в Києві приниженим, чужим. Певно ж, що свідомих українських родин – цих островів незалежности – було небагато. Однією з них була родина Могильних – Віктора та його дружини Аврелії (мадярки родом з Ужгорода, яка стала українською патріоткою).

У домі Могильних на Чоколівці панував український дух. Стіни обписані були українськими словами й автоґрафами, обставлені українськими книгами й виробами. Тут діяв неформальний літературний гурток, де нагромаджувалася українська сила, виростала когорта, яка творила критичну масу українства. Вона виявилася в шістдесятництві, далі в правозахисному рухові й борні за незалежність на межі 80 – 90-х років. У таких родинах виростали поодинокі українські діти, яким ох як нелегко було залишатися українцями в тотально зрусифікованому й аморально-аґресивному середовищі. Так виросли син – поет Аттила Могильний, донька Дзвінка, онук Богдан та Ярополк".

Аттила Могильний видав лише дві збірки "Турмани над дахами (1987) та "Обриси міста" (1991). У видавництві його університетського приятеля Малковича "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" вийшла дитяча повість  "Мавка і мурашиний король". Оце і все, що побачило світ окремими книжками за життя. "Це поет внутрішньої зосередженості, дуже скромний у житті", -- ділиться враженнями Сергій Архипчук.

"Український театр став цілком розважальним, -- каже він. -- Натомість ми беремося за безнадійну справу: робимо те, що ніхо не хоче.Театр "Мушля" працює з поезією. У нас йшли вистави по Миколі Вінграновському, Богдану Бойчуку, нещодавно поставили спектакль за віршами Івана Козаченка, талановитого поета, який помер у 38 років. Як і Аттила Могильний, він належить до покоління, яке ще не цілком оцінене".

Тож 31 березня в Ужгороді відбудеться значна культурна подія: передпрем'єрний показ вистави "Чоколівка. Мандри Амура. (Київські цикли)" (режисер Сергій Архипчук).

0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...