Дитину бʼють в школі. Як розпізнати ознаки фізичного булінгу?

Фізичний булінг — серйозна проблема. Це заподіяння фізичної шкоди, навмисне створення стресових ситуацій для жертви, а також навіювання їй постійного страху перед можливими подіями. За даними досліджень, з фізичними знущаннями стикається близько 20% школярів. Фізичний булінг може призводити до проблем зі здоров'ям, стресового розладу, тривожності, депресії.

Якщо ви помітили, що ваша дитина стала нервовою, агресивною, замкнутою, можливо, вона зіткнулася з фізичним булінгом у школі, але не наважується розповісти про це дорослим. Іноді діти мовчать про те, що їх ображають. Тому батькам дуже важливо знати, як помітити булінг, щоб вчасно допомогти дитині. У своїй статті "Як уникнути негативних наслідків фізичного булінгу: поради батькам" психологиня Марія Сичинська називає причини виникнення булінгу, дає цінні поради щодо подолання цієї проблеми, а також детально перелічує ознаки, за якими можна розпізнати, що дитина зіткнулася зі знущаннями з боку однолітків. У цій статті ми розглянемо основні з них.

Ознаки фізичного булінгу

Фізичний булінг — це не тільки удари і травми, а й широкий спектр агресивних дій, спрямованих на заподіяння болю або страху. Тому розпізнати його буває непросто. Але уважні батьки обов'язково помітять тривожні дзвіночки.

Отже, важливо звернути пильну увагу на такі ознаки:

• Фізичні прояви: синці, порізи, зламані або зіпсовані речі. Діти часто кажуть, що забилися, граючи в ігри або займаючись спортом, але завжди краще перевірити, чи так це насправді.
• Уникнення шкільних занять і контактів з однокласниками. Наприклад, якщо дитина, яка завжди була рада йти до школи, раптом починає скаржитися на головний біль або болі в животі вранці перед заняттями, це привід насторожитися.
• Зміни в поведінці. Якщо раніше активна і товариська дитина раптом стала замкненою, плаксивою або навіть агресивною, це може слугувати сигналом про проблеми в школі.
• Зміни в навчанні. Падіння успішності, пропуск занять також можуть свідчити про проблеми в школі.

Якщо ви помітили навіть одну з перелічених ознак, слід діяти активно й усвідомлено, щоб допомогти дитині. Але що можна зробити? Ось деякі поради батькам від психологів:

• Важливо створити довірливу атмосферу, у якій дитина почуватиметься в безпеці та зможе поділитися своїми переживаннями. Постарайтеся спокійно і без осуду вислухати дитину, навіть якщо їй важко говорити про свої проблеми.
• Допомагайте дитині розвивати навички спілкування і самозахисту (наприклад, тренування із самооборони).
• За можливості заохочуйте дитину брати участь у соціальних заходах і захопленнях, де вона може знайти друзів і почуватися впевненіше.
• Зв'яжіться з учителями або адміністрацією школи, щоб повідомити про проблему й обговорити можливі рішення.
• Якщо дитина відчуває сильний стрес, краще не зволікати і звернутися по допомогу до психолога або психотерапевта.

Пам'ятайте про те, що ваша підтримка і розуміння — це найважливіше для вашої дитини. Покажіть їй, що вона не одна, а разом можна подолати будь-які труднощі.