Закарпатець, підприємець і батько 4 дітей, пішов добровольцем в АТО (ВІДЕО)

Житель Іршавського Райна вирішив стати добровольцем, відразу після того, як побачив по телевізору парад полонених в Донецьку. Чоловік зараз повернувся на ротацію. Проте вже через тиждень-другий знову збирається повернутися на схід захищати батьківщину.

Зустріли добровольця Михайла на подвір'ї будинку. Він чистив від снігу свій бойовий транспорт - подарунок громади села Довге для бійця-земляка. Чотириколісна "ластівка", так він називає мікроавтобус, не раз виручала на фронті.

Синьо-жовті смужки і тризуб на капоті, переконує Михайло, приносили на передовій удачу. Однак найбільше гріють душу дитячі малюнки, які стали теж частиною "ластівки".

Йти на війну чоловіка ніхто не змушував. У нього 4-ро дітей, любляча дружина і успішний бізнес. 15 років він займається декоративною різьбою по дереву і заробляє цим собі на хліб.
Однак серпневі новини з фронту його приголомшили.

Потрапивши в армію, Михайла закріпили за артилерійською батареєю двадцять четвертої окремої механізованої бригади в Яворові. Її на фронті називали залізною, адже вела прицільний вогонь по ворогу, як от на свято Покрови, коли ДНР-івські козачки розгулялися, а на них 36 годин безперервно сипали снаряди.

Перші розчарування припали на "мінський" вересень, коли нашим військам жорстко і надовго зв'язали руки. Щодо ситуації на передовій, то ніяких панічних настроїв в армії нема.

Михайло стверджує, що в бою армійцям немає часу думати над прорахунками генштабу і слабким реагуванням керівництва держави.

Висловився доброволець і по недавніх нововведень із закриттям кордонів. За майже рік військового протистояння, каже Михайло, влада не змогла підняти дух серед населення.
Навпаки, своїми діями він дискредитує принципи Майдану, і все більше відштовхуючи від себе людей, аж ніяк не на користь військової кампанії, яка ведеться на Донбасі.

Обіцянки держави, що учасники бойових дій будуть мати "кредитні канікули", за ними буде зберігатися робоче місце і заробітна плата і багато інших соціально важливі пункти - не були виконані.

Не кажучи вже про відсутність відшкодування або матеріальну підтримку пораненим на лікування та реабілітацію - все це змушує бійців навіть там на передовій задуматися над несправедливістю і якби не волонтери - держава б не встояла...