Реалії сьогоднішнього життя простих людей і практично повного їх зубожіння можна проаналізувати на історії однієї мешканки Тячівщини із гірського села.
Щоб зробити операцію в Ужгороді на оці жінці довелося оформити кредит у 5 тисяч гривень. Цих грошей хватило, аби заплатити в лікарні за анестезію, ліки та віддячити лікарям за хірургічне втручання .
- Якщо б я цього не зробила, то могла осліпнути на око. У мене не було іншого вибору. Грошей зараз не позичиш, бо люди їх не мають, а банк надав кредит на два роки, - каже жінка.
Вона молиться, що все так обійшлося і лікарі поставились до неї поблажливо "і багато не здерли"..
- Коли ти не заплатиш, ніхто на тебе й не дивиться. На все визначені свої «такси». Усі знають кому і скільки треба дати. Всі платять мовчки. Люди бояться навіть щось казати. Тут у лікарні – пацієнт безпомічний. Бо його здоров’я, а то і життя, залежить не лише від професійності, а навіть від совісті медиків.
А от чи є совість у наших медиків, питання риторичне.