На Закарпатті обурені намаганням Росії вбити «мобілізаційний» клин в співіснування в краї різних національностей

В угорській громаді не чули про мобілізацію за національною ознакою, про яку заявив Лавров

Про утиски угорської та румунської меншин в Україні заявив нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Із його слів, представники національних меншин наразі зазнають дискримінації, їх мобілізують частіше за українців. Нібито порушуються й інші права нацменшин. Окремі факти представники угорської меншини підтверджують, більшість – категорично називають вигадкою.

Заява міністра закордонних справ Росії про те, нібито угорців та румунів набирають до війська в значно більших пропорціях, обурила закарпатську громаду, і, насамперед, військових.

У Закарпатському військовому комісаріаті кажуть, що призову за національною приналежністю апріорі не може бути: мобілізують винятково за військово-обліковою спеціальністю.

Уперше чує про таку дискримінацію і голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич. Жодних звернень угорської нацменшини до нього з цього приводу не надходило.

Виборчого округу немає. Але є представники у парламенті

Інше питання, яке, на думку керівника російського Міністерства закордонних справ, Україна принципово не вирішує – це прохання Будапешта створити на території Закарпаття виборчий округ. Цю проблему голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич підтверджує.

«Закон про створення відповідного округу є, – каже він. – За Конституцією, звужувати права не можна, винна ЦВК, яка не перекроїла виборчі округи. Це можна було зробити. Закон і сьогодні діє, це можна буде виправити на наступних виборах».

Ужгородський політолог і журналіст Віктор Лазорик вважає, що всі висловлювання Сергія Лаврова є нічим іншим як черговим кроком керівництва Росії до ескалації конфлікту в Україні.

«Як офіційний Будапешт, так і офіційний Київ жодного разу відкрито не заявляли про гостроту проблеми. Більше того, угорська нацменшина як у складі попереднього парламенту, так і в нинішньому має свого представника, який може лобіювати інтереси громади. Завжди роблять це й інші представники Закарпаття у Верховній Раді», – зауважує Лазорик.

Угорці не відчувають утисків

Представники угорської нацменшини висловлюють свою думку. Ужгородець із угорським коріння Йончі Фекете каже: «Утисків не відчуваю. Однакові права зі всіма: я не бачу різниці між угорцями, українцями, словаками».

Мешканка Ужгородського району Ілдіко Орос зауважує: «Ніяких утисків я не бачу. Ось говорять про мобілізацію, що комусь віддається перевага. Неправда. Всі, хто не хоче йти в армію, давно виїхали за кордон, щоб їх не призивали, і це якраз викликає питання, бо вони все-таки є громадянами України. Так, це питання подвійного громадянства, та все ж… Я не бачу утисків».

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, угорцями ідентифікували себе в Україні 156 тисяч осіб, із них 151 тисяча компактно проживає на Закарпатті. Угорською викладають в чотирьох вишах області, в понад 60 школах, на Закарпатті працюють близько 80 бібліотек із угорськомовною літературою, зареєстровані кілька сотень колективів художньої самодіяльності. На Закарпатті є кілька угорськомовних періодичних видань, а обласний телеканал «Тиса-1» єдиний в Україні транслює передачі угорською.