Закарпатський важкоатлет-ветеран побив світовий рекорд

Спортсмен «бив» рекорд на обласних змаганнях із важкої атлетики, що минулої суботи проходили у Виноградові. Із першої спроби 105-кілограмовий спортсмен у поштовху підняв 181 кілограм, що на 6 кілограмів більше за минулий рекорд, встановлений 10 років тому.

Обласні змагання із важкої атлетики відбулися 4 червня у Виноградові. Вони проходили на настільки професійному рівні, наскільки вистачило сил та здібностей спортсменів із клубу "Атлант", які самотужки займалися організацією. Не має клуб і власного спортивного залу. Приміщення довелося винаймати у Виноградівської ДЮСШ. Весь спортінвентар заносили власноруч. Проте, незважаючи на перевтому, спортсмени досягли майже всіх поставлених цілей. У результаті важкоатлети були нагороджені цінними призами.

Розповідає рекордсмен України та світу, майстер спорту, президент спортивного клубу "Атлант" Михайло Гал: "Кожне тренування спортсмена – це крок до поставленої мети. Всі результати, зазвичай, заплановані. І мій рекорд не виняток. Я готувався до цього все життя (сміється. – Авт.). Але якщо чесно, то підготовка тривала 2 роки. День у день, без свят і вихідних, ні грама пива, ні грама відпочинку, у наполегливій підготовці. Але результат вартував цього. Хоч і сподівався виконати його дещо раніше  – місяць тому, у Дніпрорудному (Запоріжчина), де проходили 4-ті літні Всеукраїнські ігри ветеранів. Саме на цих іграх я залишився за крок до власного рекорду, який повинен був стати світовим. До здійснення мрії мені не вистачило буквально секунди. Я підняв вагу, проте не втримав її. Але сьогодні мені все вдалося".

А закінчення видалося дійсно хорошим і цікавим. У спортивному залі зібралося чимало глядачів. Присутні були і батьки рекордсмена. Саме їм спортсмен  завдячує всім – і життям, котре вони йому дали, і спортивній кар'єрі, котру він почав будувати на прикладі власного батька, який теж займається важкою атлетикою і донині. Дбайлива мати тішиться з кожного досягнення своїх дітей. Весь час вона в напруженні тримала складені, ніби в молитві, материнські руки, і тільки коли син все ж установив рекорд – полегшено видихнула й навіть просльозилася. Природньо,  момент для неї був дуже важливим, адже саме вона виховала та зростила справжнього Атланта, котрий став рекордсменом світу.