На Закарпатті відроджують загублену породу коней (ФОТО)

Кінна база коней унікальної породи знаходиться в Закарпатті, біля невеликого села Тур'я Поляна. Заправляє базою колишній юрист і лошаднік Богдан Рущак. Разом з друзями він відроджує споконвічну українську породу - гуцульського коня.

- Її вивели австрійці в 1856 році для ведення військових дії в горах, - розповідає Богдан. - За основу взяли аборигенних коней, які жили в Закарпатській області. І протягом багатьох років прищеплювали до неї кров арабських скакунів. В угорської та німецької армії наших гуцулів використовували аж до закінчення Другої світової. А коли Закарпаття стало частиною України, угорці попросили у влади поголів'я вивезти. Конячки на вигляд непоказні, невисокі, на них рукою і махнули - мовляв, забирайте. І тільки через багато років зрозуміли, кого втратили!

До 90-х років "гуцулів" в Україні не залишилося взагалі. Але за справу взялися ентузіасти, які на гроші канадської діаспори стали викуповувати в Європі і розводити гуцульських конячок.

- Не у всіх виходить. У селі Середнє був заводчик, та через пару років порода втратила необхідні риси, - розводить руками Богдан. - Але ж кінь цей незвичайний. Стійкий і дуже людей любить. Напевно, тільки один зі ста тисяч може вкусити або буцнути.

Рущак вирішив заводчикам допомогти і популяризувати гуцульську породу. У його стайні - шість конячок, на яких за 3 дні почне кататися навіть людина, яка коней до цього взагалі не бачила.

- Я на коня в 14 років вперше сів, - добродушно посміхається Богдан, погладжуючи коней. - Ми з друзями тоді, каюсь, викрали коней з колгоспу. Без сідел, без збруї. Вранці, накатав, повернули, звичайно. З тих пір я коней і полюбив. А кілька років тому допомагав одному - заводчику "гуцулів" переганяти череду на літню стоянку. Голів - 60 штук, за всіма не встежиш. І ось один забіг на оброблене поле і нализався селітри. Добрів до місця стоянки і впав з сильним отруєнням. А я його ще лошам запримітив. Серце стиснулося - і рванув пішки в село за ліками. Дві години туди, дві назад - в 3 ранку прийшов, крапельниці йому міняв. Тоді і пообіцяв собі: якщо спасу - викуплю!

Кінь на прізвисько Метеор став першим конем Богдана. Потім до нього приєдналися ще п'ять "гуцулів". Спочатку Рущак використовував їх в господарстві, а потім подумав: про чудесну породу повинні знати всі! І вирішив створити кінну базу. Кіннотник зізнається: заробити на конях, не розводячи їх, неможливо. На корм одного коня йде 5000 грн. в місяць. Але якщо завдяки його "гуцулам" люди повернуться до втраченого в Україні кінного спорту, полюблять коней - значить, його місія виконана.

Гуцульського коня вивели в Австро-Угорській імперії в 1856 році.