Героїчні історії українських прикордонників: у Чопі експонували легендарні картини литовської художниці (ФОТОРЕПОРТАЖ)

В останній день зими, 29 лютого, у самому центрі Чопа презентували експозицію картин відомої художниці Беати Куркуль – громадянки Литви, польки за національністю й українки в душі.

Вже вдруге мисткиня привозить виставку своїх робіт на Закарпаття. У 2017 році на запрошення Мукачівського прикордонного загону перша виставка відбулася у замку «Паланок», а цього разу вона приурочена до річниці Чопського прикордонного загону. І це символічно, адже з 2014 року Беата Куркуль створює своєрідний образотворчий часопис про українських прикордонників – на мирній землі й на передових рубежах захисту рідної землі від російської агресії. Художниця розповідає, що захоплення, яке переросло у важливу частину життя, з’явилося випадково – через волонтерську діяльність чоловіка.

«У 2014 році у мого чоловіка-волонтера з’явилися підопічні-прикордонники. І за всі ці роки у нас зав’язалася міцна дружба, заснована на взаємній симпатії і глибокій повазі. Все почалося з кількох робіт, які викликали цікавість у прикордонників, і з 2015 року ми тісно співпрацюємо. Це і виїзди у різні прикордонні загони, й на ділянки кордону… Прикордонники діляться своїми історіями, відео- і фотоматеріалами. І так, за ці роки вони стали для нас другою родиною. Ці картини – не лише моя творчість, це наша спільна робота з бійцями. Адже якби вони не допомагали, не надихали, не підтримували, то, можливо, цих полотен і не було б або ж вони виглядали зовсім інакше», – розповіла художниця журналістці «Сайту міста Ужгород».

Беата Куркуль працює у техніці комп’ютерної графіки 2D, що зумовлено її основною роботою у сфері створення комп’ютерних ігор. У розпорядженні художниці графічний планшет, електронне перо, комп’ютер і програма, яка дозволяє малювати. Плюс такої техніки – можливість відтворення картин на будь-якому носії і поверхні. «Я не маю художньої освіти. Мій перший фах медичний, а другий історичний. Художницею я стала, коли у 2008 році переїхала з Литви до Києва. Там я й перекваліфікувалася», – повідомила пані Беата.

За період з 2015 року світ побачили 85 повноколірних картин і ще понад 500 різноманітних замальовок та ескізів. Ці роботи мають у вільному доступі прикордонники, для яких художниця спеціально створила файлосховище. Саме звідти картини потрапляють на борди, банери, плакати, листівки… Ще більше зображень авторства Беати Куркуль ми бачимо у соціальних мережах, де вони стали певним символом і образом українських воїнів, які боронять кордон України.

«Є кілька робіт загальної тематики, коли образ просто виник у голові. Але основна частина картин – це історії конкретних людей, безпосередніх подій, або ж вони основані на тих матеріалах хронік, якими діляться прикордонники», – зазначає Беата Куркуль. Вона додає, що з героями своїх картин постійно підтримує зв’язок, відстежує їхні долі і радіє, що має таку можливість.

Одна з найвідоміших картин, підписана «Даша і Женя», – це момент з життя прикордонника і його маленької донечки. «Хотіла намалювати бійця, який саме перебував у госпіталі, а він попросив, аби зобразила його доньку. Так і вийшла картина, яка у результаті стала такою популярною. Дівчинка з полотна вже підросла, ми зустрілися з нею 2 роки тому на виставці у Харкові. Це надзвичайно приємні моменти», – ділиться художниця.

Роботи Беати Куркуль стали невід’ємною частиною побуту наших прикордонників, які розміщують їх у загонах та розташуваннях у зоні проведення ООС, зберігають вдома й у телефонах. Експоновані нині у Чопі картини художниця подарувала Чопському прикордонному загонові, а влітку планує знову відвідати Закарпаття із новою виставкою.

«Я закохалася у ваш край з першого візиту у місто Мукачево. Це дійсно любов і симпатія до міст, а головне – до гір! Вони неймовірні!», – ділиться враженнями литовська художниця. У відповідь свою дяку і повагу їй висловлюють прикордонники, яким близькі її почуття і які цінують її бачення своєї служби. Особливий же ажіотаж представлені у Чопі роботи викликали у дітей, які впізнавали у відтворених образах своїх батьків, а у маленьких героях на полотнах – себе.

Сайт міста Ужгорода

Читайте також: Як голосувала сусідня Словаччина: блок президента, прем’єр та усі угорці сенсаційно програли вибори