Традиція, що живе роками: закарпатці десятиліттями проводжають отар в полонини

Закарпатські гірські населені пункти відомі своєю унікальною природою, культурою та традиціями. Проводи овець на полонину є однією з найдавніших та найколоритніших традицій карпатських гірських поселень. Цей звичай не тільки зберігає культуру і побут горян, а й відіграє важливу роль в їх господарстві та екології регіону. Про це розповіли на сторінці НПП "Синевир" у Фейсбуці.

Село Негровець, Колочавської громади, славиться своєю багатою історією і традиціями, які передаються з покоління в покоління. Однією з таких традицій є випас овець та проводи в полонини, яку десятиліттями підтримують місцеві газди. Особливо виділяються чотири родини, які вже від діда-прадіда утримують значне поголів’я овець та кіз. Це родини Юрія Рущака, Михайла та Юрія Яремів та Володимира Стеця.

Кожен із цих господарів утримує 50 і більше цих тварин, продовжуючи давню традицію, яка є не тільки частиною їхнього життя, але й важливим елементом культурної спадщини гірської місцевості. Випас овець у гірських умовах потребує значних зусиль, витривалості та знань, що передаються з покоління в покоління.

Щороку з настанням літа ці газди беруть участь у важливій події — проводах отар в полонини. Це свято символізує початок літнього сезону, коли отари переміщують на високогірні пасовища, де вони проводять літо. Тут, у чистому гірському повітрі, овець випасають на соковитих травах, що сприяє їхньому здоров’ю та продуктивності.

Проводи отар в полонини — це не лише практична потреба, але й глибоко вкорінена традиція, яка об’єднує громаду. Участь у цьому обряді беруть не тільки самі газди, але й їхні родини, сусіди та навіть гості з інших сіл. Це можна назвати своєрідний фестиваль, що супроводжується піснями, танцями та різними обрядами і в результаті сприяє зміцненню місцевої ідентичності.

Юрій Рущак, один із газд, який є старшим отари, розповідає: "Це наша спільна справа, яка нас об’єднує. Наші отари — це не тільки джерело доходу, але й частина нашої душі. Ми не просто випасаємо овець, ми зберігаємо культуру та традиції нашого краю. Це важливо для нас і для наших дітей".

Юрій Ярема додає: "Кожного року, не дивлячись на погодні умови такі як сьогодні, ми чекаємо на цей момент, коли можна вирушити в полонини. Це наша історія, наша гордість".

Михайло Ярема підкреслює: "Випас овець в полонинах — це не просто робота, це наше життя. Ми вдячні нашим предкам за те, що вони передали нам цю традицію, і ми зробимо все можливе, щоб її зберегти. Ми раді, що можемо продовжувати цю справу і ділитися нею з усім світом".

То ж, завдяки зусиллям таким горянам як ці газди, вівчарство живе і дихає своїми традиціями, зберігаючи та передаючи їх наступним поколінням. Їхня праця є прикладом відданості, любові до рідного краю та шануванням культурної спадщини.

Читайте також: на Закарпатті виявили водія, який перевозив деревину без відповідних документів

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!