Що потрібно знати Закарпатцям про четверту волну мобілізації?

В Україні з 20 січня розпочалася чергова хвиля мобілізації, ще дві планується провести в квітні і червні відповідно до закону, який прийняла Верховна Рада і підписав президент Петро Порошенко.

У законі зазначається, що мобілізація буде проводитися протягом 2015 в три черги протягом 210 діб. Протягом четвертої хвилі планується призвати на службу 50 тисяч військових, ще 50 тисяч планують призвати в разі загострення ситуації в Україні.

З 20 січня оголошена перша в 2015 році хвиля мобілізації, тривалістю 90 днів, з квітня - друга хвиля, тривалістю 60 днів, а з червня - третя, тривалістю також 60 днів.

Крім того, згідно з указом, в період з 18 березня по 1 травня буде проведена демобілізація військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період згідно з указом президента України від 17 березня 2014 №303 "Про часткову мобілізацію".

У ході четвертої хвилі мобілізації покликані громадяни пройдуть підготовку в кілька етапів. Перший етап - це загальна військова підготовка офіцерів, сержантів і солдатів. Сюди входять медична, тактична, вогнева та інженерна підготовки. Далі буде проведена професійна підготовка за спеціальністю тривалістю 26 діб. Після цього особовий склад буде направлений до підрозділу для проведення бойової злагодженості строком до 15 діб.

Офіцерський склад буде направлений для відповідної підготовки до військових навчальних закладів. Кваліфіковані солдати, сержанти будуть направлені в навчальні центри.

Інші військовослужбовці будуть проходити підготовку в навчальних центрах і на військових полігонах. Таким чином, жоден військовозобов'язаний без проходження повного циклу підготовки не буде допущений до виконання завдань за призначенням.

Обсяги проведення мобілізації передбачають закликати таку кількість особового складу, щоб була можливість періодично здійснювати ротацію військовослужбовців.

У ході спланованих черг часткову мобілізацію в армію можуть бути покликані жінки. Однак, у порівнянні із закликом чоловіків, існує певна різниця. Граничний вік перебування в запасі громадян жіночої статі становить 50 років, у той час як для чоловіків - 60 років.

Військовозобов'язані у віці від 20 до 60 років, які проходили військову службу, можуть бути призвані з мобілізації, при цьому у віці від 50 до 60 років - тільки в добровільному порядку.

Громадяни України віком до 25 років, які не проходили військову службу, можуть зараховуватися на військову службу виключно шляхом укладення контракту. При будь-яких умовах військовослужбовці, призвані на строкову військову службу, використовуватися в рамках АТО не будуть. Крім того, мобілізації не підлягають священики і студенти денної форми навчання.

Загалом планують мобілізувати до 200 тис. чоловік. Тож невдовзі війна безпосередньо прийде ще в десятки тисяч українських сімей. Масштабна мобілізація відірве від звичного життя і кине на Донбас чиїхось батьків, чоловіків, синів і братів.

Кремль якраз активно роздмухує полум'я конфлікту. "Досить називати це антитерористичною операцією і вести торг і підкилимні ігри з ворогом". Ставлячи під рушницю все більше українців, держава повинна і в інших речах виходити з того, що це - війна з Росією. Київ повинен радикально змінити політику щодо агресора, провести власну зовнішньополітичну мобілізацію.

Потрібно чесно визнати, що всі колишні спроби втягнути Путіна в мирний переговорний процес завершилися провалом і коштували життя сотням наших людей. Про "мінські домовленості" можна забути. Кремль і не збирався їх виконувати, використавши "перемир'я" виключно для доозброєння своїх військ на Донбасі і наведення порядку серед сепаратистів. Ми вкотре переконуємося в мудрості німецького канцлера Отто фон Бісмарка: договір з Росією не варто навіть аркуша паперу, на якому написаний. І якщо досі "мінські домовленості" були хоча б певним інструментом дипломатичної риторики, то подальше оперування цим черговим символом російського віроломства буде виглядати просто шкода.

Замість цього Київ на міжнародній арені повинен чітко і офіційно заявити, що війна йде саме з Росією. Повинні бути нарешті розірвані дипломатичні відносини з агресором. Колишні хитромудрі маневри Порошенко дозволяли Путіну виглядати посередником або ж навіть партнером у врегулюванні конфлікту. Президент України цілком може обійтися без рукостискань з людиною, яка щодня вбиває його співвітчизників.

Для Порошенко мобілізація повинна означати закриття його російських заводів. Він відправляє десятки тисяч співгромадян на війну з Росією, а сам веде там бізнес і наповнює податками російський бюджет. Це неприпустимо, і з боку Порошенко щонайменше цинічно.

Україна повинна також якнайшвидше забезпечити в'їзд для росіян лише за закордонними паспортами, а в перспективі - візовий режим. Нас абсолютно не повинна хвилювати можлива пропагандистська істерія з цього приводу в Москві або такі ж її кроки у відповідь. Зростає інтенсивність диверсій і терактів. Заради безпеки людей та майна потрібно використовувати всі можливості контролю над перебуванням на своїй територій громадян країни-агресора.

Зараз у нас занадто багато абсурду. Проводити мобілізацію і розповідати всьому світові про російські агресії - але діяти у зовнішній політиці так, ніби її немає. Просити допомоги і санкцій проти Росії - і в той же час посилювати її економічно. Виступати з патетичними телезверненнями з приводу чергової трагедії на Донбасі - і при цьому далі підтримувати контакти з Путіним. Все це наслідок перебування при вищій владі комерсантів, а не державних діячів. Але так більше бути не повинно, пише Анатолій Марциновський у статті "Мобілізація повинна стосуватися і Порошенко".

Анна Маляр в "Українській правді" розповідає про те, що українці повинні знати про мобілізацію. Так, як зазначає автор, президент підписав указ про черговий етап мобілізації. У відповідь на хвилю провокаційних статей про незаконність мобілізації і поява в Мережі "зразка заяви про відмову від мобілізації", видання і його автор ще раз наголошують:

1. Мобілізація є законною

Адже закон "Про оборону України" в 4-й статті допускає оголошення мобілізації не тільки в разі війни, а й у разі загрози нападу на Україну.

Тепер про права мобілізованих і відповідальності за ухилення від призову за мобілізацією.

2. Як вручається повістка

Повістку ви можете отримати тільки двома способами - або за місцем проживання, або за місцем роботи. В обох випадках - під вашу особистий підпис. Повістки в двері, родичам, дзвінок по телефону - не можуть вважатися належним повідомленням про факт призову за мобілізацією.

У 22-й статті закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що військовозобов'язаний з'являється у військові частини або на збірні пункти військових комісаріатів в строки, зазначені в отриманих ним документах. Тобто:

1) військовозобов'язаний спочатку отримує особисто один з наступних документів - мобілізаційне розпорядження, повістку або розпорядження військового комісара;

2) а вже потім з'являється у військкомат.

Призов громадян з мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати. Тому повістку вручають працівники районного військового комісаріату або представники сільських або селищних рад.

Повинні бути вказані час і адреса, куди має прибути військовозобов'язаний.

Також на ній повинні бути вказані прізвище та ім'я особи, яка підлягає мобілізації, підпис районного військового комісара, гербова печатка.

3. Чи зберігається місце роботи і заробіток?

За мобілізованою особою зберігається місце роботи на період до року. Після особистого отримання повістки особа повідомляє у відділ кадрів за місцем роботи про мобілізацію. Після чого видається наказ про звільнення від виконання посадових обов'язків у зв'язку із закликом по мобілізації зі збереженням робочого місця на термін до року.

Незалежно від форми власності підприємства за мобілізованою особою зберігається середній заробіток на період до року. Тому бухгалтерія повинна нараховувати щомісяця середню заробітну плату, яку отримувало особа до мобілізації.

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом з мобілізації, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

4. Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією

При мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах - мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів. У разі ухилення від призову за мобілізацією і неприбуття до військкомату законом передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років.

Поважними причинами неявки на збірний пункт вважаються: - хвороба, яка позбавляє можливості з'явитися; - смерть або тяжка хвороба близького родича; - перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавляють можливості з'явитися на збірний пункт.

Причини неявки повинні підтверджуватися документально.

Запам'ятайте: відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією може наступати, якщо особа була належним чином повідомлена про те, що вона підлягає мобілізації. Тобто якщо була особисто вручена повістка, або, принаймні, була спроба її вручити, але людина відмовилася її приймати.

5. Судова практика

З моменту оголошення першої мобілізації в Україні вже склалася певна судова практика у справах осіб, які ухилялися від призову за мобілізацією. Найбільш жорстку міру покарання - 3 роки позбавлення волі - з усіх винесених вироків за ухилення від мобілізації, призначив Тячівський районний суд в Закарпатській області. Був засуджений чоловік, який особисто підписав повістку, пройшов медогляд, але не з'явився до військкомату. Зараз в Закарпатті відкрито близько двадцяти виробництв по 336-й статті Кримінального кодексу.

У Дніпропетровській області Томаківським районним судом за ухилення від призову за мобілізацією було призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Засуджений чоловік відмовився отримувати повістку від представників військкомату, які прибули за місцем його проживання.

В інших випадках суди призначали більш м'які покарання. Наприклад, Сокальський районний суд Львівської області призначив за ухилення від мобілізації два роки позбавлення волі з випробувальним терміном в 1 рік; Роменський міськрайонний суд Сумської області звільнив особу від відбування покарання з випробуванням, а Роздільнянський районний суд Одеської області призначив штраф у розмірі 510 гривень, повідомляється у статті "Що ви повинні знати про мобілізацію".