Бейла Барток (угор. Bartók Béla) — угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист. Розвивав власну музичну мову, поєднуючи фольклорні елементи з математичною концепцією тону і ритмічної пропорції. Має велику музичну спадщину, яка включає шість струнних квартетів, концерти, оперу і великий дитячий педагогічний репертуар.

Вчився в Будапештській музичній академії ім. Ліста (1899—1903). Досліджував музичний фольклор багатьох народів, зокрема українського: зібрав (але не видав) близько 80 українських народних пісень. 

З 1888-го до 1892-го року Б. Барток жив у Виноградові, там навчився грати на фортепіано і дав свій перший публічний концерт, на якому вперше виконав власну композицію.