20:28, 12 квітня 2021 р.
Найбільша в Україні: на Закарпатті цвіте унікальна кизилова плантація (ФОТО)
У селі Черна на кордоні з Румунією кількасот років тому в часи чуми заклали плантацію кизилу – для виготовлення ліків.
Про це пише Укрінформ.
Вона збереглася й досі, зараз у Черній кизил якраз квітне. Величезне насадження, понад 12 га, добре видно звідусіль: жовті кількасотлітні кущі яскраво виділяються на фоні ще сірого лісу. Тому плантація не тільки дивує своєю історією і фактом збереження крізь віки, а й вражає природною красою.
Кажуть, що заклав її у цих землях відомий середньовічний мислитель Бенедикт Ком’яті в часи тодішньої пандемії – Європою ширилася чума, яка косила цілі міста і села. Ком’яті запропонував садити на противагу епідемії суперфуд – кизил та виробляти із нього ліки (за історичними свідченнями, їх виготовляли у вигляді бальзаму).
Цікаво, що справа Ком’яті живе, бо місцеві й зараз кажуть, що при вірусі чи інфекції перша справа у них – не таблетки й порошки, а відвар із сушеного кизилу. Завдяки великому вмісту вітаміну С, а ще флавоноїдів та мікроелементів, він природним шляхом підсилює імунітет. До речі, цікаво, що у селі, де кожна родина заготовляє 10-20 кг кизилу, немає спалахів коронавірусу – хоча у сусідньому Королеві показники інфікованих зашкалюють, особливо зараз, під час третьої хвилі. Чи рятує людей історична плантація кизилу в часи сучасної пандемії, чи ні – ще треба перевірити. А от доводити, що вона є унікальною в межах України, не потрібно. Необхідно її зберегти і не дати знищити. Детальніше про це – у розвідці кореспондентів Укрінформу.
КИЗИЛ ЯК ЗАХИСТ ВІД ЧУМИ
- Колись ці землі були у володінні магнатів із Королівського замку Нялаб, – розповідає місцевий історик, колишній голова села Черна Василь Івашко. – Як правило, власники замку роздавали навколишні землі своїм прихильникам – волохам. Ті розводили худобу (овець, корів, биків), забезпечували господарів землі продуктами та вовною, полювання влаштовували, словом – обслуговували їх. А ще тут приймали різних розумних людей, які потрапляли в немилість десь у Трансильванії чи в інших кутках імперії – це були “несистемні” люди, інтелектуали тих часів, зі своїм баченням світу. Так тут, у Черні, отримав наділи Бенедикт Ком’яті – це був відомий тогочасний мислитель, філософ, духівник, природолюб, найбільше відомий тим, що переклав на угорську Новий Заповіт. Він отримав дозвіл від правителя королівського замку закласти кілька кизилових плантацій.
Було це у XVII столітті, тоді Європою якраз пройшлася чума, котра косила людей цілими містами і селами. Саме для захисту місцевих людей від інфекції тут і заклали кизилові садки. З ягід та листя рослини виготовляли цілющий бальзам, його продавали і за межі краю.
Плантації заклали в цих землях у чотирьох місцях – тут, у селі Черна, у Тарна Маре (це по-сусідству в Румунії), у Рокосові (Хустщина) та місті Виноградові на Чорній горі. Ці всі локації належали до тогочасного району Угоча, або як казали тоді – комітату. Всюди по цих місцях і сьогодні є залишки кизилових плантацій. Але в Черні вона найбільша – має площу понад 12 га. Плантації кизилу таких розмірів є хіба в Криму, а після Криму, виходить, що наша, Чернянська плантація кизилу, є найбільшою, – каже Василь Івашко. (На звання найбільшого кизилового саду претендує також плантація у с.Нове Токмацького району Запоріжжя, закладена 2013 р. – ред.)
ЗЕМЛЯ ПІД КИЗИЛОМ “КОШТУЄ” МІЛЬЯРДИ ДОЛАРІВ
Історик каже, що на цій чернянській плантації, як дослідили вже сучасні вчені-біологи, нарахували близько 10 сортів кизилу – вони різняться за величиною ягід, кольором та смаком.
- Є сорти із великими ягодами, є з меншими, є кислі, солодкі, є навіть такі, що трішки гірчать. І от, як кажуть вчені-біологи, за лікувальними властивостями саме оці – що здаються надто кислими та трошки гірчать, і є найбільш помічними для людини! – каже Івашко.
Це значить, що у них найбільше корисних речовин?
- Так, а ще вони окислюють наш організм – цим і цінні.
З його слів, місцевий кизил стійкий, тут є кущі, яким понад 300 років, вони не піддаються хворобам. Кущі, каже Івашко, вразливі хіба що перед морозами – коли кизил цвіте, то боїться приморозків, а таке трапляється. Утім, родить він щорічно, бувають роки, коли урожай дуже великий – залежно від погодних умов.
- А які він любить умови?
- Кизил любить багато сонця і кам'янистий ґрунт. У нас в Черні він росте якраз на схилі, де розташоване одне із найбільших на Закарпатті родовищ андезито-базальтів, тут ґрунту сантиметрів 10 усього! В родовищі, як дослідили геологи, покладів каменю – на 76 мільярдів доларів. Свого часу хотіли розробляти кар'єр, але місцеві не дозволили: воліли зберегти природу.
Зате в посадках кизилу чернянці хазяйнують на повну! Збирають ягоди, заготовляють (сушать), продають на ринку – із цього багато сімей виживають.
- У сезон на плантації збирають до 50-60 кг кизилу за день, це у серпні. Але ця кизилова лихоманка останніх років призводить до того, що люди не дають йому як годиться достигнути – зривають фактично зеленими ягоди, потім тримають, аби підійшли, пом’якнули – і так продають. Та й рвуть, скільки хто подужає, – каже Василь Івашко.
ДЕРЕВО, ЯКЕ ЗМІЦНЮЄ РОДИНУ
- Дивлюся, що у вас кизилові дерева ростуть майже біля кожного будинку: зараз це особливо добре видно, бо кизил квітне, а всі інші плодові дерева у садках стоять поки в пуп'янках.
- Ну, хто розумний – у того вдома точно росте, – каже Василь Івашко. – У мене на тому тижні чоловік з Тячева купив 30 дерев, хоче закласти плантацію, і молодець! Я дуже тішуся, коли розуміють користь кизилу і садять удома. Я навчився щепити кизил, то маю невеликий розсадник із різними сортами. Кизил розмножують кількома способами – пророщують із кісточки, живцюють, щеплять та відкопують від кореня. От у вас вдома росте? – питає мене Івашко.
Василь Івашко ділиться планами, що на базі цієї плантації хотіли би зробити науково-дослідний майданчик.
- Я думаю, що й органи місцевого самоврядування підуть нам назустріч (Черна відноситься тепер до Королівської тергромади), виділять нам земельну ділянку, де ми би садили, розводили кизил місцевих сортів, і також будемо просити державу, аби нам дали кошти на утримання хоча б одного наукового співробітника, котрий би за тим доглядав та розмножував.
Редакція не радить читачам використовувати наведені в тексті рецепти народної медицини без консультації з лікарем.
Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
ТОП новини
live comments feed...