Виборчі права угорців Закарпаття ігноруються

Центральна виборча комісія знову ігнорує права угорців Закарпаття, цього разу при створенні територіальних виборчих округів до місцевих виборів

Нещодавно ЦВК затвердила кількість територіальних, одномандатних виборчих округів, що утворюються виборчими комісіями для організації виборів депутатів місцевих рад при проведенні чергових та перших виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня, інформує Карпатський об'єктив

В області було створено 64 територіальні, одномандатні виборчі округи. Однак коли з’явилась інформація про їх межі, виявилося, що територіальні виборчі округи в районах Закарпаття, де компактно проживають угорці, поділені якимось дивним чином. Наприклад, у Берегівському районі є чотири територіальні виборчі округи. Один із них, що включає такі населені пункти як Яноші, Бене, Квасово, Батьово, Мужієво та інші, розділений на 5 окремих частин, які не межують одна з одною і знаходяться у протилежних частинах району. Інший округ також включає дві великі частини, які не межують одна з одною і знаходяться в різних кінцях району. А між ними розміщуються аж три виборчі округи. Ще один, хоч не розділений на частини, але являє собою якусь химерну фігуру, що розділяє два інші округи.

Звичайно, подібний поділ створює певні незручності як для кандидатів у депутати, так і виборців. Наприклад, важко уявити собі роботу кандидатів у депутати обласної ради на окрузі, п’ять частинок якого розпорошені по Берегівському району. А для простих виборців – мешканців угорськомовних сіл, які вже й так заплутались у новому виборчому законодавстві, – це тільки додає плутанини.

Лідери партії ТУКЗ – КМКС (Товариство угорської культури Закарпаття), яка має велику підтримку виборців саме у цьому районі, не розуміють логіки такого поділу на округи і вбачають в цьому удар по позиціях своєї політичної сили. У коментарі «Карпатському об’єктиву» голова Товариства угорської культури, народний депутат України Василь Брензович розповів, що це вже не вперше Центральна виборча комісія ігнорує права закарпатських угорців. Адже ніякої практичної користі від подібного розподілу бути не може, це, навпаки, створює неабиякі труднощі у виборчому процесі для місцевого, здебільшого угорського, населення.

Василь Брензович також нагадав, що на початку 2015 року місія ОБСЄ оприлюднила повідомлення, в якому наголошувала, що Україна повинна якомога швидше переформувати виборчі округи, аби врахувати потреби національних меншин. Серед порушень виборчого права під час минулих парламентських виборів довгострокові спостерігачі від ОБСЄ зафіксували той факт, що ЦВК відмовилася створити виборчі округи за етнічним принципом.

За законом про вибори народних депутатів, який був прийнятий Верховною Радою 21 листопада 2013 року конституційною більшістю у 365 голосів, межі одномандатних округів визначаються з урахуванням інтересів членів територіальної громади та компактності проживання на відповідній території національних меншин. Нове виборче законодавство регламентувало утворення на Закарпатті окремого округу для понад 150 тисяч закарпатських угорців, які компактно проживають у Берегівському районі, а також уздовж прикордонної смуги кількох районів області. Однак попередні парламентські вибори пройшли за старим законодавством. Деякі парламентарі пояснили, що це стосується тільки останніх позачергових перегонів. А вже нові чергові вибори до Верховної Ради мають пройти за новим законодавством.

Водночас Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у своєму повідомленні заявила, що «виборчі округи в Україні, сформовані за співвідношенням національностей, повинні бути пріоритетним питанням», зазначають у Науково-дослідному інституті з питань національної політики Угорщини на основі звіту ОБСЄ за результатами парламентських виборів в Україні. У грудневому звіті йдеться про те, що виборча система в нашій країні є несприятливою для нацменшин. Адже їхні представники-кандидати практично не мають змоги самостійно потрапити до Верховної Ради й тому змушені приставати на пропозиції більших партій. Як це сталося з головою партії ТУКЗ (KMKSZ) Василем Брензовичем, котрий потрапив до українського парламенту за списком Блоку Петра Порошенка.

У свою чергу, голова ТУКЗ Василь Брензович тоді пояснив, що з ним зустрічалися довгострокові спостерігачі від ОБСЄ, які активно працювали на останніх виборах до парламенту. «Ми обговорювали проблеми минулої виборчої кампанії до Верховної Ради. Звичайно, у звіті ОБСЄ спостерігачі зафіксували той факт, що розподіл виборчих округів не відповідає новому виборчому законодавству та вимогам Євросоюзу. Отже, представники ОБСЄ рекомендують на практиці втілити прийнятий Верховною Радою євроінтеграційний Закон про вибори народних депутатів уже на наступних парламентських перегонах», – розповів голова ТУКЗ.

Як відомо, представники Товариства угорської культури Закарпаття ще напередодні виборчої кампанії наголошували, що Центральна виборча комісія порушує новий євроінтеграційний закон про вибори народних депутатів. З цього приводу вони неодноразово зверталися до ЦВК і навіть до суду. Скарга Товариства угорської культури до Центральної виборчої комісії, як і позов до адміністративного суду, були відхилені з формальних причин. Зокрема в ЦВК знайшли цілу купу технічних порушень при оформленні скарги й одночасно зазначили, що, згідно із законодавством, зміна меж центрів одномандатних округів протягом виборчого процесу не допускається. Таким чином, на переконання голови Товариства угорської культури Василя Брензовича, вибори пройшли не згідно з чинним законодавством, і тому ТУКЗ мало намір відстоювати права українських угорців у Європейському суді.

Варто додати, що на початку травня 2014 року наш край відвідав тоді ще кандидат у Президенти Петро Порошенко, який урочисто підписав декларацію про співпрацю з Товариством угорської культури Закарпаття. Лідер ТУКЗ Василь Брензович тоді засвідчив підтримку майбутньому Президенту з боку угорської громади Закарпаття. А Петро Порошенко під час свого виступу пообіцяв на державному рівні захищати та відстоювати права угорської нацменшини.

До речі, у 1998 та 2002 роках виборча система була більш лояльною до угорців Закарпаття. Зокрема в 1998-му так званий «Угорський округ» тягнувся аж до Солотвина в Тячівському районі. У 2002 році округів було на один більше, тому конфігурація змінилася. Відрізали частину угорських сіл Мукачівщини та додали кілька сіл Виноградівщини. Потім набула чинності пропорційна система, і потреба в ньому відпала. А під час парламентських виборів 2012 року, коли знову була повернута змішана система, виборчі одномандатні округи поділили зовсім по-іншому, так, щоб угорці не становили більшості в жодному з них.

Офіційний Будапешт у зв’язку з цим неодноразово звертався до української влади. Таким чином, урахування прав угорської 150-тисячної нацменшини як на парламентських, так і на місцевих виборах могло б не тільки значно покращити відносини нашої країни з Угорщиною, а й показати світу, що Україна – європейська держава, де працюють євроінтеграційні закони й захищають права національних меншин. Але замість того, потенційний козир України на дипломатичній арені вкотре невідомо з яких причин було перетворено на великий мінус.