На Закарпатті пацієнту, який був у свідомості, видалили пухлину головного мозку (ВІДЕО)

Пухлину головного мозку видалили 32-річному пацієнту в Ужгороді. Під час операції чоловік був при свідомості і розумів, що з ним відбувається, відповідав на запитання медиків і допомагав їм.

Про це розповів президент Асоціації нейрохірургів України Володимир Смоланка, повідомляє Суспільне

Це друга така операція на Закарпатті. Цього разу її провели 24 квітня в обласному центрі нейрохірургії та неврології. Залучили, зокрема, афазіологиню, яка тестувала під час операції мову пацієнта.

Операція з пробудженням — таке нейрохірургічне втручання провели в Ужгороді: медики отримали доступ до головного мозку і вивели пацієнта з наркозу. Чоловік мав виконувати при цьому лінгвістичні завдання, — каже голова правління Українського товариства мови і мовлення, афазіологиня Оксана Лялька. Такі операції, розповідає, роблять у ділянці мозку, яка відповідає за розуміння та продукування. Тобто, щоб людина не мала афазії — патології, яка призводить до труднощів під час мовлення, розуміння, читання і письма. Перед цим афазіологи спілкуються з лікарем-нейрохірургом і визначають зони ураження.

"Так, як ця пухлини є часто в молодих людей, які ще працюють, мають соціалізацію, то важливо зберегти їхню якість життя після операції, — розповіла Оксана Лялька. — Це тестування мови під час операції може нам у цьому допомогти. Я тестую пацієнта і перевіряю, які завдання йому легко даються, а які складно. Я маю підібрати такі завдання, які ще до операції є зрозумілі та прості і які можна виконати протягом 4 секунд".

За словами Оксани Ляльки, такі питання під час операції є вказівником для нейрохірурга. Якщо людина виконувала завдання до операції, а в процесі це зробити не може, значить ця зона є мовно-чутливою, і якщо лікар видалить її, пацієнт може мати порушення мови. Тому медики шукають інший спосіб дістатися до пухлини.

Операцію 32-річному українцю проводив Володимир Смоланка. Каже: пухлина була доброякісна, однак не мала чітких контурів і знаходилася в зоні, яка відповідає за мову та рухи правої руки й ноги. Тому й використали втручання з пробудженням.

"Ми видалили пухлину, провели операцію з використанням високотехнологічних видів обладнання. Найголовніше те, що ми контролювали функції нашого пацієнта і рухи в руках, ногах і його мовну функцію за допомогою спеціаліста по мовленню. Ми маємо пацієнтів з інших регіонів України, де ніхто з великих міст України не може проводити або забезпечити такий рівень високотехнологічного втручання", — пояснив хірург.

Володимир Смоланка каже: таке втручання, крім нього та афазіологині, вимагало участі анестезіологині та нейрофізіологині.

"Ми спочатку вводимо в наркоз пацієнта, — розповіла анестезіологиня Марина Бонь, — потім виводимо і на закінчення оперативного втручання на завершальному етапі знову вводимо в наркоз. Це поєднання того, коли пацієнт у свідомості, а хірурги оперують головний мозок. З пацієнтом можна розмовляти, він може виконувати рухи і це не заважає роботі хірургів".

"Хірург використовує спеціальний стимулятор, — додала нейрофізіологиня Ольга Герасименко, — який встановлює в ту зону, яка нас цікавить, і ми отримуємо відповіді. Таким чином я можу проінформувати хірурга про локалізацію тієї чи іншої зони в ділянці, яка може бути небезпечна для хірургічного втручання. Таким чином можемо її оминути, і наш пацієнт залишиться здоровим без порушення функції".

За словами Володимира Смоланки, при таких хірургічних втручаннях важлива робота кожного учасника операційної команди. Після завершення на пацієнта також очікує реабілітація, а також завдання від афазіологині, щоб з’ясувати, чи не виникли труднощі мови. Оксана Лялька каже: тестування проводять за тиждень, за три місяці та півроку після операції.