Зміни до Конституції України не логічні і не прозорі: експертне обговорення в Ужгороді

У понеділок, 27 січня, в Ужгородському пресклубі під час пресконференції відбулося експертне обговорення запропонованих Президентом змін до Конституції України. Участь у зустрічі взяли експерти Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк та Юлія Кириченко, директорка ВГО «Інститут «Республіка» Олександра Гліжинська та доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин.

«Коли зміни до Конституції починаються у закритому режимі без широкої експертної і наукової дискусії, ми не можемо стояти осторонь, і основна наша функція – започаткувати все ж таки діалог…», – зазначила Юлія Кириченко.

Говорили експерти про 7 законопроєктів, які пропонує Президент з тим, аби їхній зміст знайшов відображення й у тексті Конституції. Йдеться про такі напрямки, як децентралізація, повноваження гілок влади, народовладдя тощо.

Нагадаємо, що наприкінці 2019 року Президент України вніс до Парламенту законопроєкт щодо децентралізації влади, а вже 16 січня 2020 року відкликав його, зазначивши, що документ потребує доопрацювання.

«…Ми не бачили концепції цих змін. Те, що ми побачили, це рух у напрямку послаблення Парламенту (зокрема, через слабкість статусу народного депутата) та посилення влади Президента. Далі Конституційний Суд України своїм рішенням заблокував зміни щодо трьох законопроєктів, аргументувавши це тим, що вони можуть призвести до обмеження прав людини…», – розповіла Юлія Кириченко.

Експерт Олександр Марусяк повідомив, що наразі існують нюанси щодо юридичного тлумачення законопроєктів, навівши приклад проєкту закону про можливість утворення при Верховній Раді додаткових дорадчих органів.

«Цей законопроєкт є беззмістовним, оскільки Парламент і так може утворювати такі органи. Більше того, вони вже функціонують. Наприклад, Апарат Верховної Ради України», – додав Олександр Марусяк. Ще два законопроєкти отримали позитивний висновок Конституційного Суду – про народовладдя та закон «про 300 депутатів».

Однак і тут були висловлені зауваження.

«У законі про зменшення кількісного складу Парламенту передбачається, що його повноваження припиняються у день виборів, а поновлюються, коли нова Рада почне працювати. Це призведе до того, що Україна місяць або більше житиме без Парламенту. В умовах російської агресії неприпустимо, аби законодавчий орган був не функціональним…», – підсумував Олександр Марусяк.

Про брак довіри до влади говорила Олександра Гліжинська, яка пояснила такий стан речей тим, що важливі для країни речі не озвучуються у публічній площині.

«Коли ми говоримо про Конституцію як акт установчої влади народу, механізм консультацій з боку влади має дотримуватися!», – наголосив Михайло Савчин.

Враховуючи те, що акти Парламенту є об’єктом судово-конституційного контролю, правник не виключає можливий тиск на Конституційний Суд або ж навіть зазіхання на його повноваження.

«Зміна Конституції – це глобальна зміна політики. Такі процеси, відповідно до європейських стандартів, починаються з ідентифікації проблеми – з’ясування, навіщо нам потрібно змінювати конституцію. Після окреслення проблем, які потрібно вирішити, експерти дають варіанти, як це зробити. Далі політики обирають найкращий з варіантів, виходячи з наявних ресурсів, потреб і можливостей. Потім мають відбуватися публічні обговорення і консультації на різних рівнях. А вже після узагальнень готується і оприлюднюється концепція, і має бути час на її усвідомлення. А далі справа за парламентом. Такий шлях єдиний правильний, а у нас процедура без концепції і бачення…», – зазначила Юлія Кириченко.

Сьогодні ж в Ужгороді відбувався Форум «Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами», де мали бути присутні і народні депутати. За словами організаторів цих тематичних заходів, усі напрацювання, експертні висновки та зауваження будуть систематизовані й передані парламентарям, адже саме Верховна Рада уповноважена рухати конституційний процес, який поки що характеризують як не логічний і не прозорий.

Сайт міста Ужгорода 0312.ua