Останнім часом наші земляки, які побували з візитом у сусідній Угорщині, почали скаржитися на те, що угорські поліцейські вимагають від українських водіїв медичну довідку. Звісно, ніхто з них такої довідки не має. Особливо, якщо врахувати той факт, що в Україні відмінена медична посвідка для водіїв.

 

В Угорщину я їжджу не часто, але регулярно. Особливо влітку – то транзитом до Чорногорії, Хорватії та Словенії, то під час відпустки чи вихідних до Егера, Мішкольца, Токая, Гойдусобосло, чи до друзів до Дебрецена та Ніредьгази, і жодного (!) разу тамтешні суворі дорожні "рендержі" мене не зупиняли, хоча інколи й могли б – за перевищення швидкості. Але – Бог милував.

Звикнувши до того, що у країнах Євроспільноти, у тім числі й наших сусідів, безумовне дотримання букви і духу закону є неодмінним атрибутом поведінки представників держави, я, чесно кажучи, не відразу повірив щирості тих наших читачів, які телефонували у редакцію "ФЕСТу" і розповідали про те, як угорська дорожня поліція безпричинно зупиняє автомобілі з українськими номерами і, крім паспорта особи, реєстраційних документів автомобіля, водійських прав та страховки, вимагає ще й "медікал" – довідку про стан здоров'я водія, видачу яких в Україні кілька місяців тому відмінили.

Я і гадки не мав, що цього разу, в суботу, 3 вересня, усе сказане нашими додзвонювачами, станеться зі мною. "Кліпання" фарами водіїв зустрічного транспорту кілометрів за 5 від розвилки траси №4 та повороту на Ніредьгазу мене ані¬скільки не збентежило: документи у мене в порядку, швидкість – 80, ближнє світло ввімкнуте, паски безпеки пристебнуті, авто у чудовому стані і дбайливо вимите. Та цього разу не так сталося, як гадалося: поліцейський патруль не зважив на все це, а владно звелів зупинитися на узбіччі дороги. Підкреслено ввічливі стражі порядку на угорських дорогах попросили мене показати набір документів, у числі яких значився й "медікал". Я спочатку не второпав, про який "медікал" йдеться і показав медичну страховку, на що угорський офіцер добротною російською мовою уточнив, що мова йде саме про медичну довідку, ту саму, яку вимагали й у наших читачів. "Паспорт єсть, права єсть, страговка єсть, а медікал – нету", –  без тіні сумніву у правоті своїх дій сказав мені поліцейський. "Єсть мелікал", – не менш впевнено відповів я і простягнув йому своє журналістське посвідчення. Тієї ж миті ми обидва щиро розсміялися... "Віссон латашо" – добродушно мовив хвилину тому суворий поліцейський...

Даний прецедент засвідчив, м'яко кажучи, не зовсім правомірну вимогу цієї злощасної довідки, адже якби закон однозначно диктував її наявність, то жодні посвідчення не змінили б намірів поліції виписати мені штраф. Спробуй-но не мати "зеленої" карти, їхати без пристебнутого паска чи мати "лисі" колеса. Саме тому, зважаючи на актуальність питання, я по приїзді додому й звернувся до Генерального консула Угорської Республіки в Ужгороді пана Йожефа Бочкаї з проханням внести ясність, адже далеко не кожен закарпатець у подібній ситуації може обгрунтувати поліції, що обов'язковість наявності медичної довідки для водіїв авто, які використовуються у приватних справах, в Україні вже відмінені, що форма довідки не відповідає міжнародним вимогам і за кордоном не має силу документа. Зрештою, при перетині кордону ані українська, ані угорська прикордонні служби такого документа й не вимагають. А мали б. Міністерство закордонних справ України теж не інформувало своїх спів¬вітчизників, які збираються подорожувати до країн ЄС, про обов'язковість наявності такого документа. А мало б. Тим часом цей інформаційний вакуум, як скаржаться наші читачі, угорська поліція використовує сповна, виписуючи солідні штрафи.

Пан Генеральний консул погодився з моїми аргументами і доручив присутньому на розмові консулу пану Ендре Са¬ліпскі з'ясувати у Міністерстві внут¬рішніх справ Угорщини, чи й справді відтепер громадяни України, їдучи у приватних чи службових справах до Угорщини, зобо¬в'язані мати із собою документ, який за¬свідчує стан здоров'я водія.

Позавчора, 20 вересня, у телефонній розмові пан Ендре Саліпскі поінформував мене, що він довів до відома керівника регіонального під¬розділу МВС Угорщини в Ніредьгазі наявність цієї проблеми. Зважаючи на те, що в Україні медичні довідки для водіїв приватних легкових авто відмінено, угорська дорожня поліція уже не вимагатиме її від українських громадян. Більш детально поінформувати закарпатців про ситуацію у цій сфері пан консул пообіцяв невдовзі на спеціально скликаному брифінгу для закарпатських ЗМІ.

За таку інформацію ми вдячні, однак вона не вирішує проблеми по суті і в повному обсязі.
По-перше: усна вказівка хай і крупного поліцейського начальника – усього лише вказівка, а не документ, який має юридичну силу. Завтра він може віддати вказівку протилежного змісту, і що тоді?

По-друге: немає жодної гарантії, що у штаті дорожньої поліції усі 100 від¬сотків її працівників є високоморальними людьми і не спокусяться продемонструвати всю повноту особистої влади спантеличеному іноземцю.

По-третє: дія цієї вказівки розповсюджується, як максимум, лише на область Саболч-Сатмар-Берег, а якщо штраф за відсутність цієї злощасної довідки випише поліцейський Дебрецена, Мішкольца, а тим паче Сегеда чи Сомботгея?

У цієї проблеми є й тіньова сторона (ну як в Україні без "тіні"?!), про що я теж відверто сказав панам Бочкаї та Саліпскі. Закарпатські водії твердять, що проблема з "медікалом" постала як наслідок тотальних причіпок наших даішників до угорських во¬діїв. Останнім часом український водій став більш грамотним юридично, на допомогу йому прийшла й сучасна ві¬део¬техніка, яка фіксує недостойну поведінку даішників, що потім, завдяки Інтернету, стає надбанням суспільства та переростає у скандали. Тож доводиться "відігруватися" на більш покірних іноземцях. Моє припущення пан Генеральний консул спростовувати не став...

Зрозуміло, що ця актуальна тема потребує продовження. Про ставлення українських даішників до угорських водіїв ми розповімо вже найближчим часом – журналістське розслідування на цю тему готується до друку. У свою чергу я звертаюся до українських водіїв, які мали проблеми з угорською полі¬цією у зв'язку з відсутністю медичної довідки, направляти розповіді про такі факти на електронну (sz-fest@mail.ru) чи поштову адресу редакції (Ужгород, вул Гагаріна, 42/1, редакція газети "ФЕСТ"). Прохання, по можливості, занотувати собі прізвище поліцейського та номер його службового авто, точно зафіксувати адресу, де вас зупиняли та виписали штраф, зберегти примірник квитанції. Якщо є можливість записати розмову на відео – взага¬лі чудово! Усі ці факти будуть узагальнені та передані редакцією до дипломатичних відомств як України, так і Угорщини, для вирішення проблеми в повному обсязі.

Треба розуміти, що поважне ставлення державних органів до кожного окремо взятого громадянина можливе лише за умови високого рівня самоповаги. Таке суспільство й називається громадянським. В Україні лише закладаються його підвалини. Покладіть туди і свою цеглину, примусьте владу як своєї, так і сусідньої країни поважати вас.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ

 

0312.ua

«Медікал» уже непотрібен українським водіям в сусідній Угорщині

Останнім часом наші земляки, які побували з візитом у сусідній Угорщині, почали скаржитися на те, що угорські поліцейські вимагають від українських водіїв медичну довідку. Звісно, ніхто з них такої довідки не має. Особливо, якщо врахувати той факт, що в Україні відмінена медична посвідка для водіїв.

В Угорщину я їжджу не часто, але регулярно. Особливо влітку – то транзитом до Чорногорії, Хорватії та Словенії, то під час відпустки чи вихідних до Егера, Мішкольца, Токая, Гойдусобосло, чи до друзів до Дебрецена та Ніредьгази, і жодного (!) разу тамтешні суворі дорожні "рендержі" мене не зупиняли, хоча інколи й могли б – за перевищення швидкості. Але – Бог милував.

Звикнувши до того, що у країнах Євроспільноти, у тім числі й наших сусідів, безумовне дотримання букви і духу закону є неодмінним атрибутом поведінки представників держави, я, чесно кажучи, не відразу повірив щирості тих наших читачів, які телефонували у редакцію "ФЕСТу" і розповідали про те, як угорська дорожня поліція безпричинно зупиняє автомобілі з українськими номерами і, крім паспорта особи, реєстраційних документів автомобіля, водійських прав та страховки, вимагає ще й "медікал" – довідку про стан здоров'я водія, видачу яких в Україні кілька місяців тому відмінили.

Я і гадки не мав, що цього разу, в суботу, 3 вересня, усе сказане нашими додзвонювачами, станеться зі мною. "Кліпання" фарами водіїв зустрічного транспорту кілометрів за 5 від розвилки траси №4 та повороту на Ніредьгазу мене ані¬скільки не збентежило: документи у мене в порядку, швидкість – 80, ближнє світло ввімкнуте, паски безпеки пристебнуті, авто у чудовому стані і дбайливо вимите. Та цього разу не так сталося, як гадалося: поліцейський патруль не зважив на все це, а владно звелів зупинитися на узбіччі дороги. Підкреслено ввічливі стражі порядку на угорських дорогах попросили мене показати набір документів, у числі яких значився й "медікал". Я спочатку не второпав, про який "медікал" йдеться і показав медичну страховку, на що угорський офіцер добротною російською мовою уточнив, що мова йде саме про медичну довідку, ту саму, яку вимагали й у наших читачів. "Паспорт єсть, права єсть, страговка єсть, а медікал – нету", –  без тіні сумніву у правоті своїх дій сказав мені поліцейський. "Єсть мелікал", – не менш впевнено відповів я і простягнув йому своє журналістське посвідчення. Тієї ж миті ми обидва щиро розсміялися... "Віссон латашо" – добродушно мовив хвилину тому суворий поліцейський...

Даний прецедент засвідчив, м'яко кажучи, не зовсім правомірну вимогу цієї злощасної довідки, адже якби закон однозначно диктував її наявність, то жодні посвідчення не змінили б намірів поліції виписати мені штраф. Спробуй-но не мати "зеленої" карти, їхати без пристебнутого паска чи мати "лисі" колеса. Саме тому, зважаючи на актуальність питання, я по приїзді додому й звернувся до Генерального консула Угорської Республіки в Ужгороді пана Йожефа Бочкаї з проханням внести ясність, адже далеко не кожен закарпатець у подібній ситуації може обгрунтувати поліції, що обов'язковість наявності медичної довідки для водіїв авто, які використовуються у приватних справах, в Україні вже відмінені, що форма довідки не відповідає міжнародним вимогам і за кордоном не має силу документа. Зрештою, при перетині кордону ані українська, ані угорська прикордонні служби такого документа й не вимагають. А мали б. Міністерство закордонних справ України теж не інформувало своїх спів¬вітчизників, які збираються подорожувати до країн ЄС, про обов'язковість наявності такого документа. А мало б. Тим часом цей інформаційний вакуум, як скаржаться наші читачі, угорська поліція використовує сповна, виписуючи солідні штрафи.

Пан Генеральний консул погодився з моїми аргументами і доручив присутньому на розмові консулу пану Ендре Са¬ліпскі з'ясувати у Міністерстві внут¬рішніх справ Угорщини, чи й справді відтепер громадяни України, їдучи у приватних чи службових справах до Угорщини, зобо¬в'язані мати із собою документ, який за¬свідчує стан здоров'я водія.

Позавчора, 20 вересня, у телефонній розмові пан Ендре Саліпскі поінформував мене, що він довів до відома керівника регіонального під¬розділу МВС Угорщини в Ніредьгазі наявність цієї проблеми. Зважаючи на те, що в Україні медичні довідки для водіїв приватних легкових авто відмінено, угорська дорожня поліція уже не вимагатиме її від українських громадян. Більш детально поінформувати закарпатців про ситуацію у цій сфері пан консул пообіцяв невдовзі на спеціально скликаному брифінгу для закарпатських ЗМІ.

За таку інформацію ми вдячні, однак вона не вирішує проблеми по суті і в повному обсязі.
По-перше: усна вказівка хай і крупного поліцейського начальника – усього лише вказівка, а не документ, який має юридичну силу. Завтра він може віддати вказівку протилежного змісту, і що тоді?

По-друге: немає жодної гарантії, що у штаті дорожньої поліції усі 100 від¬сотків її працівників є високоморальними людьми і не спокусяться продемонструвати всю повноту особистої влади спантеличеному іноземцю.

По-третє: дія цієї вказівки розповсюджується, як максимум, лише на область Саболч-Сатмар-Берег, а якщо штраф за відсутність цієї злощасної довідки випише поліцейський Дебрецена, Мішкольца, а тим паче Сегеда чи Сомботгея?

У цієї проблеми є й тіньова сторона (ну як в Україні без "тіні"?!), про що я теж відверто сказав панам Бочкаї та Саліпскі. Закарпатські водії твердять, що проблема з "медікалом" постала як наслідок тотальних причіпок наших даішників до угорських во¬діїв. Останнім часом український водій став більш грамотним юридично, на допомогу йому прийшла й сучасна ві¬део¬техніка, яка фіксує недостойну поведінку даішників, що потім, завдяки Інтернету, стає надбанням суспільства та переростає у скандали. Тож доводиться "відігруватися" на більш покірних іноземцях. Моє припущення пан Генеральний консул спростовувати не став...

Зрозуміло, що ця актуальна тема потребує продовження. Про ставлення українських даішників до угорських водіїв ми розповімо вже найближчим часом – журналістське розслідування на цю тему готується до друку. У свою чергу я звертаюся до українських водіїв, які мали проблеми з угорською полі¬цією у зв'язку з відсутністю медичної довідки, направляти розповіді про такі факти на електронну (sz-fest@mail.ru) чи поштову адресу редакції (Ужгород, вул Гагаріна, 42/1, редакція газети "ФЕСТ"). Прохання, по можливості, занотувати собі прізвище поліцейського та номер його службового авто, точно зафіксувати адресу, де вас зупиняли та виписали штраф, зберегти примірник квитанції. Якщо є можливість записати розмову на відео – взага¬лі чудово! Усі ці факти будуть узагальнені та передані редакцією до дипломатичних відомств як України, так і Угорщини, для вирішення проблеми в повному обсязі.

Треба розуміти, що поважне ставлення державних органів до кожного окремо взятого громадянина можливе лише за умови високого рівня самоповаги. Таке суспільство й називається громадянським. В Україні лише закладаються його підвалини. Покладіть туди і свою цеглину, примусьте владу як своєї, так і сусідньої країни поважати вас.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ

Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати