День пам’яті жертв Голодоморів. Яких втрат зазнала Україна

В 1932-1934 роках голодували в усьому Радянському Союзі й Україна постраждала не більше, за інші республіки, зокрема Росію. Пише Радіосвобода. Такої позиції дотримується офіційна Москва. Але нещодавно українські науковці опублікували дослідження, яке спростовує цю тезу. У статті, що вийшла в авторитетному видавництві Cambridge University Press, науковці вперше визначали втрати кожного російського регіону й порівняли їх з українськими. Вони вважають, що національний фактор міг впливати на смертність від голоду.

У розпал російської анексії Криму українська науковиця Наталія Левчук вивозила із Москви тисячі документів. Це були копії статистичних звітів, які стосувалися періоду Голодомору.

«Мені було тривожно, бо я поїхала сама», ‒ згадує Левчук.

Це була остання частина документів, які їй разом із колегами вдалося отримати впродовж двох років.

На основі цих документів науковці змогли визначати, зокрема, скільки людей померли від Голодомору в Україні (УСРР). Такі ж розрахунки вони зробили для всіх регіонів тогочасної Росії (РСРФР). Казахстан, який входив тоді до її складу, не був врахований через іншу специфіку голоду.

Досі, такого комплексного порівняльного демографічного аналізу з оцінкою втрат від голоду, не робив ніхто – говорять українські науковці.

Відомо, що у 1932-33 роках на більшості території СРСР була підвищена смертність. «Але стверджувати, що всі постраждали однаково ‒ неправильно, ‒ каже Наталія Левчук. ‒ Бо кількість загиблих від голоду у різних республіках дуже відрізняється».

Вчені порахували, що від голоду у 1932-1934 році в Україні померло ‒ 3,9 мільйонів. Це найбільша кількість жертв серед республік СРСР. На другому місці Росія ‒ 3,3 мільйона загиблих.

Але слід враховувати, що в Росії проживало значно більше людей. І якщо подивитися на втрати відносно всієї кількості населення ‒ то в Україні вони у 4,2 рази вищі, ніж у Росії.

Але найбільша ймовірність померти від голоду тоді була в Казахстані.

Радянська влада відібрала худобу в казахів ‒ кочового народу, який не уявляв свого життя без переміщення за стадами. Казахів намагалися загнати у колгоспи та примусити вести осілий спосіб життя.

Цим комуністична влада прирекла майже 20% казахів на голодну смерть.

Наступний висновок українських учених: масово від голоду помирали майже на всій території України, чого не можна сказати про Росію. Там в одних регіонах втрати були дуже високими, а в інших ‒ їх майже не було. Наприклад, у Ленінградський, Московській та деяких інших областях мало хто знав, що таке голодна смерть.

В Україні найбільша кількість загиблих на одну тисячу населення була у тодішніх Київській та Харківській областях. Такий масштабний голод відчули на собі значно більше українських селян, аніж російських: у регіонах із найвищими втратами (133-220 смертей на 1000 осіб) проживало тоді 34% сільського населення України, а у Росії – 6%.

Лише жителі Республіки Німців Поволжя зазнали втрат співставних із найбільш постраждалими областями України ‒ тогочасними Київською та Харківською, які включали в себе ще й сучасні Полтавську, Черкаську, Житомирську та Сумську області.

Але вчені наголошують, якщо порівнювати відносно невелику за чисельністю республіку із багатомільйонними областями ‒ можна отримати спотворені висновки.

«У величезній Київській та Харківській областях проживало близько 12 мільйонів людей, а в Республіці Німців Поволжя ‒ 600 тисяч.

Якщо б ми, наприклад, робили порівняння із сучасною Полтавською областю (яка тоді була у складі Харківської) то побачили б ще вищі втрати ‒ 26% населення. А в деяких її районах втрати досягали 50%. Тобто, вищі, ніж у Республіки Німців Поволжя», ‒ пояснює Наталія Левчук.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

#Голодомор #День пам`яті

Мисник Лана

Контент-редактор

0,0

Оцініть першим

Авторизуйтесь, щоб оцінити