Нержавіюча сталь у TIG-процесі цінується за акуратний, «ювелірний» шов, але саме на ній найшвидше видно помилки в підготовці, захисті газом і тепловкладенні. «Цукор» (грубе окиснення та пориста кірка на звороті), потемніння зони термічного впливу, втрата корозійної стійкості та деформації — типові наслідки недостатнього захисту й перегріву. Щоб аргонно дугове зварювання по нержавійці давало стабільно чистий результат, важливо одночасно контролювати матеріал, газ, параметри й техніку.
Підготовка нержавійки: чистота не «бажана», а обов’язкова
Нержавійка чутлива до забруднень: сліди масла, маркер, пил від вуглецевої сталі легко дають пори та погіршують вигляд шва. Кромки зачищають до чистого металу і знежирюють. Абразиви та щітки бажано мати окремі — тільки для нержавіючої сталі, щоб уникнути перенесення частинок «чорного» металу, які потім провокують точкову корозію.
Стикові з’єднання на тонких деталях збирають з мінімальним зазором. Якщо є можливість — застосовують підкладку або мідний тепловідвід: це стабілізує ванну і знижує ризик перегріву кромки.
Захист газом: первинний, вторинний і зворотний
Для TIG по нержавійці зазвичай використовують аргон високої чистоти. Ключова проблема — не просто «дати газ», а забезпечити правильний ламінарний потік і достатню зону захисту.
Що критично:
- Підібране сопло: більший діаметр дає ширший захист, але потребує стабільної подачі без протягів.
- Лінза (gas lens): часто саме вона робить потік рівнішим, дозволяє збільшити виліт електрода й краще тримає захист у складних положеннях.
- Передпродувка і післяпродувка: після завершення дуги газ має прикривати ванну і розжарений вольфрам, інакше електрод швидко «підхоплює» окиснення, а кінець шва темніє.
Окрема тема — захист кореня шва. «Цукор» на звороті найчастіше з’являється саме через відсутність або недостатність back purge (піддув у зону кореня). Для труб, ємностей, харчових і санітарних контурів це не косметика, а вимога до якості: окиснений корінь гірше миється, накопичує забруднення і втрачає корозійну стійкість. Використовують заглушки, стрічки, формувальні пасти/підкладки або спеціальні системи піддуву — залежно від геометрії виробу.
Параметри: як не перегріти метал
Нержавійка гірше відводить тепло, ніж вуглецева сталь, тому перегрів настає швидше. Практична стратегія — мінімізувати тепловклад без втрати проплавлення:
- працювати на струмі, достатньому для стабільної ванни, але без «плавлення країв»;
- тримати коротку дугу і стабільний виліт електрода;
- використовувати імпульс (якщо доступний) для контролю ванни й зменшення середньої температури;
- застосовувати точкову або сегментну техніку (stitch) на тонких деталях, даючи металу охолонути.
Ознака правильно підібраного режиму — контрольована ванна без провалів, мінімальні деформації та рівний валик без перегрітого «ореолу».
Вольфрам і присадка: сумісність важливіша за «універсальність»
Для нержавійки в DC TIG важливо мати правильно заточений вольфрам: симетричний конус дає стабільну дугу і передбачуване фокусування тепла. Заточку виконують уздовж осі електрода, щоб дуга не «гуляла». Діаметр вольфраму підбирають під робочий струм, а не навпаки: занадто тонкий електрод перегрівається і забруднює ванну.
Присадний пруток обирають під марку нержавійки та вимоги до шва. Невідповідна присадка часто проявляється тріщинами, підвищеною крихкістю або нестабільним кольором шва при нормальному газозахисті.
Техніка ведення: ритм, кут і контроль ванни
Для чистого шва важлива стабільність рухів. Пальник ведуть під контрольованим кутом, не розкриваючи ванну в потік повітря. Присадку подають ритмічно, не «купають» її в кисні й не торкаються вольфраму. Довгі проходи варто розбивати на ділянки, щоб зберігати температуру деталі в робочому коридорі.
Колір шва — практичний індикатор. Солом’яні та світло-блакитні відтінки зазвичай свідчать про прийнятний захист, тоді як темно-синій, фіолетовий і сірий наліт часто вказують на перегрів або нестачу газу (або на протяги/турбулентність).
Що дає «чистий TIG» по нержавійці в реальній роботі
Стабільне аргонно дугове зварювання нержавіючої сталі — це поєднання трьох речей: ідеально підготовлених кромок, правильно організованого газозахисту (включно із захистом кореня) та режимів із контрольованим тепловкладенням. Коли ці фактори збалансовані, шов виходить рівним, без «цукру» на звороті, з мінімальною зоною перегріву і збереженою корозійною стійкістю — саме той результат, заради якого TIG обирають для нержавійки.