Роланд Цебер про можливі напрями розвитку Закарпаття в сучасних умовах

Як відомо, Закарпаття є багатонаціональним краєм, багатим на мальовничі краєвиди, різноманітні природні ресурси, працьовитих і щирих людей. Одночасно регіон володіє досить значним економічним та просторовим потенціалом, який, на жаль, ще не реалізований у повній мірі. Саме в умовах глобального економічного спаду, зумовленого пандемією, обмежених можливостях залучення зовнішніх ресурсів, особливо важливо будувати стратегії розвитку переважно на місцевих активах та максимальному використанні порівняльних переваг регіону.

Про можливі напрямки розвитку Закарпаття розповів Роланд Цебер, кандидат у депутати Закарпатської обласної ради.

"Хочу наголосити на певних особливостях Закарпатської області, які однозначно суттєво впливають на формування та можливості ефективного використання економічного, соціального та ресурсного потенціалу регіону.

Специфічною особливістю Закарпаття є те, що більше 70% території області – це гірська та передгірська місцевість. Для неї характерними є певні обмеження та об’єктивні труднощі, порівняно з низинними районами, у здійсненні багатьох видів економічної діяльності (зокрема, це особливості ландшафту (перепади висот), низька якість та недостатньо розвинута мережа транспортного сполучення, недостатній рівень розвитку комунікаційних технологій, зв’язку, низька якість ґрунтів, розпорошеність розселення населення тощо).

Роланд Цебер про можливі напрями розвитку Закарпаття в сучасних умовах, фото-1
Роланд Цебер про можливі напрями розвитку Закарпаття в сучасних умовах, фото-1

     Ще однією особливістю регіону є переважання сільськогонаселення (складає близько 60%), а міське населення (54%) сконцентровано переважно у 4-х містах обласного значення (Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп) низинної економічної зони. Варто додати, що більша частина економічного потенціалу також зосереджена саме у низинній зоні регіону, що відображається на результатах їх діяльності.

На нашу думку, найбільш вагомими перевагами регіону з точки зору подальшого перспективного розвитку економічної та соціальної сфер є:

  • Вигідне географічне положення на кордонах із 4-ма країнами ЄС, яке формує передумови для активного розвитку транзитного та транспортно-логістичного потенціалу області, подальшого розширення транскордонної співпраці у економічній, соціальній, культурно-історичній, природоохоронній сферах з країнами-сусідами;
  • Багата природно-ресурсна база, в т.ч. різноманітних мінеральних ресурсів (будівельні матеріали, родовища газу; єдині в Україні родовища перліту, цеоліту та мармуру), лісових ресурсів; мінеральні та термальні води;
  • Порівняно екологічно чисте навколишнє природнє середовище, що в умовах глобального погіршення якості повітря, води, збільшення загазованості атмосфери, шумового стресу є важливим активом для відновлення здоров’я людини;
  • Надлишок працездатного достатньо кваліфікованого трудового ресурсу;
  • Багато традиційних у регіоні видів економічної діяльності орієнтовані на сферу туризму, відпочинку та гостинності (виноробство, вівчарство, лозоплетіння, ….).

Найбільш актуальними проблемними питаннями в межах держави (які потребують вирішення вже багато років) та для Закарпаття, є:

  • Високий рівень тіньової економіки (за оцінками фахівців ця частка складає близько 50%, але в умовах продовження коронавірусної кризи та масового закриття дрібного бізнесу цей негативний тренд буде зростати); це веде до зменшення доходів бюджетів (оскільки не сплачуються / мінімізуються податки на доходи фізичних осіб, єдиний податок для підприємців та податок на прибуток для підприємств), зменшення соціальної захищеності громадян (не сплачується/мінімізується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який є основою для подальшого нарахування пенсії для особи);
  • Незахищеність прав власності та нерівні умови ведення підприємницької діяльності, що обмежує можливості активного залучення іноземних інвесторів у реальний сектор економіки та сферу послуг;
  • Масова трудова міграція активного, працездатного населення за кордон;
  • Низька якість інфраструктури (транспортної, комунікаційної) за межами національних транспортних мереж – у сільській місцевості, а особливо у віддалених гірських районах;
  • Нерівномірність у економічному розвитку низинних і гірських районів області, що є дуже актуальним саме для Закарпаття;
  • Низький рівень доходів населення регіону порівняно з іншими областями України – за даними державної служби статистики у липні 2020 року на Закарпатті середня заробітна плата становила 10244грн., що складає тільки 87% середньої по Україні (середня по Україні – 11804 грн.)

З власного практичного досвіду та спілкування з науковцями та фахівцями – практиками регіону вважаю, що розв’язання вищезазначених проблем Закарпаття може бути частково вирішено за рахунок підтримки на державному та регіональному рівнях розвитку таких напрямків, як:

  • Туризм, оздоровлення та сфера гостинності;
  • Агровиробництво та розвиток малих переробних підприємств (для продукції овочівництва, ягід та фруктів, винограду, бобових… ), а також розвиток і просування на національний ринок екологічно чистої та натуральної продукції харчової та легкої промисловості регіону;
  • Відновлення, модернізація та створення нових сучасних підприємств в деревообробній та меблевій промисловості, яка традиційно була однією з найбільш важливих галузей економіки області, наприклад, у періоди найбільшого її розквіту у даній сфері працювало близько 60% зайнятих у промисловості регіону; хочу зазначити, що за данимиЗакарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства  рівень лісистості області складає 52%, а середній запас деревної маси на гектарі регіону майже у два рази більше за середній показник по Україні (відповідно 350 куб. м. та 186 куб. м);
  • Більш ефективне використання прикордонного потенціалу регіону у розробці та реалізації спільних із сусідами інфраструктурних проектів щодо природоохоронних заходів, у розбудові транспортної доступності віддалених районів області, програм соціального розвитку у сфері освіти та охорони здоров’я, підтримки спільних ініціатив у розвитку підприємництва (туризм, агровиробництво, послуги) у сільській місцевості;
  • Ефективне використання транзитного потенціалу регіону та наявної розвиненої мережі митних пунктів з іноземними державами, впровадження спрощення процедур митного контролю та оформлення митних вантажів відповідно до базового документу «Рамкові стандарти безпеки і полегшення світової торгівлі» (2005 р.) для пришвидшення процедур перетину кордону вітчизняними та іноземними перевізниками; формування на цій базі транспортно-логістичних центрів;
  • Відновлення повноцінного функціонування спеціальної економічної зони в Закарпатті (яка була створена у 2001 році відповідно до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», однак з 2005 року відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» було скасовано спеціальний (пільговий) режим), яка засвідчила досить високу ефективність.

Крім того, з урахуванням сучасних тенденцій глобальної економіки та перспектив майбутнього розвитку регіону доцільно зосередитися на розвитку високотехнологічних наукоємних виробництв, інформаційно-комунікаційних технологій та транспортної інфраструктури (автомобільної, залізничної) й систем високоякісного зв’язку.

Хочу більш детально обґрунтувати важливість розвитку саме цих видів економічної діяльності для нашого регіону, наголосити на тому, які практичні результати для економіки та мешканців дає підтримка цих галузей, а також запропонувати окремі методи щодо їх підтримки.

Туризм, оздоровлення та сфера гостинності – ця сфера останні десятиріччя характеризувалася дуже динамічним розвитком, сьогодні набуває поширення такий спосіб життя, коли оздоровлення, короткострокові подорожі вихідного дня, активний відпочинок, дотримання здорового способу життя, заняття спортом на природі є ознакою здоров’я, відповідності сучасним трендам життя.

У зв’язку з обмеженнями і закриттям кордонів через пандемію, вітчизняна сфера туризму та гостинності (внутрішній туризм) має потенціал для досить активного розвитку за дотримання певних умов та політики державної і місцевої підтримки. Сфера оздоровлення і туризму також є одними з традиційних галузей економіки регіону, у нас працюють великі санаторні комплекси об’єднання «Закарпаткурорт», нові приватні санаторні заклади, сучасні готелі та відпочинкові комплекси, бази відпочинку, у віддалених гірських районах популярністю користуються сільські садиби.

Саме для Закарпаття сфера туризму, оздоровлення дасть можливість частково вирішити такі гострі проблеми регіону як:

  • Зайнятість населення – особливо у сільських та гірських районах; це зможе частково скоротити масову трудову міграцію і призупинити занепад малих віддалених населених пунктів;
  • Підвищення рівня доходів громадян, залученого бізнесу та місцевих бюджетів (що є актуальним для гірських територій області, де мало можливостей розвитку інших галузей економіки) і відповідно, підвищення якості життя громадян, збільшення потенціалу для розвитку підприємництва, покращення суспільного середовища у громадах;
  • Забезпечення мультиплікативного ефекту для динамічного розвитку суміжних галузей (готелі, ресторани і громадське харчування, пасажирські перевезення, екскурсійна діяльність, організація дозвілля, ярмарок, фестивалів, музеї, природні парки), тобто сфера туризму, оздоровлення та відпочинку може стати своєрідним «драйвером» для активізації підприємницької діяльності багатьох видів у конкретних селах і селищах. У нас є гарні приклади Поляни, Косина, Велятино, Солотвина, де саме такі заклади є стимулом для розвитку місцевої економіки;
  • Популяризація регіону як туристичної та оздоровчої місцевості, яка пропонує комплексний туристичний продукт високої якості для приваблення інших туристів з України та закордону;

На нашу думку, для підтримки розвитку цієї сфери доцільно:

Органам державної влади та місцевого самоврядування:

  • Проводити більш активну політику просування регіону як туристичного;
  • Більш активно залучати учасників ринку (готелі, бази відпочинку, сільські садиби) до виставок, ярмарок для популяризації конкретних закладів;
  • Забезпечити можливість доступу до дешевих кредитних ресурсів для покращення якості послуг та їх наближення до стандартів (особливо це важливо для малих підприємців, що працюють у цій сфері);
  • Розвиток фахових інтернет мереж з тематики туризму, оздоровлення та гостинності; можливостей професійного навчання або постійного підвищення кваліфікації працівників.

Закладам, які працюють у сфері туризму, оздоровлення та гостинності доцільно:

  • Забезпечувати надання певного стандарту якості послуг туристам та відпочивальникам, що особливо актуально для невеликих сільських садиб;
  • Постійно підвищувати кваліфікацію своїх працівників та навчати їх новим технологіям, що з’являються у цій сфері;
  • Використовувати максимально можливості інтернет мережі для популяризації своїх закладів;

Агровиробництво та розвиток малих переробних підприємств, в т.ч. екопродуктів – слід наголосити, що сільськогосподарське виробництво (особливо рослинництво) характеризується вираженою сезонністю, що впливає на ритмічність ділового циклу таких підприємств та фермерів. У цій сфері у регіоні переважно працюють дрібні товаровиробники, фермери, домогосподарства, тому підтримка розвитку цієї сфери у регіональному розрізі буде сприяти:

  • Підвищенню зайнятості населення, як безпосередньо в сфері агровиробництва, так і переробки продукції овочівництва, бобових, ягід та фруктів, винограду;
  • Формування доходів домогосподарств, фермерів та місцевих бюджетів (за рахунок плати за землю і єдиного податку);
  • Продуктивне використання земельних ресурсів та відновлення занедбаних земель;
  • Виробництво екологічно чистої готової продукції з високою доданою вартістю (соки, варення, овочеві маринади, соуси, заморожена продукція, висушені фрукти, ягоди та окремі овочі  тощо); таку продукцію можна тривалий час зберігати, транспортувати у інші регіони і навіть експортувати. Це дуже важливо, тому що вирощування сільськогосподарської продукції є тривалим і досить вартісним процесом, дуже залежить від погодних умов, а термін зберігання овочів, фруктів, ягід (особливо, якщо нема спеціальних морозильних сховищ) незначний, вони швидко псуються і стають непридатними до споживання.

На нашу думку, для підтримки розвитку цієї сфери потрібно забезпечити:

  • Доступ до дешевих кредитних ресурсів (через державні цільові програми підтримки саме малих товаровиробників у сільському господарстві) для закупівлі сучасної техніки, пального, добрив, засобів захисту, тощо;
  • Доступне навчання сучасним технологіям ведення сільського господарства, вирощування, зберігання та переробки агропродукції в регіональних умовах, з урахуванням специфіки гірських територій;
  • Доступ до регіональних ринків збуту продукції агропереробки для дрібних фермерів, домогосподарств, які займаються вирощуванням цієї продукції;
  • На національному рівні популяризувати регіональних виробників екологічно чистої продукції харчування.

Відновлення і модернізація деревообробної та меблевої промисловості – один з видів традиційної промисловості в регіоні, яка, на жаль, за останні десятиріччя практично зруйнована; наголошуємо на тому, що природний ресурсний та людський потенціал для відновлення цієї галузі ще залишився, однак матеріальна виробнича база, звичайно, потребує оновлення та модернізації. Таким чином, передумовами для відродження є:

  • Багата природна ресурсна база;
  • Кваліфіковані і досвідчені у даній сфері працівники, що частково вирішить проблему зайнятості у гірських районах;
  • Підвищення рівня обробки сировини до готової продукції (збільшення доданої вартості) на рівні регіону. Це дуже важливо, тому що ми експортуємо за копійки деревину (сировину), а потім знову імпортуємо вже готову продукцію (меблі, деревоматеріали) у 3-5 разів дорожче. Для регіону вигідно підтримати відродження цієї сфери (через цільову програму пільгового кредитування придбання обладнання для даної сфери, яке відповідає усім екологічним вимогам), тому що виробляючи готову продукцію, ми забезпечуємо збільшення доходів працівників, підприємств та місцевих бюджетів;

Більш ефективне використання прикордонного розташування регіону через участь суміжних регіонів у вирішенні спільних питань природоохоронного, транспортного, соціального, економічного характеру. У даному випадку доцільно більш активно приймати участь у якісній підготовці та поданні заявок на участь у міжнародних проектах транскордонного співробітництва, які діють на території області.

Ефективне використання транзитного потенціалу регіону та наявної мережі митних пунктів, формування транспортно-логістичних центрів дає можливості для досить активного розвитку у регіоні підприємств митної інфраструктури, що дозволить покращити якість митного обслуговування учасників зовнішньоекономічної діяльності та сприятиме пришвидшенню проходження митних формальностей.

Потрібно наголосити, що Закарпаття має певні незручності через великий транзитний потік вантажних автомобілів до кордонів з Словаччиною, Угорщиною та Румунією – пошкодження дорожнього покриття (особливо влітку), підвищення транспортного потоку та аварійності (особливо у погані погодні умови, зимовий період), погіршення якості та забруднення повітря, загазованість. Тому вважаємо доцільним запропонувати КМУ та ВР розробити положення про те, щоб частина митних платежів (по ПДВ – не менше 20-25%), які нараховуються на вантажі, які фізично перетинають митний кордон України через обласні пункти пропуску залишалося у регіоні, як компенсація на підтримання у належному стані автомобільних доріг, на фінансування потреб екології.

Також важливим є відновлення авіасполучення та впровадження міжнародного авіасполучення, який збільшить потік туристів, відповідно це сприятиме економічному розвитку регіону; Реконструкція та розвиток закарпатського обласного КП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»до рівня вантажного, який в рази підвищить розвиток міжнародної торгівлі, оптимізує логістичні схеми. Авіаперевезення є доступними для великої кількості замовників, які потребують, перш за все, швидку доставку товарів та вантажу;

Відновлення режиму спеціальної економічної зони – на прикладі повноцінного функціонування ВЕЗ «Закарпаття» доведено вагомість та ефективність цього інструменту залучення іноземних інвестицій. Зокрема,завдяки механізму стимулювання залучення інвестицій у період 2001 – 2005 років вдалося привабити світові корпорації, такі як IKEA, Phillips, TDK, JVC, Henkel, Groclin, Jabil, Yazakiдо реалізації проектів у регіоні. Тому повноцінне відновлення можливостей залучення інвестиційного ресурсу на пільгових умовах в рамках СЕЗ покращення інвестиційну привабливість регіону (особливо у гірських районах), сприятиме зростанню зайнятості та відповідного збільшення доходів громадян та місцевих бюджетів.

Це коротке бачення перспективних напрямків підтримки розвитку регіону з урахуванням наявної ресурсної бази (природної, економічної, соціальної) та його порівняльних переваг. Хочу наголосити на тому, що важливо підтримувати власного регіонального виробника продукції, переважно це малий бізнес та мікробізнес, які у всьому світі вважається основою для формування стабільного середнього класу у суспільстві".

напрямки розвитку Закарпаття перспективи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
843 перегляди у жовтні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
25 жовтня о 18:54 до Служби порятунку надійшло повідомлення про загорання вантажного автомобіля MAN. Подія трапилася на 750-му кілометрі траси Київ-Чоп поблизу с. Голубине Свалявського району. Водій-далекобійник саме їхав із Мукачева у м. Рівне, коли загорівся моторний відсік машини. До приїзду рятувальників він разом з іншими водіями намагався загасити полум’я за допомогою вогнегасників. За викликом на місце направили відділення 9-ї державної пожежно-ряту...
Новини компаній
Друга хвиля пандемії коронавірусу розпочалася. Це вже визнали в країнах Європейського Союзу. Активно готуються до неї і в Україні. Представники МОЗ планують розгортати спеціальні пункти допомоги та закликають громадян дбати про власне здоров'я: уникати великого скупчення людей, носити захисні маски, ретельно мити руки тощо. А там часом кількість нових випадків зараження невпинно зростає. Нещодавно вона перевищила сім тисяч осіб за добу. Однак пік захворюва...
Кримінал
Берегівською місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт щодо раніше судимого мешканця Мукачева за фактом вчинення розбійного нападу в с. Яноші на Берегівщині. Нагадаємо, подія трапилася 31 березня поточного року. За інформацією слідства, двоє осіб зі зброєю напали на місцевого мешканця, коли той виїжджав зі свого двору. Обвинувачений здійснив серію пострілів в бік 52-річного чоловіка, чим завдав йому кілька вогнепальних кульових поранень. Ві...
Суспільство
Під час експедиції виявили також ковані масивні наконечники арбалетних стріл, десятки фрагментів кахлів без візерунків. Перші археологічні дослідження вежі донжон нещодавно відбулися у Невицькому замку. Нині до перлини Закарпаття прикута увага громадськості. Реставрації замок чекав роками, до всього виникли проблеми зі збереженням охоронної зони пам’ятки. Про знахідки та відкриття першого археологічного дослідження центрального замкового донжону Медіацентр...
Суспільство
Про кількість автомобілів перед пунктами пропуску повідомили у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України. Так, станом на 09.00 годину 26 жовтня значна черга з автомобілів є КПП "Лужанка", тут зібралось близько 140 автомобілів. Черги є й на двох інших пунктах пропуску. На КПП "Косино" стоять 10 автомобілів. Така сама кількість на КПП "Дяково".
Суспільство
Ужгородський водоканал повідомляє, що в зв’язку з проведенням аварійно-відновлювальних робіт на вулицях Михайла Грушевського, 70 та Льва Толстого, 31 буде призупинено водопостачання за цими адресами. Водопостачання буде відновлено одразу ж після завершення робіт. Інформація від Ужгородська міська рада
Суспільство
Голова Закарпатської ОДА та кандидат в депутати Закарпатської обласної ради від політичної партій «Слуга народу» Олексій Петров вважає, що «влада, ЦВК, дільничні комісії виявилися не повністю готовими до виборів в умовах карантинних обмежень». Про це він повідомив на своїй офіційній сторінці у соцмережі Фейсбук. Також Олексій Петров вибачився перед виборцями за черги. «Вірус вносить корективи у наше життя, але, дуже сподіваюся, що він не вніс корективи у в...
Суспільство
Обмеження, які встановлюють для Перечинського району із понеділка, 26 жовтня: ЗАБОРОНЕНО: відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім учнів (вихованців) спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів за умови дотримання в них відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю стану здоров’я учнів (вихованців) ; приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах ку...
Суспільство
Станом на 20:00 у Мукачівському районі проголосували вже 84277 виборці, у Берегівському - 62109, Хустському - 45959, Тячівському – 41465, Рахівському – 20314, Ужгородському – 94318.Такі дані станом на 20:00, 25 жовтня, представники "ОПОРИ" отримали від районних територіальних виборчих комісій. Майже 40 відсотків виборців проголосували на Закарпатті.