Тетяна Когутич: Дідух – це найбільш екологічна новорічна «ялинка» для українців (ФОТО)

У суботу, 28 грудня, у Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту у рамках новорічно-різдвяного ярмарку традиційно відбувся майстер-клас із виготовлення одного із символів Різдва – дідуха. Розповідала про автентичний оберіг майстриня і журналістка національного інформаційного агентства «Укрінформ» Тетяна Когутич, яка вже четвертий рік поспіль вчить усіх бажаючих перетворювати духмяне сіно на найбільш шановану українську різдвяну прикрасу.

«Дідух для українського народу – це символ Різдва. Зараз, коли точаться дискусії щодо того, чи новорічна ялинка має бути у горщику, чи жива, чи штучна, я кажу, що варто ставити вдома дідух, адже це найбільш екологічна «ялинка» для українців. Окрім того, це й найпатріотичніша «ялинка». Вона споконвічна, бо ще понад 100 років тому в українських селах ніхто ялинок не прикрашав, натомість ставили дідух як символ достатку, Різдва, коляди, як символ хліборобського народу, який живе і працює на своїй землі… Зазвичай дідух – це сформований і прикрашений великий сніп – перший або останній, зібраний з поля, - розповіла «Сайту міста Ужгород» Тетяна Когутич. - Його урочисто вносив до хати господар на Святвечір, вітаючи усіх зі святами. Дідух встановлювали на покуті, тобто під образами. Під дідух, серед іншого, ставили кутю та узвар для померлих родичів, які, як вважалося, на різдвяні свята поверталися додому. Після свята Василя або після Водохрещі дідух виносили з дому і спалювали. Однак зерно з дідуха не викидали, а знову сіяли чи згодовували худобі… І кожного року традиція повторювалася. Таким чином відбувався своєрідний колообіг дідуха в природі».

Вона зазначила, що дідух традиційно виготовляють зі злакових рослин. Під час майстер-класу до композиції потрапили овес, жито, різні види пшениці, ячмінь, тобто ті злаки, з яких готують хліб, а ще льон, з якого створюють одяг. Прикрашали дідух духмяними травами, висушеними квітами і декоративними елементами.

«Новорічно-різдвяний ярмарок проходить у нас в музеї вже третій рік поспіль. З кожним роком захід збирає все більше майстрів, які не лише представляють на продаж свої вироби, але й пропонують бажаючим долучитися до тематичних майстер-класів. Сьогоднішній майстер-клас з виготовлення дідухів – це наша традиція протягом чотирьох років, а представляє її – друг і помічниця нашого музею Тетяна Когутич. Відрадно те, що з року в рік все більше краян беруть участь у нашій акції. Це свідчить про те, що збільшується бажання дізнаватися про свої традиції, зокрема, й щодо символу успішного й заможного року для наших предків», – розповіла у коментарі «Сайту міста Ужгород» завідувачка відділу науково-освітньої роботи Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту Тетяна Сологуб-Коцан.

Новорічно-різдвяний ярмарок-продаж у будівлі Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту триватиме ще й завтра, 29 грудня. Тож з 11.00 до 15.00 у всіх бажаючих є можливість долучитися до колоритного дійства, сповненого атмосфери свята та різдвяної автентики.

Катерина Ірха,
"Сайт міста Ужгорода"