Закарпатська палинка – НЕ горілка і НЕ самогон

Тема міцного алкоголю зазвичай обговорюється у вузькому колі, як правило, під час його вживання. Хоча, зважаючи на обсяги виробництва і споживання, проблематика заслуговує на широке обговорення та публічне висвітлення.

Асортимент магазинних поличок добре відомий навіть тим, хто не вживає міцний алкоголь. Водночас, на увагу заслуговують і ті напої, які увібрали традиції багатьох поколінь і країн. Для Закарпаття тема актуальна тим, що тут виготовляють палинку – найвідоміший алкогольний «бренд» Карпатського регіону. Днями про культуру споживання палинки говорили в Ужгороді.

Президент Закарпатської туристичної організації Федір Шандор наголосив, що помилково вважати палинку самогоном. «Самогон – це те, що робиться вдома, ним може бути і вино, і бренді, і шампанське. А палинка – це те, що виготовляється із дотриманням галузевих стандартів, які диктують Франція, Німеччина, Італія, і державних стандартів (ДСТУ) щодо даного продукту», – зазначив він, додавши, що загалом є відмінності між такими різновидами міцного алкоголю, як водка і горілка.

«Горілку, до речі, виготовляли і до Дмитра Меделєєва, тобто до 1865 року, коли той винайшов водку. А горілку пили ще козаки, коли приймали новачка на Січ. Вона виготовлялася із зернових культур і проходила тривалий цикл виробництва. А палинка – це фракційна дистиляція, вона виготовляється з фруктів із мінімальним додаванням цукру. Цей міжнародний норматив ввела Угорщина, але ми до неї долучені, адже мешкаємо у Карпатському регіоні. Палинка – це все, що зроблено із фруктової фруктози, плюс виноградна глюкоза. Загалом на цей напій витрачається неймовірна кількість фруктів. Зверну увагу, що при виготовленні водки втрати продукту складають 10-15%, горілки – 30-40%, а палинки – 60-70%. Цим, зокрема, зумовлена й вартість вказаних продуктів», – розповів Федір Шандор.

«Палинка, як і всі дистиляти, п’ються двома способами: до вживання їжі – це аперитив, і після – це дижестив. Загалом палинка п’ється, так би мовити, у «три носи». Перший ніс – це легка ароматика, коли ви сприймаєте напій на відстані не ближче, ніж за 10 см, щоб не обпалити носоглотку. Другий ніс – це хлопок, внаслідок якого алкоголь потрапляє на правильну середню зону язика, тоді відчуваються усі аспекти фруктози. Третій ніс після короткого проміжку часу, коли краплю палинки, немов парфуми, ви наносите на руку, щоб відчути аромат фрукта, який був основою палинки. Ось так її вживати правильно», – розповів Федір Шандор.

Про те, що закарпатська палинка – алкоголь не лише якісний, але й гідний визнання, свідчить перемога цього міцного напою на поважному конкурсі в Угорщині – державі, де виробництво палинки перетворили на національний бренд й одну з візитівок країни.

«На сьогодні на ринку представлені 10 видів наших дистилятів, вісім з них ми ризикнули подати на один із найтитулованіших конкурсів в Європі, який проходив у Сегеді. Із 346 учасників, а це 112 фірм і 234 палинчарні, від України було представлене тільки наше підприємство. І з восьми видів продукції сім отримали медалі. Особливу відзнаку журі фестивалю отримав наш джин», – розповів виробник закарпатської палинки, директор ТОВ «Агрофруктсервіс» Віктор Феєр. Він також додав, що це не перша, хоча й поки найвагоміша, відзнака і визнання унікального продукту, виготовленого на Закарпатті.

Важливо пам’ятати, що дотримання правил вживання палинки та й взагалі будь-якого алкоголю – це умова, яка убезпечить ваше здоров’я й не дасть організмові «посваритися» із головою. «Сайт міста Ужгород» нагадує, що заклик «Вживай відповідально!» – це не порожні слова.

Сайт міста Ужгород 0312.ua