Кримінальний фінал ужгородських кредитних аферистів

Нещодавно в поле зору фахівців служби БЕЗ Ужгородського МУ УМВС потрапив виконавчий директор однієї з ужгородських кредитних спілок.

Довідавшись, що у чоловіка, як то кажуть, не зовсім «чисті» руки, правоохоронці навідалися до нього з перевіркою. І що ж з’ясувалося?

Справи в кредитній спілці  справді йшли не дуже добре. «Дамокловим мечем» над нею, як пояснив сам директор, висів надхмарний борг позичальників. А було їх не мало-небагато -- 30 осіб.

-- Криза всіх замучила, -- запевняв керівник спілки, -- у людей грошей немає… От і бідуємо.

Втім «безівці» цим байкам не повірили, особливо після того, як перевірили довідки про доходи з місця роботи,  котрі люди надавали для оформлення кредитів. І яким же було здивування оперативників, коли з’ясувалося, що 16 із них були написані одним почерком. Навіть більше,  усі  ці бланки  були завірені печаткою одного і того ж приватного підприємства. Ще й сума шестимісячного заробітку була проставлена однаковою.

Стало відразу зрозуміло, що це --  афера з боку директора спілки та керівника приватного підприємства, який видавав довідки.  Однак  належало встановити роль,  яка була відведена  у цій оборудці  позичальникам.  А ті, як  стало відомо,  і гадки не мали, що боргують такі великі гроші. Кредит у цій спілці вони і справді брали. Однак  це було ще в 2005 році. Люди  вже  й  забули про нього, бо все сплатили до копійки.

Внаслідок проведених  «безівцями” та співробітниками прокуратури оперативно-розшукових заходів виявилося, що  ті 16 ужгородців, на котрих «повісили» борг, --  добрі знайомі директора приватного підприємства. Цей ділок, маючи неабиякий хист входити в довіру до людей, попросив їх оформити на себе кредити, оскільки йому конче потрібні були гроші для розвитку бізнесу. «По доброті душевній» люди погодилися. Директор фірми, звичайно, чужі кредити потрохи сплатив. Але  через кілька років перед бізнесменом знову постала ця проблема. І тоді у голові спритного ділка визріла хитромудра комбінація. Правда,  для її реалізації йому потрібен був спільник із фінансової установи. Ним виявився  виконавчий  директор  кредитної спілки.  Маючи копії паспортів та ідентифікаційних кодів, підприємець надав фінансисту фальшиві довідки про доходи, а той видав йому кредит на суму  60 тисяч гривень. Кошти, одержані з цієї оборудки, директори, звичайно, привласнили. Але, як кажуть у народі, безкоштовний сир буває тільки  у пастці для мишей.

Відтак матеріали перевірки кредитної спілки розглянув прокурор міста Іван Штефанюк, який і виніс свій «вердикт»: за незаконне заволодіння коштами кредитної спілки у великих розмірах та ще й за попередньою змовою із приватним підприємцем шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, відносно виконавчого директора кредитної спілки порушити кримінальну справу.

Для довідки: ч.4 статті 191 Кримінального кодексу України  «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах»  передбачає покарання  у вигляді  позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років  без права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльнісь на строк до трьох років;  а ч.2 статті 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки» можна  позбутися волі  на строк від двох до п’яти років  без права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.