Ужгород у червні: десятки квітів і одне «макаронне» дерево (ФОТО)

Червень в Ужгороді випробовує нас і спекою, і дощами, і грозами, і задухою, і коливанням температури від 21 до 33 градусів протягом дня. Але має місто над Ужем одну родзинку, яка компенсує усі погодні метаморфози, – це унікальна флора, яка квітує чи не круглий рік.

Кінець червня – час цвітіння десятків квітів, коли конкуренцію благородним трояндам складають не менш благородні лілії, а також ніжні і невагомі гортензії. Кількість відтінків у цьому міському букеті перелічити важко, адже свій індивідуальний колір мають не лише кожна квітка, але й кожна її пелюстка.

Над усім квітковим різнобарв’ям Ужгорода зараз тисячами білосніжних хмаринок висяться суцвіття катальпи – дерева з десятком альтернативних назв і цікавою історією. Величне дерево і його молоді родичі оселилися в Ужгороді у Боздоському та Ротарі-парку, вздовж дороги на вулиці Т. Легоцького, біля обласного управління Нацполіції на вул. Ф. Ракоці, дорогою до греко-католицького кафедрального собору на вул. Капітульній тощо. І якщо квітучі молоді катальпи помітити легко, то на дерева віком 40-50 років треба дивитися, високо задерши голову. Але є орієнтир – аромат, солодкий і п’янкий.

«Макаронне дерево з квітами орхідеї» – опис катальпи, який звучить хоч і дивно, але доволі реалістично. Дійсно, зараз з гілок рослини звисають минулорічні «спагеті» – тонка стручкова квасоля довжиною 20-50 сантиметрів, наповнена невеликим пласким насінням. Квіти ж дійсно схожі на екзотичні орхідеї. Завдяки великому серцеподібному листю катальпа є улюбленим місцем для багатьох птахів, яким надає притулок від дощу та вітру. В Ужгороді під катальпами ховаються не лише пернаті, але й люди і автомобілі – розлогі гілки утворюють чудове укриття і від негоди, і від спеки.

Назва катальпи походить з мови індіанців маскокі, де «kutuhlpa» означає «крилата голова». У 1753 році шведський природознавець Карл Лінней опублікував назву дерева як «Bignonia catalpa». Бобовий стручок з насінням став основою альтернативної народної назви – «Індіанське бобове дерево» або «Сигарне дерево».

Також існує легенда, що катальпа – це дерево слонів і мавп. До тварин екзотична рослина не має жодного відношення, але форма листя, що нагадує вуха слона, і плоди, схожі на хвости мавп, дали підстави для такої цікавої характеристики.

Попри наявну інформацію, що через сік з катальпового листя під деревом нічого не росте, в Ужгороді у тіні катальпи ростуть і міські клумби, і газонна трава. Ще одна гарна особливість цієї рослини – це рясний квітопад, коли квіти катальпи набираються дощової води і падають від власної ваги. Отож квітнуть вигадливими «орхідеями» і тротуари, і сусідні кущі, і проїжджі частини, і газони.

Яка ж користь від катальпи? Переважно декоративна. Деревина ця доволі м’яка, тому у промисловості майже не використовується, хіба для виготовлення не надто якісних гітар. З лікувальною метою використовують листя, кору і стручки китайської, бегонієвої та прекрасної катальпи, два останні види саме ростуть в обласному центрі Закарпаття. Однак цілющі властивості рослини є скоріше припущенням, і на практиці поки що тільки вивчаються. Водночас, користь у вигляді окраси парків і вулиць, затінку у спеку, укриття під час дощу точно доведена.

Попри те, що представники квітучих дерев поширені у теплих та субтропічних регіонах Північної Америки, Карибів, Східної Азії, в Ужгороді катальпі теж доволі комфортно. «Сайт міста Ужгород» розповів вам про локації «макаронних» дерев, залишив візуальні підказки, тож треба лише помітити цю величну красу.

Далі буде… (адже за місяць в Ужгород прийде софоровий бум).

Катерина Ірха спеціально для Сайту міста Ужгород 0312.ua