11:00, 5 серпня 2015 р.

Їсти чи одягатись?

Прожитковий мінімум – поняття відносне, бо не збігається з розміром ні мінімальної пенсії, ні мінімальної зарплати, однак офіційно означає вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму та збереження здоров'я людини набору продуктів харчування, а також непродовольчих товарів і мінімального спектру послуг, потрібних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Наразі прожитковий мінімум у нас становить 1218 гpн.

Продукти дорожчають – гаманці порожніють

Спробуємо підрахувати, чим можна харчуватися протягом 30 календарних днів за 1218 гривень. Якщо вживати щодня тільки продукти першої необхідності, то за місяць можна купити 30 хлібин (10 х 30 = 300 грн), 15 кг макаронів (15 х 15 = 225 грн), 10 кг картоплі (6 х 10 = 60 грн), 30 л молока (8 х 30 = 240 грн) та кілька пачок валідолу... Тож про який харчовий набір думають наші урядовці, коли за прожитковий мінімум людина не може собі дозволити придбати кілограм м'яса, рибу, овочі та фрукти... навіть мінеральну воду... А з чого платити комунальні послуги? А як із порожніми кишенями йти хворій людині до аптеки, коли ліки так само чи не щомісяця стають дорожчими... Риторичних питань, на жаль, більше, ніж відповідей, пише rakhivnews.in.ua

Якщо ж купувати найдешевше куряче м'ясо (58 грн за кг), то всього 21 кілограм дієтичного продукту (рівно стільки можна придбати за 1218 грн) повинен компенсувати всі інші компоненти меню, у тому числі й хліб. Замінити ж рибою м'ясо не вигідно, бо вартість свіжозаморожених «водоплавних» набагато вища.

Тож про які норми здорового харчування можна говорити, коли в людей не вистачає грошей навіть на найнеобхідніше... Склад споживчого кошика, відповідно до закону, потрібно переглядати кожні п'ять років. Теперішній же перелік продуктів наші «слуги народу» востаннє змінювали на початку століття.

Одяг чи лахміття?

Вартість пари джинсів сьогодні – не менше 200 гривень. Одна кофтина вартує так само. Взуття – від 150 грн до кількох тисяч... Тож чи часто можна собі дозволити придбати якусь одежину із прожиткового мінімуму? Скільки потрібно заощаджувати на пальто, якщо його вартість – від 1000 гривень? А скільки років накопичувати гроші на шубу? Утім одяг є товаром першої необхідності, а не розкішшю, як скажімо, золоті каблучки, кулони чи автомобілі. Навіть купуючи речі в секонд-хенді, з прожиткового мінімуму одягнутися все одно не можна.

А коли молода сім'я винаймає житло, за яке теж щомісяця потрібно вносити відповідну плату... А якщо слід оплачувати проїзд на транспорті або заправляти власного «залізного коня» (грошей вистачить усього на 5 л бензину)? А коли ще треба поповнювати рахунок мобільного телефону... До речі, для особистої гігієни необхідні ще й мило, шампунь, зубна паста та інші мийні засоби... Як не прикро, усі ці важливі деталі, як і додаткові витрати на потреби дітей, скажімо, на шкільне приладдя, оплату різноманітних секцій, гуртків, також ніхто не враховує.

В уряді, звичайно, визнають, що прожитковий мінімум наразі занижений, не відповідає реаліям сьогодення... що ніхто не зважає на девальвацію вітчизняної валюти, підвищення цін та вартість комунальних послуг, що замість нещасних 1218 грн нині він мав би бути як мінімум 4 тисячі. До слова, за стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання та продукти харчування менше 5 доларів на день і менше 150 доларів на місяць, то вона живе за порогом бідності. Виходить, у нас понад 80 відсотків населення – жебраки... майже як в африканських державах...

Тож боротьба з безгрошів'ям перетворюється для наших краян на щоденний бій за виживання, адже від прожиткового мінімуму залежить розмір зарплат, пенсій, стипендій. А про закордонні подорожі за трохи більше ніж тисячу гривень узагалі годі й мріяти...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Ужгород
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...