• Головна
  • Про футбол: Чемпіонство Севлюша, ривок Медеї та бронзовіння Тячева
20:27, 18 жовтня 2023 р.

Про футбол: Чемпіонство Севлюша, ривок Медеї та бронзовіння Тячева

Чемпіонство Севлюша, ривок Медеї та бронзовіння Тячева. Підсумки чемпіонату, що завершився епічною боротьбою за призові місця.

Про футбол: Чемпіонство Севлюша, ривок Медеї та бронзовіння Тячева, фото-1

Севлюш дістається фінішу першим і здобуває золото чемпіонату, після трирічної паузи. Виноградівці завжди знаходяться серед фаворитів у "букмекерів" і цього разу вони повністю виправдали їхні сподівання. Зірковий тренер та склад йдуть максимальною ходою у цьому році оформивши вже требл. Невтомний Адріан Пуканич є двигуном цієї машини по збору трофеїв, показуючи приклад боротьби та завзятості на полі власним прикладом. Трансферні рішення виноградівського клубу були ефективними, які додали глибини складу і головної болі тренеру у виборі стартової одинадцятки. Знаковим стало повернення Вашкеби, який посилив центральну вісь команди у вирішальних матчах. Поруч із досвідченими можна спостерігати прогрес молодих місцевих гравців, серед яких вирізняється 20-річний Михайло Керечан. Юнацький склад до останнього боровся за чемпіонство, проте у підсумку став другим, що свідчить про системний підхід у футбольній структурі Севлюша.

Знову зуміла здивувати Медея, яка підтвердила свій статус грози авторитетів і вдруге поспіль виборює срібні нагороди. Найбільш миролюбива команда, адже 43% своїх матчів у чемпіонаті завершувала нічиєю, показник поразок однаковий з чемпіонським Севлюшем і найменша кількість пропущених голів. Медея стала своєрідним оноківським Атлетіко, у якого елітний захист, а доволі обмежений вибір у нападі видавав подекуди вкрай ефективну гру. Бабяку вдалося розкрити бомбардирський потенціал 23-річного Івана Капустея, який забив майже половину всіх командних голів. Також варто відмітити і роботу з молодими гравцями у Медеї - у другому колі закріпилися в основі 19-річні Лютнянський та Марюхнич. Юнацький склад завоював бронзові нагороди, тим самим підтримавши медальні звершення основи. Фінішний ривок команди Ковача стане однією із знакових і пам'ятних подій цього чемпіонату.

Тячів став головним відкриттям цього чемпіонату реально претендуючи на більшість трофеїв, однак на фініші задовольнився лише бронзою чемпіонату. Амбіційний проект Роберта Ердива видав захоплююче перше коло, де лише в одному матчі втратили очки, і провальне друге коло, де лише в одному матчі здобули перемогу. Причини такого спаду прийдеться аналізувати головному тренеру Оржеховському і виправляти ці помилки вже у наступному сезоні. Цілком ймовірно на це могло вплинути відсутність постійного тренувального процесу та плин гравців. Саме це нівелює хорошу трансферну кампанію, яка до певного часу давала результат. Попри відчутну залученість "легіонерів" на перших ролях у тячівській команді все ж були закарпатці: Пахомов, Бабич, Манжос, Лозинець та Дмитро Антошин, якого вже хочуть бачити у себе більш імениті клуби.

Дві команди тячівського району Вільхівці та Марамуреш у цьому році вирішили піднятися на вищий аматорський рівень, та в той самий час можна констатувати, що втрати обласний футбол не відчує, адже закарпатських гравців у цих командах мінімальна (Вільхівці – 4, Марамуреш – 1). А у випадку Вільхівців U18, то наслідуючи вектор розвитку основної команди, вони теж запросили юніорів, більшість з яких вихованці Темп Тернівка (Дніпропетровська обл.). Попри виїзд за кордон великої кількості молоді всі команди за виключенням Вільхівців продовжують працювати з місцевими юніорами та робити на них ставку, що у найближчій перспективі має забезпечити бодай наявний рівень футболу у нашій області та районах зокрема. Тому рішення піти найпростішим шляхом запрошення навіть у юнацьку команду не місцевих гравців, звісно отримує негативну реакцію у середовищі футбольних функціонерів. Вільхівці перед початком сезону також розглядались серед фаворитів у боротьбі за перше місце та вже у першому колі вони втратили очки у всіх двобоях з конкурентам за призові місця. А в осінній період вони вже були залучені ще у два турніри і проводили по кілька матчів на тиждень, однак в області показали кращий результат, ніж у першому колі, набравши у два рази більше очок. Хоча у деяких поєдинках другого кола дещо втрачався спортивний принцип, тому що з деякими командами Вільхівці грали одразу після матчів на Україну, а з деякими - більш підготовленими у перерві між матчами аматорського чемпіонату України. А Марамуреш взагалі не приїхав на 2 матчі. Спостерігати за матчами цих команд можна порівняти із переглядом ігор Металіста в Ужгороді, де також є кілька закарпатців (брати Луціви та Кобак), а всі інші гравці малознайомі пересічному місцевому футбольному обивателю. Вільхівці зайняли четверте місце набравши однакову кількість очок з призерами - ще кілька років тому у такій ситуації вони могли б розраховувати на медалі (Витязь Концово може підтвердити це).

Бужора завершила чемпіонат у лідерах нижнього квартету чемпіонату, який впродовж чемпіонату не мав медальних амбіцій. Підопічні Івана Білака видали потужне друге коло, за яке набрали 11 із 14 загальних очок. У таблиці другого кола вони зайняли третє місце після Севлюша і Вільхівців. Бужора за статистикою є суто домашньою командою, набравши 93% від всіх очок на іршавському стадіоні. Лише дві кращі команди чемпіонату Севлюш та Медея зуміли вивезти три очки з Іршави. До активу іршавців у цьому сезоні варто віднести кубкові срібні медалі. Наставнику Бужори вдалося стабілізувати склад, а новачки Віктор та Віталій Трачуки, Василь Зан стали важливими гравцями команди. А зарічанський вінгер взагалі склав бомбардирську конкуренцію Качуру.

Карпати Рахів провели рівний сезон набравши у першому колі 6 очок, і в другому - 7. Більшість, звичайно, на власному полі. З відчутним відривом вони уникли останнього місця, що напевно було задачею мінімум для команди. Перед другим колом президент Карпат вирішив внести зміни у команді, запросивши фахівця з обласного центру Вячеслава Пінковського, що принаймні привернуло більшу увагу до клубу. Кардинальної перебудови не відбулось, новий наставник запросив кількох добре знайомих йому гравців, які швидко влилися в основу і звісно був зроблений акцент на оборону, де зайняли своє місце Пінковський-молодший та Рогач. Найбільш гучним підписанням звісно став перехід з команди Першої ліги України нападника Хуста Михайла Фляшка, який мав сформувати сильну зв'язку у нападі поряд з Яремчуком. Рахівська команда попри низький політ впродовж чемпіонату зуміла впливати на розташування нагорі і не виправдовувала очікування своїх суперників на легкі очки.

Будівельнику на старті сезону видавали значні аванси, адже комплектація команди відбувалась на пристойному рівні. Та як згодом виявилось, хороший набір гравців не завжди може стати запорукою успіху. Новий колектив під проводом молодого 33-річного тренера Юрія Шукаля знаходився у пошуках балансу на полі. Навіть наявність кращого бомбардира в історії обласного чемпіонату 43-річного Руслана Соскиди, який продовжував справно забивати вже у жовто-чорній футболці, не допомогло покращити результати. Напрошується порівняння з Челсі, який був головним ньюйсмейкером на трансферному ринку, проте це не відобразилось позитивно на їхній грі та результатах у чемпіонаті. Продовжуючи аналогію у будівельників був і свій Мудрик - молодий талант 17-річний Немецков, який отримав чималий досвід і місцями яскраво проявляв себе на полі своїм дриблінгом. Трохи додає позитиву цьому клубу, який через різні причини не зміг зібрати 11 гравців на останній матч, успіх юнацького складу, завдяки тісній співпраці з місцевим СДЮСШОР. Варто відзначити, що поява цього клубу пожвавила футбольне життя Ужгороду і дала змогу місцевим вболівальникам побачити багато цікавих матчів.

Автор: Тарас Галушка Lobda.at.ua

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Футбол #Севлюш #Чемпіонат
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...