Сезонні пожежі на Закарпатті: законна відповідальність і людська безвідповідальність

Спалювання сухої трави, чагарників і листя – проблема сезонна і особливо гостро відчутна саме восени. Варто лиш відчинити вікно, і ви відчуєте задушливий дим від чиєїсь безвідповідальності. Хоча насправді відповідальність передбачена, у деяких випадках навіть кримінальна.

Для Закарпаття ці питання стоять особливо гостро, адже горить не лише сухостій і листя у містах – горять Карпатські ліси!

Як повідомили «Сайту міста Ужгород» у прес-службі Управління ДСНС у Закарпатській області, з початку 2019 року в краї зафіксовано майже півтори тисячі пожеж в екосистемах, і ця цифра з року в рік відчутно зростає. Лише протягом минулого місяця таких випадків сталося понад три сотні, у більшості своїй це займання сухої рослинності. Почастішали пожежі й в лісах – зараз по кілька займань на день.

В інфографіці «пораховані» і лісні пожежі, і спалювання сухостою, листя, сміття на відкритій місцевості. Відповідальність у таких випадках передбачена статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Самовільне випалювання рослинності або її залишків». Йдеться про штрафи у 170-360 грн з фізичної особи та 360-750 грн з юридичних осіб. Водночас, стаття 245 Кримінального кодексу України «Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу» передбачає штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо ж мали місце загибель людей, масова загибель тварин або інші тяжкі наслідки, то злочин карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Водночас, рятувальники, які регулярно проводять рейди з протидії пожежам в екосистемах, констатують, що штрафи наших людей не лякають, адже ці суми доволі незначні. Не виховує паліїв і той факт, що люди самі страждають через власну безвідповідальність – цього року на Закарпатті внаслідок спалювання стерні вже травмувалися дві особи.

Якщо ви стали свідком пожежі в екосистемі, варто викликати поліцію та представників екологічної інспекції. Як повідомили «Сайту міста Ужгород» в Управлінні патрульної поліції Закарпатської області, такі виклики дійсно надходять, і суттєво їхня кількість збільшується саме навесні та восени. Як правило, патрульні фіксують правопорушення за статтею 152 КУпАП – порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Штрафи за це порушення 340-1360 грн для громадян і 850-1700 грн для посадовців і підприємців. Розмір цих виплат визначає адмінкомісія.

У нормативних документах йдеться про випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг, у парках тощо «без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу». Водночас, у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області «Сайту міста Ужгород» підтвердили, що громадяни за такими дозволами до відомства не звертаються. Це ще раз доводить, що проблема все ж криється у людській безвідповідальності. Та й парадокс ситуації у тому, що задушливим димом дихають усі, обурюються усі, вікна тримають зачиненими усі, але це аж ніяк не спонукає до цивілізованих форм утилізації сухої трави та листя, до адекватної реакції на такі порушення з боку інших осіб. У той же час, державним органам пора замислитися над тим, аби покарання за вказані порушення були рівноцінними шкоді, якої завдають навколишньому середовищу та й здоров’ю кожного, хто у тому середовищі мешкає.

Будьмо відповідальними!

Сайт міста Ужгород 0312.ua