Парку бути: «Кірпічка» стала на крок ближчою до отримання нового звання (ФОТО)

Цього тижня в Ужгороді відбулися громадські слухання, на яких обговорили зокрема детальний план території, обмеженої площею Кирила і Мефодія, вулицями Минайською, 8 Березня (до ЗОШ № 19), ЗОШ № 12, 15 та вулицею Заньковецької.

Про це повідомляє Тетяна Літераті, журналіст Про-Заходу.

Центром цього кварталу є парк Перемоги, або «Кірпічка», як його називають городяни. Через це на обговорення завітали й представники громадської ініціативи «Кірпічка», члени якої вже кілька років борються за те, аби територія навколо озера не була забудованою, а отримала статус рекреаційної зони.

На детальному плані, який у міській раді представили для розгляду, під майбутній парк виділено 9,9 гектарів землі. Колись, після того, як тутешній цегельний завод припинив використовувати цю територію у промислових цілях, міська влада перетворила котлован площею 15, 5 гектарів на парк «Перемога». Однак дивним чином у 2007 році парк втратив статус рекреаційної зони, а міська влада передала 6 гектарів парку під забудову. Більше двох останніх років мешканці району та активісти, котрі об’єдналися в ініціативну групу «Кірпічка», у судах відстоювали єдину зелену зону в цій частині міста. Нарешті не так давно суд повернув ці землі у власність громади, але парком «Кірпічка» офіційно досі не вважається.

Детальний план території, представлений на громадських слуханнях

Представник ініціативної групи «Кірпічка» Микола Яцков розповів «Про Заходу», що за фальшування документації, яке відбулося у 2007 році, досі ніхто не покараний. «Прокуратура області обіцяла це з’ясувати, бо ми не знаємо, хто конкретно зробив так, аби «Перемога» втратила статус парку, хоча відомо, що це робилося в стінах міської ради, – зауважує пан Микола. – Хай це питання з’ясовують правоохоронні органи, бо ця територія й нині офіційно є зоною житлової та господарської забудови. Аби парк знову став парком, потрібно зробити ще кілька кроків. Доопрацьований після цих громадських слухань детальний план території буде винесений на розгляд міських депутатів. Після того треба буде затвердити межі парку в натурі й визначити, що ця територія є рекреаційною. А тоді вже можна буде приступати до планування самого парку: доріжок, нових підходів, насаджень, лавиць, освітлення тощо. На сьогодні наша ініціативна група має три запропоновані волонтерами проєкти облаштування «Кірпічки», які ми можемо представити на розгляд міській владі та ужгородцям. Сподіваємося, що ще цього року межі «Кірпічки» будуть затверджені, і ця територія поверне собі статус парку. Якщо теперішня міська влада не встигне цього зробити до місцевих виборів, то це вже буде завданням влади наступної».

Попри слова Миколи Яцкова про те, що майже всі нюанси детального плану території були під час численних зустрічей та консультацій з фахівцями управління архітектури та містобудування і проєктантами узгоджені, на громадських слуханнях звучали додаткові пропозиції та зауваження. Загалом територія цього району на планах особливо не змінюється, от тільки на місці гаражного кооперативу в майбутньому може «вирости» житлова та громадська забудова із багаторівневим паркінгом, під житлову забудову відходить і наразі вільна територія біля руїн колишнього цегельного заводу, вказане на плані і впорядкування території біля колишнього універмагу «Україна». Серед цих об’єктів найбільше критики лунало в бік житлової забудови на землях запасу, які наразі належать громаді міста. На цій ділянці розміром трохи більше гектара, яка утворилася з нашарувань будівельного сміття, нині ростуть дерева. І саме там за планом у майбутньому може з’явитися багатоповерхова житлова забудова.

Представники ініціативної групи «Кірпічка» просять включити цей гектар вільної землі в межі парку, зробивши його ще трохи більшим. Вони вважають, що негоже зводити будинок впритул до колишнього цегельного заводу, де в роки Другої світової війни було гетто, до того ж висотний будинок на цьому підвищенні буде нависати над усією територією парку, порушуючи його затишність. В разі ж, якщо рішення буде прийняте на користь забудови, члени ініціативної групи просять зменшити висотність будівлі, не робити її дев’ятиповерховою, як сусідні будинки. Вислухавши ці зауваження, головний архітектор міста Олег Боршовський повідомив, що усі ці пропозиції розгляне проєктант, котрий має надати і обґрунтувати висновки. Ще одне зауваження, яке також направлять проєктанту, прозвучало на громадських слуханнях від мешканців будинку № 20 по вул. 8 Березня. За планом від прибудинкової території навколо цього будинку біля озера «відривають» смужку землі, на якій наразі знаходиться парковка жителів і альтанки, де люди відпочивають. Цю смужку ужгородці просять закріпити за прибудинковою територією, аби мешканці будинку могли й надалі її використовувати для своїх потреб.

Як запевняли членів ініціативної групи, відповіді по цих пропозиціях ще раз будуть обговорені з активістами, після чого усі зацікавлені підпишуть так званий акт узгодження. Лише тоді детальний план території запропонують до розгляду на сесії міської ради. Обговоривши пропозиції, учасники громадських слухань проголосували за детальний план території із зауваженнями. Далі – справа за проєктантом, котрий має близько місяця, аби опрацювати пропозиції активістів і надати свої висновки.

Фрагмент волонтерського проєкту планування парку, який передбачає схему збору дощової і талої води

Як пояснив Микола Яцков, якщо проєктант врахує побажання членів ініціативної групи, площа майбутнього парку збільшиться і буде сумарно дорівнювати 10,5 гектарів. «Ініціатива «Кірпічка» на цій стадії задоволена тим, що ми маємо, – веде далі Микола Яцков. – Але попереду ще багато роботи, результатом якої має стати гарний і комфортний парк. Треба вже думати про нові виходи до парку, про збір дощової води для того, щоб поповнювати води озера, про благоустрій цієї території та його планування. Ми бачимо, що питання «Кірпічки» вже давно є важливим не лише для мешканців цього району, а й для всіх містян. Бо зелених зон в Ужгороді катастрофічно не вистачає, тому ми маємо боротися за кожну з них, нарощувати і збільшувати зелені масиви, аби в місті стало комфортніше жити».