Що таке інклюзія в освіті? Досвід Ужгорода (ВІДЕО)

Сьогодні будемо говорити про інклюзію у рамках системної реформи в Україні і в Закарпатті зокрема у розмові з директоркою Громадської організації «Неємія» Тетяною Мачабелі.

Один з проєктів ГО «Неємія» - табір Юного рятувальника, який проводить інструктор A.S.A.P*. До участі в таборі ми запросили вразливі категорії дітей – це діти з прийомних дітей, дитячих будинків сімейного типу, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. Більшість з цих дітей пережили різного роду насилля у своєму житті. Знання і навички, отриманні тут у таборі, зміцнять їх особистість, підвищать самооцінку, навчать дітей долати різного роду труднощі, стреси, також ми учимо дітей надавати першу домедичну невідкладну допомогу, орієнтуватися на місцевості, діяти у складних ситуаціях. Для дітей – це вишкіл, не відпочинок, а саме набуття необхідних навичок. Цей грантовий проєкт є частиною великого проєкту з підвищення компетентності для спеціалістів і батьків-вихователів, які займаються з дітьми з ризикових груп.

Але це не єдиний проєкт ГО «Неємія». Паралельно ми плануємо роботу з надання послуг батькам, які виховують дітей з інвалідністю. Також ми маємо проєкти з ромськими дітьми і сім’ями, які виховують прийомних дітей, з батьками-вихователями, опікунами та усиновителями.

Один з основних напрямків діяльності ГО «Неємія» є інклюзія в освіті, у соціальній сфері, у місцевих громадах. Але насамперед треба визначити, що таке інклюзія. Самий термін «інклюзія» означає бути включеним, включеним у процес. Ми працюємо з дітьми не тільки з особливостями чи з інвалідністю, цим інклюзія не обмежується, інклюзія - це про відсутність будь-якої дискримінації по відношенню до дітей. У Закарпатській області це і питання з ромськими дітями, які не є включеними у процес. Як правило, ромські діти вилучаються з сімей і знаходяться на вихованні у прийомних сім’ях або у будинках сімейного типу (ДБСТ).

Інклюзія – це частина великого процесу деінституалізації та децентралізації, який відбувається в Україні. Децентралізація - передача повноважень щодо створення певних умов місцевим громадам. Це і створення умов для якісного освітнього процесу, у який мають бути залучені усі діти, це також і надання соціальних послуг громадами. Саме на плечах місцевих громад лежить відповідальність за створення процесу інклюзії, тобто системи послуг для населення, у тому числі і для дітей, щоб діти отримали усі умови для належного життя та навчання у громаді. У цей процес мають бути залучені і діти з особливими процесами, і діти з інвалідністю, діти з груп ризику і нацменшин.

Держава приділяє зараз велику увагу питанню інклюзії, але цей процес тільки починається. З 2017 року в Україні почали створювати інклюзивні класи для дітей з інвалідністю та залучати спеціалістів у цю сферу. До слова, питання інклюзії для нацменшин почали піднімати тільки зараз. У нас до сих пір існують сегреговані школи,в яких навчаються тільки ромські діти, таким чином такі діти не є включеними повною мірою в систему освіти і отримання соціальних послуг.

Також наша громадська організація «Неємія» створила в Ужгороді дитячий садочок, а з початку цього навчального року і початкову школу для навчання дітей 1-4 класів, де ми застосовуємо методику гуманної педагогіки Монтессорі. Марія Монтессорі свого часу досягла визначних результатів у роботі з дітьми з ризикових груп. Нова українська школа містить у собі принципи цієї методики. Ми, у свою чергу, маємо бажання у рамках нашої роботи навчати вчителів українських шкіл застосовувати методи Монтессорі у роботі з дітьми у рамках інклюзії.

Тетяна Мачабелі, директорка ГО «Неємія», є представником ООН з муніципального консультування з питань насильства у сім’ї. Які проблеми наразі є з цього питання в українському суспільстві?

60 відсотків злочинів в Україні – це домашнє насильство, велика кількість потерпілих через цей вид насильства – це жінки та діти. Про це звикли мовчати, приховувати, але починаючи з 2017 року у нашій країні почали розбудовувати систему з запобігання домашньому насильству та насильству за ознаками статі. Наразі держава сприяє створенню у громадах кризових центрів, сервісних служб, куди можуть звернутися жінки, діти, які потерпають від домашнього насильства, отримати там соціальну, психологічну допомогу, можливість тимчасового безпечного перебування.

Паралельно ведеться робота з кривдниками з метою запобігання повторювань насильства. У законодавчому полі з цього питання відбулися великі зміни, наразі необхідно, щоб запрацювала система, яка б убезпечила всіх, щоб кожна людина знала свої права і була обізнана у цих питаннях.

Відтак у Закарпатті створюється міжвідомча група з числа представників поліції, медичних закладів, відділів освіти. У громадах передбачені уповноважені, фахівці з соціальних питань. Голови громад та заступники міських голів несуть особисту кримінальну відповідальність, якщо у громаді не буде створена система протидії домашньому насильству. І вже є в Україні прецеденти звернень до Європейського суду. Потерпілі отримали допомогу, а особи, на які була покладена відповідальність з числа керівників громади, понесуть кримінальну відповідальність.

*Примітка A.S.A.P - це офіційно зареєстрована громадська організація, що займається проведенням рятувальних операцій та участі в них під час катастроф, катаклізмів та небезпечних для людей ситуацій. В організації працює більше 200 волонтерів.