ФОПам, інтернет-магазинам і банкам — приготуватися: які зміни чекають на українців у 2020-му

1. Контроль за розрахунковими операціями СПД на спрощеній системі оподаткування — більше, швидше, сильніше

З 19 квітня 2020 року застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) буде обов’язковим для платників єдиного податку II−IV груп з річним доходом 1 млн грн і більше.

Але з цього правила є винятки. Для окремих категорій застосування РРО буде обов’язковим незалежно від обсягу доходу. Йдеться про туристичний, готельний, ресторанний бізнеси, а також осіб, які реалізують товари і послуги через інтернет. Такі підприємці повинні будуть застосовувати РРО з 1 жовтня 2020 року. А вже з 1 січня 2021 року РРО повинні будуть застосовувати всі без винятку платники єдиного податку II−IV груп.

У вересні 2019 року цей законопроект викликав шквал обурення серед спрощенців, які занепокоїлися додатковими витратами на РРО, ускладненням розрахунків за своїми операціями з клієнтами, значними штрафами за неправильне проведення розрахункових операцій, некоректною роботою системи обліку даних РРО, яку адмініструє ДПС.

Особливо сильно ця новація зачіпала найбільшу у вітчизняному сегменті торговельний інтернет-майданчик Розетка і провідний приватний поштовий сервіс — Нову Пошту.

Ідеологи закону і представники ДПС заспокоюють — нові норми передбачають програмні РРО і єдинники зможуть вибирати, який тип РРО використовувати: класичний апарат або програмний (зокрема застосунки й відповідні банківські сервіси — Ред.) Процедура реєстрації РРО відбуватиметься в електронному кабінеті шляхом отримання фіскального номера. Однак збої в системі обліку даних РРО ніхто не скасовував, а некоректність її роботи спричинить додатковий головний біль для її користувачів.

Покупці (споживачі) товарів і послуг отримують право контролювати справжність і достовірність розрахункових документів, а також подавати скарги про порушення порядку проведення розрахункових операцій. Вже з 1 жовтня 2020 року, в разі порушення порядку проведення розрахунків, вони зможуть подати скаргу й отримати компенсацію вартості придбаних ними товарів, робіт або послуг. Компенсацію виплатять за рахунок штрафу порушника, якщо придбаний товар або послуга коштує понад 850 грн. Стурбованість суб'єктів господарювання цілком виправдана: знайдеться багато охочих отримати товари і послуги безкоштовно і поскаржитися на постачальника товарів.

2. Ринок фінансових послуг врегулюють інакше

З 1 липня 2020 р. буде остаточно ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Її функції будуть розподілені між НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НБУ стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів і бюро кредитних історій. НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди і фонди фінансування будівництва.

Закон спрямований на формування ефективнішої, прозорішої та надійнішої фінансової системи, що відповідає міжнародним стандартам.

Очікується, що НБУ і НКЦПФР, маючи в своєму арсеналі суттєві повноваження щодо застосування санкцій, ефективніше впораються з викликами, які стоять перед небанківським фінансовим ринком. Усім небанківським фінансовим установам слід готуватися до жорсткіших вимог до їхньої діяльності, зокрема до ризик-менеджменту і корпоративного управління.

3. Банкам доведеться оплатити боротьбу з фінансовою безграмотністю

З 2 березня 2020 року всі банки повинні надати на своїх вебсайтах вичерпну інформацію про послуги. Зокрема, їх повну вартість, комісію, умови дострокового повернення, можливі штрафи в разі невиконання клієнтом зобов’язань тощо. Навіть більше, з 2 червня на сайтах банків мають з’явитися калькулятори для розрахунку витрат і доходів від банківської послуги.

Ці нововведення спрямовані на підвищення фінансової грамотності. Клієнти зможуть отримати повну інформацію про фінансову послугу, а отже — виваженіше підійти до вибору фінансової установи, а також оцінити переваги і недоліки пропонованих умов фінансової послуги.

4. Процедура державних закупівель зміниться

У квітні 2020 року набирає чинності закон, який запроваджує низку важливих змін у процедуру державних закупівель. Передусім поріг закупівель буде знижено до 50 тис. грн, а торги від 50 до 200 тис. грн відбуватимуться за скороченою процедурою. Сьогодні дія закону не поширюється на закупівлі на суму 50−200 тис. грн.

Навіть більше, учасникам закупівель буде надано 24 години на виправлення неточностей у тендерній пропозиції, що зараз неможливо і призводить до відхилення заявки.

Щодо самих заявок, вводиться новий фільтр — так звана «аномально низька ціна», яка на 40% нижче середньої ціни пропозицій інших учасників торгів і/або на 30% нижче наступної за ціною пропозиції. Учасник, який запропонував аномальну ціну, зобов’язаний протягом одного робочого дня після аукціону надати її обґрунтування. Якщо він цього не зробить або замовник вважатиме обґрунтування неналежним — його пропозицію буде відхилено.

Як і зараз, замовник зможе застосовувати крім ціни й інші нецінові критерії оцінки, проте в 2020 році цей механізм буде врегульовано ясніше. Крім ціни можуть враховуватися також умови оплати, термін виконання, гарантійне обслуговування і «життєвий цикл» об'єкта закупівлі (термін його використання або обслуговування). Це означає, що чим нижча вартість життєвого циклу об'єкта закупівлі, тим більше шансів в учасника на перемогу в закупівлі.

Через часті зловживання шляхом оскарження результатів закупівель, у 2020 році державне мито за оскарження істотно зросте, приблизно до 1−1,5% від очікуваної вартості закупівлі, що, як очікують, припинить недобросовісні дії учасників закупівель у 2020 році.

5. Нові правила фінансового моніторингу

На підписанні у президента України наразі закон, за яким з 2020 року суму фінансових операцій, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, буде збільшено з 150 тис. грн до 400 тис. грн. У разі підписання цього закону, в 2020 році банки не будуть з’ясовувати походження коштів за операціями вартістю до 400 тис. грн, за винятком ситуацій, коли платника або операцію визначать як ризиковані за іншими критеріями.

6. Спрощення процедури оцінки об'єктів нерухомості

Очікується підписання президентом України закону, яким буде введено спрощену процедуру оцінювання об'єктів нерухомості. Завдяки цій системі будь-яка особа зможе отримати довідку про оцінку об'єкта нерухомого майна в стислі терміни та на її підставі укласти угоду щодо об'єкта нерухомості. У разі незгоди особи з визначеною вартістю можна буде звернутися до оцінювача і провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Законом також передбачено, що нотаріуси отримають право безкоштовного доступу до Єдиної бази для перевірки довідок і звітів про оцінку об'єктів нерухомості.

Закон ухвалено з метою ліквідувати наявну схему реєстрації звітів про оцінку об'єктів нерухомості та їх перевірку через авторизовані електронні майданчики. Сьогодні нотаріуси та оцінювачі змушені платити за користування державною Єдиною базою даних звітів про оцінку на користь приватних структур.