Правоохоронці супроводили з Ужгорода до Вишнього Немецького діток та дружин працівників Нацполіції, ДСНС та Нацгвардії (ВІДЕО)

Поліцейські Закарпаття зустріли та супроводили з Ужгорода до Вишнього Немецького діток та дружин працівників Нацполіції, ДСНС та Нацгвардії. Евакуйовані з територій найактивніших бойових дій діти зі своїми мамами вирушили до Словаччини, де отримають тимчасовий прихисток.

Сьогодні, 27 березня, на залізничному вокзалі в Ужгороді поліцейські Закарпаття зустріли евакуйованих людей із Маріуполя, Волновахи, Харкова, Чернігова, Миколаєва, Бучі, Ірпеня та Сумщини.

Йдеться про діток та дружин – майже 100 членів сімей поліцейських, нацгвардійців та рятувальників. Під ворожими обстрілами, долаючи небезпеку, вони виїжджали зі своїх міст, рятуючись від війни.

Хлопчики та дівчатка, яким довелося бігти зі своїх зруйнованих домівок, кажуть, що мріють якнайшвидше повернутися до своїх рідних міст, до своїх татусів, які зараз захищають Батьківщину:

«Хочу, щоб Україна перемогла – і мама з татом обіймали мене».

А сила віри діток у те, що все буде добре, непереможна. Незважаючи на пережите, вони надзвичайно сильні духом. А ще – мають щирі серця, наповнені любов’ю і співчуттям, адже навіть у таких складних умовах не покинули своїх домашніх улюбленців і забрали їх із собою.

Списки евакуйованих із гарячих точок України були сформовані працівниками Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ за координації помічника Голови Національної поліції України підполковника поліції Юлії Олексієнко. Завдяки їхній роботі було забезпечено комунікацію з організаторами транспортування, підготовлено необхідні документи на виїзд, здійснено супровід евакуйованих під час переходу кордону до місця їхнього тимчасового перебування на території Словаччини.

Завдяки активній підтримці аташе з питань поліції при Посольстві Словацької Республіки в Україні Людвіга Шолтеса жінки та діти правоохоронців матимуть місце проживання, харчування, медичне забезпечення.

Та найголовніше – діти зможуть відволіктися від побаченого та пережитого жаху війни, побути в атмосфері спокою та тиші, вільної від звуків снарядів та тривожних сирен. А їхні батьки в цей час, знаючи, що діти в безпеці, продовжать відважно боронити Україну, захищати наш народ від ворога, наближаючи мир та перемогу.