Словаки: історії вчителів, які переїхали до Ужгорода зі Словаччини

Ян Поханіч, Валерія Кізакова, Світлана Сурова, Дагмар Кралікова та Ева Дюрошова – п’ятеро вчителів, які переїхали до Ужгорода з різних міст Словаччини. Усі вони у різні роки та за різної мотивації подалися на державну програму, пройшли конкурс на викладання за кордоном та за наявністю вакантного місця, потрапили до Ужгорода, до спеціалізованої ЗОШ №4.Про це пише інтернет-видання Varosh.

Хтось із них тут два роки, а дехто – дев’ять. У кожного – власне бачення навчального процесу, успішності учнів, життя в Ужгороді. У кожного – своя історія.

Ян Поханіч

Пан Ян в Ужгороді живе вже 7 років. Має контракт ще на рік, але наступного року йому якраз випадає взяти першокласників і вчитель вважає, що буде справедливо бути з ними до завершення початкової школи, тобто до 4 класу. Окрім того, має й деякі плани, котрі хотів би реалізувати саме тут.

З Ужгородом вчитель познайомився ще задовго до цього. У 2004 році грав тут у футбол. Колись існувала команда «Лотос Ужгород» і він їздив щоразу на футбольні матчі.

– Я вважаю, що культурні діти можуть створити культурне суспільство, тому з ними потрібно займатися – ходити у музеї, в замок, на концерти, спортивні події, – переконаний вчитель. – Маю багато друзів митців, тому часто буваю в різних майстернях, на виставках, у філармонії. Людина повинна жити культурним життям. І всім кажу, що Ужгород – це культурне місто, де зустрічаються різні генерації – не тільки старші люди, але й діти.

Вчитель каже, що словацькі та українські діти для нього однакові і що все залежить від того як дорослі впливають на них, в якому середовищі вони ростуть.

Світлана Сурова

З усіх вчителів-словаків в Ужгороді пані Світлана Сурова в місті найдовше – вже дев’ятий рік. Вчителька почала свій третій чотирирічний період. Переїхала до Закарпаття з міста Міхаловце.

– Я не бачу абсолютно ніякої різниці між словаками та українцями. Ми живемо дуже близько один до одного, – розповідає вчителька. – Мені в Україні дуже подобаються пісні. Але і словацькі теж гарні. Люди тут приємні, а якщо порівнювати дітей, то вони всюди однакові. Якщо людина викличе у них мотивацію і бажання вчитися, то вони будуть вчитися. У початковій школі взагалі дуже важливо дати дітям поштовх, щоб вони хотіли навчатися.

Росана Тужанська, Varosh
Фото - Антон Рижих
Повний текст читайте за посиланням.